29. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

 

Під системою землеробства розуміють комплекс організа- ційно-економічних, агротехнічних, меліоративних, ґрунтозахисних заходів, спрямованих на ефективне використання  землі, агро- кліматичних ресурсів,  біологічного  потенціалу рослин,  на підви- щення родючості ґрунту для отримання високих стійких урожаїв сільськогосподарських культур.

Система землеробства є важливою складовою частиною сис-

теми ведення господарства, характеризується  формою викори- стання землі та способами підвищення ефективної родючості ґрунту.  У різних  системах  землеробства  форма використання землі виражається у співвідношенні земельних угідь, структурі посівних площ, а спосіб підвищення ефективної родючості ґрун- ту — в комплексі  агротехнічних та меліоративних заходів залеж- но від особливостей  вирощування  культур. Основними  ознака- ми системи землеробства є співвідношення земельних угідь, структура  посівних  площ і способи  підвищення  ефективної ро- дючості ґрунту. За цими ознаками визначається інтенсивність та раціональність  системи  землеробства.

Основні ланки системи  землеробства  такі:

1. Організація  території  господарства  і розробка  раціональ- ної структури посівних площ відповідно до його спеціалізації і при- родно-економічних умов.

2. Впровадження та освоєння науково обґрунтованих сівозмін.

3. Впровадження  системи  правильного  обробітку ґрунту.

4. Раціональне використання  добрив.

5. Застосування системи заходів боротьби з бур’янами, шкід- никами і хворобами сільськогосподарських культур.

6. Впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів.

7. Здійснення меліоративних заходів (зрошення, осушення, гіпсування,  насадження полезахисних  смуг тощо).

8. Захист  ґрунту від водної  і вітрової  ерозії  та ліквідація  її

наслідків з використанням  меліоративних та інших заходів.

Система землеробства передбачає також впровадження ком- плексної  механізації та автоматизації  виробничих  процесів,  до- сягнень науки і передового  досвіду.


Усі ці складові елементи системи  землеробства  тісно пов’я- зані між собою.  Наприклад,  значна зміна співвідношення  площ під культурами викликає зміни основних способів підвищення родючості  ґрунту. Заходи підвищення  родючості  ґрунту та вро- жайності сільськогосподарських культур завжди взаємопов’язані, проте в різних зонах значення їх неоднакове. Так, у посушливих умовах основними з них є накопичення і збереження вологи в ґрунті, на ґрунтах Полісся — внесення добрив, на перезволоже- них ґрунтах — осушування.