18.2. Рідкі азотні добрива

 

Аміак рідкий синтетичний NH3. Масова частка азоту стано- вить 82%. Безбарвна рухома рідина (1 л при 26,6°С важить 0,6 кг). Добувають  зрідженням  газоподібного аміаку.  Рідина густиною

618 кг/м3  при 15,5°С. Температура зрідження –33,5°С. Тиск наси- чених парів  аміаку  при  20°С становить  875  кПа, а при  40°С збільшується до 1545 кПа.

Внесений рідкий аміак при взаємодії  з вологою ґрунту утво-

рює гідроксид амонію. Інтенсивність поглинання аміаку ґрунтом залежить від гранулометричного і мінералогічного  складу ґрун- ту, кількості і складу органічної  речовини, структури  і вологості. Від цих властивостей ґрунту залежать час і глибина внесення рідкого  аміаку. При внесенні аміак швидко переміщується  у га- зовій фазі ґрунту, постійно взаємодіючи з вологою. За недостат- ньої кількості неактивних молекул у ґрунті аміак звітрюється. Внаслідок дисоціаціі NH4OH утворюються іони амонію, які погли-

наються ГВК.

У зоні внесення рідкого аміаку внаслідок утворення гідрокси- ду амонію NH4OH відбувається зміщення рН ґрунтового розчину. Особливо  значне воно (рН до 9) на малобуферних,  бідних на

органічну речовину ґрунтах. Через 1-2 тижні після внесення рідко- го аміаку внаслідок нітрифікації кислотність ґрунту підвищується до початкового  рівня, а в деяких ґрунтах вона може навіть знач- но збільшитися. Тому для запобігання цьому негативному явищу необхідно частіше проводити  вапнування ґрунтів. У зоні ґрунту, прилеглій до місця внесення рідкого  аміаку, кількість мікрофло- ри значно зменшується.  Через 10–14  діб її кількість  зростає  й активність мікрофлори знову посилюється. Проте нематоди в ґрунті гинуть.

У сухому, глибистому,  ущільненому і перезволоженому  ґрунті

створюються умови для звітрювання аміаку. З метою зменшення його втрат рідкий аміак вносять на ґрунтах суглинистого і глинис- того гранулометричного складу на глибину 8–10 см, піщаного і су- піщаного — на 10–12 см. При правильному внесенні азот із рідко- го аміаку краще поглинається  ґрунтом, ніж із твердих добрив.

Застосовують  рідкий аміак для основного  внесення, піджив- лення, збагачення кормів протеїном.


 

При внесенні 80–150  кг/га азоту сівбу проводять  через 2–3 дні. Щоб зменшити утворення нітратного азоту, рідкий аміак восени доцільно вносити при температурі ґрунту нижче 10°С.

Рідкий аміак транспортують  і зберігають у неізольованих ста-

левих цистернах, розрахованих на тиск до 3 Мпа, або термоізо- льованих цистернах, розрахованих на тиск до 0,6 Мпа. Місткості для зберігання  рідкого  аміаку повинні мати грозозахист та бути заземлені від статичного  струму, а при транспортуванні  — бути заземлені від статичного струму. Місткості  для зберігання рідко- го аміаку заповнюють на 67–85% загального об’єму.

У господарства  від глибинних,  пристанційних  або розподіль-

них станцій рідкий аміак доставляють спеціальні бригади, у роз- порядженні яких є заправники і машини для внесення рідкого аміаку.

Аміак водний технічний NН3 + Н2О (водний аміак). Це вод- ний розчин аміаку, в якому міститься 18–25% NH3 або 16,5–20,5% азоту. Безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом наша- тирного  спирту,  Густина 0,9–0,98  г/см3. Основна кількість азоту міститься у формі NH3.

Температура замерзання аміачної води залежить від концен-

трації в ній аміаку; 10%-й розчин  водного  аміаку замерзає  при температурі  –12°С, 20%-й — при –33°С, 25%-й — при –56°С.

