20.1. Мікродобрива

 

Джерелом мікроелементів для рослин є органічні добрива, зола, мінеральні добрива, добрива з мікроелементами, відходи промисловості. Значна частина мікроелементів  міститься у тех- ногенних продуктах. Застосовують мікроелементи з урахуванням біологічних особливостей рослин і планового врожаю, доступної кількості  мікроелементів  у ґрунті, окупності  витрат.

Ефективність  застосування  мікроелементів  визначається  з

урахуванням величини врожаю, його  якості та інших показників

(лежкості,  стійкості  проти хвороб).

Сульфат марганцю  MnSO4•5Н2О.  Масова частка мангану становить 21–22%. Кристалічний порошок білого або світло-сіро- го кольору. Добре розчинний  у воді. Солі мангану застосовують для передпосівної  обробки  насіння (табл. 43), підживлення, ос-

новного внесення (5 кг/га).

Суперфосфат марганізований. Масова частка засвоюваних сполук фосфору становить 19–21%, водорозчинного мангану 1–

2%. Гранульований. Використовують для основного  внесення, в рядки на ґрунтах з малим вмістом мангану.

Бура Na2В4О7•10H2O. Масова частка бору 11%. Біла крис- талічна сіль.

Борна кислота Н3ВО3. Масова частка бору становить 17,5%. Біла дрібнокристалічна  речовина. Буру і борну кислоту застосо- вують для передпосівної  обробки  насіння, підживлення.

Суперфосфат  простий з бором. Масова частка засвоюва- ної фосфорної кислоти становить 19–21%, водорозчинного бору

0,2%.  Голубого  кольору,  гранульований.  В Україні є великий


 

Таблиця 43

Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за П. А. Власюком)

 

 

Культура

Сульфат марган- цю

 

Сульфат цинку

 

Сульфат міді

 

Борна кислота

Моліб- дат амо- нію

 

Ha 100 кг насіння

Озима пшениця

45

35

20

20

40

Бура Na2В4О7•10H2O. Масова частка бору 11%. Біла крис- талічна сіль.

Борна кислота Н3ВО3. Масова частка бору становить 17,5%. Біла дрібнокристалічна  речовина. Буру і борну кислоту застосо- вують для передпосівної  обробки  насіння, підживлення.

Суперфосфат  простий з бором. Масова частка засвоюва- ної фосфорної кислоти становить 19–21%, водорозчинного бору

0,2%.  Голубого  кольору,  гранульований.  В Україні є великий


 

Таблиця 43

Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки насіння (за П. А. Власюком)

 

 

Культура

Сульфат марган- цю

 

Сульфат цинку

 

Сульфат міді

 

Борна кислота

Моліб- дат амо- нію

 

Ha 100 кг насіння

Озима пшениця

45

35

20

20

40

p>

Цукрові буряки

100

80

50

80

 

На 1 кг насіння

Помідори

25

5

10

10

20

Капуста

10

8

2,5

2,5

10

Конюшина

10

3

3

10

 

досвід виробництва і застосування суперфосфату з манганом, молібденом,  цинком.

Бор магнієве  добриво. Містить 13% Н3ВО3 і 20% МgО. Роз- сипчастий порошок  сірого кольору. Норма внесення 20–30 кг/га. Як джерело бору використовують  боратове борошно (4–8% бору),

осаджений  борат магнію (1,5–1,8%  бору і 25–35% магнію),  бор- но-датолітове добриво (2,0–3,0% бору). Норма внесення 50 кг/га. Бор вносять під льон, особливо на вапнованих ґрунтах, конюши- ну, люцерну, горох, овочеві і плодово-ягідні  культури. Від внесен- ня бору під цукрові буряки приріст коренеплодів  збільшується на

30–40 ц/га  при одночасному нагромадженні  сахарози (табл. 44).

Молібдат амонію (NH4)2MoO4. Масова частка молібдену ста- новить 51–53%.  Кристалічний  порошок  білого або світло-сірого кольору. Використовують для обробки  насіння молібденом,  оп- рискування,  підживлення.

Сульфат цинку ZnSО4. Масова частка цинку становить 21,8–

22,8%. Як основне удобрення вносять 3 кг/га цинку. У садах проти

розетковості проводять обприскування до початку розпускання бруньок 2–12%-ми водними розчинами сульфату цинку. Ефек- тивним є застосування цинку під цукрові буряки, кукурудзу, особ- ливо при внесенні високих норм фосфорних добрив.


 

Таблиця 44

Вплив добрив з мікроелементами на врожайність цукрових буряків і вихід цукру, ц/га (за П. А. Власюком)

 

 

Варіант досліду

Урожай- ність

 

Приріст

Вихід цукру

Гній + NPK – (фон)

432

80

Фон + сульфат марганцю

454

22

85

Фон  +  суперфосфат  мар- ганізований

467

35

87

Фон + молібдат амонію

453

21

Урожай- ність

 

Приріст

Вихід цукру

Гній + NPK – (фон)

432

80

Фон + сульфат марганцю

454

22

85

Фон  +  суперфосфат  мар- ганізований

467

35

87

Фон + молібдат амонію

453

21

503

24

83

Фон + сульфат літію

494

15

82

 

Сульфат міді CuSO4• Н2О. Масова частка міді становить 24–25%.  Застосовують  для обробки  насіння,  підживлення  (0,02–0,05%-й  розчин),  основного  внесення  (10–12  кг/га).

Піритні недогарки. Містять 0,2–1% міді. Вносять у нормі 5–6 ц/га через 2–3 роки  на торф’яних ґрунтах. Прирости  врожаю озимої  пшениці та ячменю від застосування  міді становлять 4–11 ц/га, льону насіння і волокна відповідно 2,1 і 10,2 ц/га, сіна і насіння багаторічних трав — 8–11 та 0,8–1,5  ц/га.

Для боротьби з хлорозом і направленого забезпечення  рос- лин мікроелементами  застосовують  хелати заліза (ЕДТА, вміст заліза 13%; БТРА, вміст заліза 6%).

Застосування  органічних  і мінеральних  добрив  з мікроелементами сприяє збільшенню в ґрунтах рухомих форм мікроеле- ментів. В мінеральних добривах мікроелементи  є домішками,  які нормуються  технічними умовами їх виробництва.  Дослідження- ми проведеними  в стаціонарному досліді кафедри агрохімії НАУ встановлено,  що щорічне внесення  13 т/га гною  і 252 кг/га  N, P2O5, K2O за 10 років  не сприяло  накопиченню  в лучно-чорно-

земному карбонатному  ґрунті цинку, кобальту, нікелю, міді, свин-

цю і кадмію.  Аналогічні дані отримані  в дослідах з добривами


 

Донецькою,  Запорізькою  і іншими сільськогосподарськими дос- лідними станціями. Таким чином встановлено, що мінеральні добрива в оптимальних нормах не є джерелом забруднення ґрунту.

В Україні ГДК рухомих форм цинку становить 23 мг/кг ґрунту,

нікелю — 4, мангану — 50, міді — 3, кадмію — 0,7, кобальту — 5, хрому — 6.

 

Контрольні запитання

 

1. Роль мікроелементів  в обміні речовий і формуванні високоякіс- ної продукції.

2. Які добрива містять мікроелементи?

3. Економічна і агрохімічна ефективність застосування мікродобрив.


21.  Склади  для зберігання добрив