18.  МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

 

Уперше в 1830 р. в Європу було завезено чилійську селітру. Суперфосфат почали виробляти у 1843 p., а калійні добрива — у 1861 р. Перші промислові  азотні добрива  було одержано  у

1902 р.

За вмістом  елементів живлення мінеральні добрива поділя- ють на однокомпонентні й комплексні.  Однокомпонентними на- зиваються добрива, до складу яких входить один з головних елементів живлення — азот, фосфор або калій. Відповідно ці доб- рива називаються азотними,  фосфорними  або калійними.  Ком- плексні добрива містять два або більше необхідних для рослин елементів живлення і бувають подвійними  (амофос, калієва се- літра та ін.) і потрійними  (нітрофоски,  нітроамофоски).

Залежно від вмісту елементів живлення всі однокомпонентні

добрива поділяють на прості — з вмістом  головного  елемента живлення до 20–25% (простий суперфосфат, натрієва селітра тощо) і концентровані  — з підвищеним  вмістом  головного  еле- мента живлення. До концентрованих добрив відносять азотні, фосфорні і калійні, що містять 30% і більше діючої речовини.

Комплексні добрива за способом  виготовлення поділяють на

складні, складно-змішані і змішані.  Складні добрива добувають в єдиному  технологічному  процесі  при хімічній взаємодії  вихід- них компонентів.  До них належить амофос, нітрофоска та ін.

Складно-змішані добрива виготовляють змішуванням готових продуктів (добрив) з введенням у суміш рідких і газоподібних речовин.

Змішаними називають добрива, які складаються з механічних

сумішей простих або складних добрив.

За агрегатним складом мінеральні добрива поділяють на рідкі і тверді. Рідкі добрива, в свою чергу, поділяють на зріджені гази, розчини і суспензії.  Тверді добрива випускають гранульованими і порошкоподібними. Порошкоподібні  добрива мають розмір ча- сточок менше як 1 мм, кристалічні — розмір кристалів > 0,5 мм, гранульовані з розміром  гранул 1–6 мм.