21. СКЛАДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ДОБРИВ

 

Основною функцією складів для засобів хімізації (добрив, пестицидів,  кормових  добавок тощо) є не тільки зберігання,  а й комплексна механізація всіх видів робіт для розвантажування, навантажування та підготовки  їх до використання.

Залежно від використання розрізняють склади прирейкові, глибинні (рис. 18–20) та склади пунктів хімізації. Прирейкові скла- ди пристосовані  для зберігання  аміачної селітри, твердих поже- жо- вибухонебезпечних  та інших твердих добрив, пиловидних вапнякових матеріалів і фосфоритного  борошна, рідкого  аміаку, аміачної води, РКД, пестицидів і мають пристосування  для їх розвантажування із залізничних вагонів та інших транспортних засобів. Можуть виконувати роль перевалочних баз.

У складські  комплекси  місткістю  від 900 до 6400 т і більше

входять окремі  спеціальні приміщення  для зберігання  пожежо-

 

Рис.18. Прирейковий склад:

1 — естакада; 2 — залізнична колія; 3–12 відсіки для зберігання  доб- рив; 13 — службове приміщення


 

 

Рис. 19. Склад силосного  типу добрив:

1 — камерний навантажувач; 2 — приймальний  бункер; 3 — залізнич- ний вагон; 4 — розвантажувальна машина; 5 — завантажувальна сис- тема; 6, 7, 8 — силоси; 9 — навантажувачі; 10 — транспортний засіб

 

та вибухонебезпечних добрив, склади для аміачної селітри, рідких добрив, пестицидів, навіси для використання машин і ме- ханізмів  для змішування  і внесення  добрив,  вагове  господар- ство. Такі склади є виробничим  центром  районного  формуван- ня «Сільгоспхімія», пункту хімізації району.

Глибинні  склади  обслуговують  певну кількість  господарств

району. Виробничі підрозділи формувань «Сільгоспхімії» прийма- ють, зберігають  добрива та інші засоби хімізації, доставляють їх у господарства. Згідно  з договорами  господарств  підрозділи

«Сільгоспхімія» вносять добрива і пестициди  на їх поля.

Склади пунктів хімізації господарств повинні мати місткості, які б могли одноразово  вмістити  половину річної кількості  доб- рив і всю кількість пестицидів. Наявність складів у господарствах для зберігання  аміачної селітри,  твердих  і рідких  добрив  дає змогу  не тільки використовувати  добрива  згідно  з планом,  а й


21.  Склади  для зберігання добрив

 

 

Рис. 20. Глибинний склад для мінеральних добрив:

1 — відсік для затарених добрив; 2 — відсіки для незатарених добрив; 3

— технологічний відсік; 4 — транспортні  засоби; 5 — подрібнювач доб- рив; 6 — навантажувач добрив; 7 — змішувач добрив; 8 — агрегат для внесення добрив; 9 — відсіки для зберігання добрив; 10 — відсік для збе- рігання аміачної селітри; 11 — навантажувач; 12 — накриття для техніки

 

запобігти їх втратам. Тверді добрива зберігають у наземних складах, пиловидні — у силосних місткостях  (рис. 19), рідкі — в резервуарах. Їх об’єми і виробничі можливості визначаються рівнем хімізації району. Добрива, які транспортують насипом, зберігають  у відсіках. Висота насипу суперфосфату  порошкопо- дібного, калійної солі, калію хлористого має становити 1,5–2,5 м, амонію сірчанокислого — 2,5–3 м, калію хлористого  кристаліч- ного  незлежуваного  — 3–4 м.

Сечовину, аміачну селітру складають у мішках навхрест шта-

белями у 12–15 рядів. Суперфосфат простий  і подвійний,  амо- фос, нітроамофоску,  нітрофос  зберігають  у мішках, які склада- ють у штабелі у 20 рядів. Простір між добривами,  які зберігають у мішках, насипом,  між стінами складу, має становити 0,5–1 м.


 

Прирейкові склади мають стаціонарні та мобільні засоби ме- ханізації, глибинні — тільки мобільні.

Приймають добрива згідно з документом  про якість, де заз- начені назва добрив та підприємство-виготовлювач, технічні ви- моги нормативно-технічної документації (НТД), відомості про властивості (пожежо- та вибухонебезпечність, токсичність, тощо), номер партії, маса, номер залізничного  вагона чи іншого транс- портного  засобу, дата виробництва,  підпис і штамп служби тех- нічного  контролю.

Прогресивною технологією  транспортування  і зберігання

твердих мінеральних добрив є контейнерна з використанням м’яких спеціалізованих контейнерів. Застосування контейнерів багаторазового використання  (МК),  разового  (МКР) та оборот- них (МКО) дає змогу зменшити витрати на добрива порівняно із витратами на добрива, які затарюють у поліетиленові мішки ма- сою 50 кг.

Транспортування добрив у пакетах дає змогу підвищити про-

дуктивність праці у 2–3 рази, скоротити  простої транспорту,  по- ліпшити умови праці, запобігти  втратам добрив.

Використання  механізмів  для змішування  добрив  дає мож-

ливість виготовляти змішані добрива, склад і співвідношення елементів живлення у яких відповідає рівню забезпечення  рос- лин поживними речовинами з ґрунту і добрив біологічним особ- ливостям культури, величині та якості запланованого  врожаю.


22.  Система  застосування добрив