14.4. Рослинна діагностика

 

Для контролю за ростом, розвитком  і формуванням урожаю використовують  різні методи діагностики. Найпоширеніша  ґрун- това і рослинна діагностики. Ґрунтова діагностика дає змогу визначати  запаси доступного  і мінерального  азоту (сума азоту амонію та азоту нітратів) у ґрунті, вміст рухомих сполук фосфо- ру, калію та інших елементів. За даними аналізів ґрунтової діаг- ностики встановлюють забезпечення рослин поживними речо- винами (див. табл. 20–22).

Рослинна діагностика поділяється на візуальну й хімічну. Візу-

альна діагностика дає можливість оцінити стан посівів і приблиз-


 

но встановити нестачу деяких елементів живлення у рослинах. Хімічна діагностика  за об’єктами досліджень поділяється на тка- нинну і листкову. Тканинна діагностика дає змогу визначити вміст нітратного азоту, мінеральних сполук фосфору і калію у соку рослин або їх тканинах. Визначення цих елементів проводиться у польових умовах за допомогою  експрес-лабораторій («Діагно- стика», «Тканинна діагностика»  та ін.).

Останнім часом почали для діагностики  азотного живлення почали використовувати «N тест», який на основі вмісту хлоро- філу дає можливість встановлювати вміст азоту і визначати дози азотних добрив  для підживлень.  Достовірніші  результати отри- мують при визначенні вмісту азоту, фосфору, калію та інших еле- ментів хімічними методами у листках рослин.

Результати рослинної діагностики використовують при виз- наченні потреби рослин в удобренні, коригуванні  рекомендова- них норм і доз добрив. Коригування рекомендованої норми доб- рив (Нд) проводять за формулою

Нд = Р · Вопт / Вфакт,

де Р — рекомендована  норма добрива, кг/га;

Вопт  — оптимальний  вміст елемента живлення у рослині, %; Вфакт  — фактичний вміст елемента живлення, %. Застосування діагностики в умовах закритого  ґрунту дає мож-

ливість поряд з застосуванням  комп’ютерної техніки управляти вирощуванням урожаю певної якості. Впровадження фітомоніто- рингу у закритому ґрунті дає можливість контролювати склад субстратів,  поживних розчинів, якість продукції.  Так зване точне землеробство  не можливе без застосування  діагностики.

У період вегетації рослини  засвоюють  різну кількість пожив- них речовин,  що часто  приводить  до зміни  співвідношення  і

вмісту їх у листках та інших органах і вимагає коригування  умов живлення. Наприклад, якщо вміст азоту значно перевищує опти- мальний його вміст, а фосфору міститься оптимальна або мен- ша кількість,  то дозу елемента (Д) уточнюють за співвідношен- ням цих елементів у рослинах за формулою

Нд = P (Boпт / Вфакт),

де Р — рекомендована  норма добрива, кг/га;

Вопт  — оптимальний  вміст елемента живлення у рослині, %;


 

Вфакт  — фактичний вміст елемента живлення, %.

У період вегетації рослини зі зміною співвідношення і вмісту поживних речовину листках проводять коригування умов живлен- ня.

  Використання  результатів  ґрунтової  і рослинної діагностик  дає змогу  приймати більш обґрунтовані рішення про встановлення норм і доз, способів  і строків  використання  доб-

рив з метою впливу на врожай і його якість.

Використовуючи метод інфрачервоної спектроскопії (ІЧС), можна визначати вміст головних елементів живлення у рослинах у кілька разів швидше, ніж хімічними методами. Застосування ІЧС з ЕОМ дає можливість не тільки визначати, а й давати рекомен- дації щодо застосування добрив, що дуже важливо для агро- хімічного забезпечення інтенсивних технологій вирощування ози- мої пшениці з метою одержання зерна з вмістом білка понад 14%.

Обґрунтоване застосування органічних добрив, макро- і мікро-

елементів на фоні хімічної меліорації сприяє  підвищенню пожив- ної цінності зерна пшениці завдяки більшому вмісту білка; у буль- бах картоплі — крохмалю, білка, вітаміну С; у цукрових буряках і винограді — цукрів; у овочевих і плодово-ягідних культурах — вітамінів та інших біологічно цінних сполук. Незбалансоване зас- тосування добрив, внесення добрив із значним вмістом хлору призводить до зниження якості продукції за рахунок меншого вмісту крохмалю, цукрів. Особливо шкідливим є підвищений вміст важких металів у рослинній продукції (кадмію та інших елементів).