Аміачну воду перевозять і зберігають у закритих баках і цис- тернах, розрахованих  на тиск 0,15–0,2  Мпа.

Застосовують аміачну воду переважно у місцях виробництва. При внесенні аміачної води аміак поглинається рідкою і твердою фазами ґрунту, піддається процесу нітрифікації аналогічно азоту рідкого  аміаку. Аміачну воду використовують  для передпосівно- го внесення та підживлення, заробляючи на глибину не менш як

8–10 см на ґрунтах важкого  і 10–12 см легкого  гранулометрич-

ного складу. Недопустиме  її поверхневе  внесення.  Сучасні ро- бочі органи дають можливість вносити аміачну воду нижче і в бік від насіння під час сівби. Ефективність рідкого  і водного  аміаку практично  однакова.

3

 
Водні розчини селітри аміачної і сечовини (КАС) NH4NO3 + CO(NH2)2. Без аміачне з високою  густиною  (1,28–1,31  г/см ) добриво.  Масова  частка азоту становить  26 (КАС-26) — 34%

(КАС-34). Температура кристалізації КАС-32 –2°С, КАС-28 –18°С.


Температура замерзання  КАС-28 –28,2°С, КАС-32 –25,8°С; рН= 7...7,5.  Добриво  не токсичне,  але пожежо- і вибухонебезпечне.

Азот у добриві  представлений  амонійним,  нітратним  та амі- дним азотом. Відсутність аміаку дає можливість вносити КАС на поверхню  ґрунту з наступним  зароблянням  у ґрунт,  проводити кореневе і позакореневе  підживлення, не спричинюючи  опіків листя (концентрація  розчину 30–35%).

КАС вносять також з інгібіторами  нітрифікації,  мікроелемен- тами, пестицидами,  регуляторами  росту,  РКД, з поливною  во- дою, що дає змогу поєднати кілька технологічних операцій.

Народногосподарське й агрохімічне значення КАС полягає в

тому, що його застосування дає змогу зменшити капіталовкла- дення, затрати праці на 20–40% та втрати азоту, повністю меха- нізувати транспортування і внесення, досягти 100% рівномірності внесення і дозування, підвищити  продуктивність  праці.

Агрохімічна ефективність КАС рівнозначна ефективності твер-

дих або рідких азотних добрив. Часто за рахунок більш рівномі- рного внесення та точного дозування, зменшення втрат азоту в газоподібному стані прирости  врожаю збільшуються.

Рідка селітра кальцієва — амонізований водний розчин нітра-

ту кальцію. Масова частка азоту становить 10–15%; рН = 7...10. Густина 1,4–1,6 г/см3. 50%-й водний розчин містить N 8,5–10,2%, Са — 12–15%. Не допускається  застосування  з РКД і водороз- чинними  фосфатами.

Нітрат калію. 36% водний розчин.  Містить  N 4,2–5,2%,  ка- лію — 15–17,2%.

Нітрат магнію. 37%-й водний розчин Mg(NO3)2  · 6Н2O. Азоту містить 7%, Мg — 6%.

Повільнодіючі азотні добрива. Для зменшення втрат азоту і розчинності  азотних добрив, повільного вивільнення азоту, зменшення і нагромадження нітратів у сільськогосподарській про- дукції застосовують повільнодіючі добрива. Швидкість перетво- рення азоту повільнодіючих  добрив в засвоювану  форму зале- жить переважно  від розміру  часточок добрива.

Сечовино-формальдегідні добрива. Масова частка за- гального азоту становить 38–40%, водорозчинного — 25–35% від загального. Малогігроскопічне, білого або жовтуватого кольо- ру, не злежується.  Застосовують  як основне добриво  у районах


 

зрошення,  на перезволожених  ґрунтах та ґрунтах легкого  грану- лометричного  складу. Більш висока вартість сечовино-формаль- дегідних добрив порівняно з сечовиною стримує їх застосування.