13.1. Економічна оцінка земель

 

Економічна оцінка земель враховує не тільки родючість ґрунтів, а й інші особливості елементарного  господарського ви- ділу, що визначають затрати на вирощування врожаю. До них належать насамперед витрати, пов’язані з особливостями  рель- єфу і ґрунтового покриву, розмірами  і формою полів, трудноща- ми механічного обробітку ґрунтів і проведення меліоративних робіт тощо. Крім того, деякі витрати пов’язані з особливостями самого господарства, його віддаленістю від пунктів постачання, формою території землекористування, відстанню до місць реалі- зації сільськогосподарської продукції та організаційною структу- рою. Це внутрішньогосподарські витрати. Усі розрахунки при економічній оцінці земель здійснюють  у вартісному (грошовому) виразі. Найважливішими показниками економічної оцінки земель є загальна вартість виробленої продукції (валовий прибуток), загальні витрати на врожай (з диференціацією по категоріях), чистий прибуток.  Крім того, пропонують використовувати  як по- казник економічної оцінки земель диференціальну ренту, яку обчислюють у загальнодержавному  масштабі.

Показники  економічної  оцінки (витрати,  чистий прибуток)  для

одних і тих самих ґрунтів у господарствах  одного  і того самого природно-сільськогосподарського району будуть різними залеж- но від місцерозташування та організаційної структури господарств.

Використання  показників  бонітування  та економічної  оцінки

земель дає змогу точно визначити успіхи й недоліки в діяльності окремих господарств  і пов’язати їх або з родючістю ґрунтів, або із застосуванням  комплексу  агротехнічних та меліоративних за- ходів, або з організаційними та іншими факторами.