12. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ҐРУНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення.

Ґрунтовий нарис

 

Кінцевим результатом досліджень ґрунтів є ґрунтова карта — документ про інвентаризацію ґрунтів на певній території. Це гра- фічне зображення у певному масштабі ґрунтів окремих територій. Добре  складена  і науково  обґрунтована  карта ґрунтів повинна бути зрозумілою і загальнодоступною для кожної зацікавленої особи. Для карти ґрунтів вироблені відповідні умовні позначен- ня, які пояснюють її зміст. Насамперед на карті зазначено типи, підтипи й різновиди  ґрунтів за гранулометричним складом і ха- рактером ґрунтотворних порід. Карту ґрунтів розфарбовують так, щоб окремий ґрунтовий контур мав тільки своє характерне за- барвлення або колір і відрізнявся  від інших різновидів  ґрунтів.

За картою ґрунтів можна виявити ґрунти з високою і низькою

ефективною родючістю, встановити контури орних ґрунтів, що потребують органічних і мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації і протиерозійних заходів, дати агрохімічну характери- стику та визначити агровиробниче  групування  ґрунтів тощо.

До ґрунтової карти додатково складають, як правило, 2–5 картограми,  причому їх складають у такому самому масштабі, що й ґрунтову карту, і показують на них одну або кілька найбільш виробничо важливих характеристик  ґрунту. На картограмі  зазна- чають також властивості ґрунтів, які не були достатньо відобра- жені на карті ґрунтів.

Картограми  різних зон і областей неоднакові за змістом. Конкретний  набір картограм  у кожній області залежить від при- родних і господарських умов. Картограми  складають на основі відповідних агрохімічних показників, причому на картограмі відоб- ражується вся ситуація картографічої основи і план внутріш- ньогосподарського землевпорядкування окремого господарства. Картограми  відображують зміни властивостей ґрунтів за певний період між турами агрохімічних обстежень, що проводяться  раз у 5 років.


За призначенням  картограми  поділяються  на загальні,  тоб- то такі, що є обов’язковими для всіх зон, і регіональні, що зале- жать від специфіки  природних умов господарства  і його вироб- ничого напряму. До загальних належать агрохімічні картограми (вміст рухомих форм фосфору і калію), картограми  агровироб- ничого групування  та бонітування ґрунтів, а до регіональних  — картограми еродованості земель та протиерозійних заходів, кис- лотності ґрунтів (рН сольовий), засолення, меліорації солонців, гранулометричного складу, вмісту гумусу тощо. Крім того, до ґрунтових  карт і пояснюючого  тексту  картограм  додається  на- рис «Ґрунти господарства  і рекомендації щодо їх використання». В ньому подаються результати аналізів ґрунтів, відомості про природні й економічні умови господарства, опис ґрунтів, агро- виробничі рекомендації  та інші дані, добуті під час великомасш- табних ґрунтових обстежень. Нарис складається з кількох розділів (вступ, характеристика  господарства, природні умови, ґрунти господарства, рекомендації  щодо їх використання).

Уся земельно-господарська документація випускається в кількох

примірниках  і передається в господарство, відділи землекористу- вання і землеустрою  районних  та обласних управлінь сільського господарства. Документи,  в яких відображені властивості ґрунтів і містяться рекомендації щодо практичного їх використання, є основ- ними при розробці заходів для раціонального землекористування.