27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури

 

Обробіток ґрунту під озимі культури залежить від попередника та ґрунтово-кліматичних умов. В Україні озимі культури (пшениця, жито, ячмінь) висівають на парах (чистих, зайнятих, сидеральних) та після непарових попередників  (просапних  та суцільної сівби).

Обробіток чистого пару. Ґрунт у чистому пару систематич-

но обробляють,  підтримуючи  його  в чистому від бур’янів стані. Чистий пар може бути чорним і раннім. Обробіток чорного пару починають після збирання попередньої  культури і проводять за системою  зяблевого  обробітку.  Основний  обробіток  раннього пару виконують навесні наступного  року.

Зяблеву оранку на парах можна здійснювати  протягом  усьо-

го осіннього  періоду, проте це краще робити після достатнього зволоження ґрунту, коли він добре розпушується.  Під час оранки слід вносити органічні та мінеральні добрива.

Ранні пари орють навесні з одночасним  коткуванням  і боро- нуванням. Перед оранкою по полю рівномірно  розкидають  гній, який вивезли взимку. Після оранки ранній пар обробляють так само, як і чорний. Восени обов’язково лущать стерню.

Весняно-літній обробіток чистих парів починають рано навесні із закривання вологи. Для цього залежно від ступеня ущільнення

ґрунту застосовують шлейфи з боронами. Після закриття вологи протягом весни і літа для знищення бур’янів та підтримання ґрун- ту в розпушеному  стані на паровому полі проводять пошаровий його обробіток  з поступовим  зменшенням  глибини культивації.

Перше весняне глибоке розпушування  чорного  пару, основ- ним завданням якого е посилення аерації та біологічних процесів

у ґрунті, треба здійснювати  якомога раніше, до появи сходів бу- р’янів. Для ранньовесняної культивації використовують  культи- ватори з підрізувальними. лапами, внаслідок чого менше вису- шується і розпилюється  ґрунт. На чистих ґрунтах для першого розпушування  пару рекомендується  застосовувати  культиватори з розпушувальними  лапами.  Глибоке  розпушування  проводять


лущильниками із знятими полицями, а на важких ущільнених ґрунтах — чизель-культиваторами.

У посушливих районах для обробітку пару, як правило, вико- ристовують безполицеві знаряддя, які не перевертають ґрунт, внаслідок чого він не пересихає. Відомо, що кращі результати дає пошаровий обробіток ґрунту, при якому першу культивацію залеж- но від забур’яненості поля роблять на глибину 10–14 і навіть 18 см. Глибину наступних культивацій щоразу зменшують на 2–3 см. Пошаровий обробіток  з поступовим  зменшенням  глибини куль- тивації є основним прийомом  догляду за паром. Після кожної культивації пару ґрунт слід боронувати в одному агрегаті з куль- тиватором.

Останню передпосівну культивацію проводять на глибину ви-

сівання насіння,  а якщо осінь суха і стан ґрунту сприяє  добро- якісній сівбі, то її можна не виконувати.

При наявності  кореневищних  бур’янів  ґрунт дискують,  щоб

багаторазовим розрізуванням кореневищ дисками запобігти накопиченню в них поживних речовин. Після кожного дощу влітку ґрунт боронують  для збереження  вологи.  На час сівби озимих культур запаси вологи в чистому парі значно більші, ніж на по- лях, зайнятих сільськогосподарськими культурами.  Чорний пар практично гарантує як отримання добрих сходів, так і формування належного врожаю зерна озимих культур.

Кулісний пар, як і чорний, широко застосовують  у зоні Сте-

пу. Відрізняється  він тільки тим, що в паровому  полі влітку під час однієї з культивацій висівають кулісні рослини (соняшник, кукурудзу, гірчицю) за 1,5–2 міс. до сівби озимих, щоб вони збе- регли свою еластичність на час сівби і не встигли задерев’яніти від морозів. Відстані між кулісами повинні дорівнювати ширині захвату ґрунтообробних  знарядь, оскільки між кулісами продов- жують обробіток  ґрунту. Сівбу проводять  упоперек  куліс диско- вими сівалками. Куліси сприяють затриманню снігу на полях узимку, тобто кращій перезимівлі рослин та більшому накопичен- ню вологи в ґрунті.

Обробіток зайнятих парів. Поле, зайняте паром, засівають культурами  з коротким  вегетаційним  періодом  розвитку,  щоб після збирання їх залишилось досить часу для обробітку ґрунту за системою  напівпару.


 

У Степу в зайнятих парах вирощують вико-житню, вико-пше- ничну або горохово-ячмінну сумішки на зелений корм, баштанні культури тощо. У Лісостепу  крім вико-вівсяної  сумішки на зеле- ний корм і сіно та вико-озимих сумішок на зелений корм у зай- нятих парах висівають горох на зелений корм і зерно, багаторічні бобові трави на один укіс, найчастіше конюшину  або еспарцет.

На Поліссі поширеними  парозаймаючими культурами є кор-

мовий люпин на зелений корм і силос, конюшина на сіно, ранні сорти картоплі, льон-довгунець, вико-вівсяна сумішка на сіно, кукурудза  на зелений корм. Основним під час підготовки  ґрунту після цих попередників  є своєчасне збирання  врожаю та обро- біток ґрунту відразу після збирання або одночасно  з ним.

На час збирання  парозаймаючих  культур у ґрунті є ще певні

запаси вологи, що дає змогу  якісно провести  обробіток  і ство- рити умови для кращого використання опадів у післяжнивний період.

Основним способом  підготовки  ґрунту після парозаймаючих

культур під озимі є оранка плугом з передплужником в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками та боронами. При обробітку таким агрегатом  подрібнюються  брили і вирівнюється  поверхня ріллі. Якщо провести оранку відразу па всій площі поля не можна, його неглибоко  лущать, а через 6–7 днів орють на глибину 20–22 см. Під час оранки вносять органічні і мінеральні добрива.

У період від оранки до сівби в міру потреби ґрунт обробля-

ють культиваторами  і боронами.  Останню передпосівну  культи- вацію проводять на глибину загортання  насіння.

У роки з недостатньою  кількістю  опадів, особливо  після па- розаймаючих культур суцільної сівби, ґрунт часто ущільнюється і пересихає. Оранка за таких умов навіть слідом за збиранням парозаймаючої  культури не забезпечує належної якості обробіт- ку ґрунту і потребує  значних додаткових  витрат на проведення після неї поверхневого  обробітку  — дискування,  боронування, коткування тощо. Щоб запобігти пересиханню ґрунту та погір- шенню його фізичних властивостей, доцільно замість оранки відразу після збирання врожаю парозаймаючої  культури зробити лущення, а потім при першій  можливості  зорати  поле на певну глибину  з одночасним  коткуванням  і боронуванням.  Якщо строк оранки настав, а в ґрунті дуже мало вологи, можна обмежитися


 

повторним дискуванням або мілким обробітком ґрунту безпо- лицевими багатолемішними  лущильниками в агрегаті з борона- ми. Проте такий обробіток  не слід застосовувати  на дуже забу- р’янених  ґрунтах, де обов’язково роблять полицеву оранку.

Обробіток після просапних попередників. З просапних попередників  для озимих культур найчастіше є картопля і куку- рудза на зелений корм  та силос. Ефективність їх значно зале- жить від строку збирання та обробітку  ґрунту. Так, кукурудзу  на силос нерідко збирають незадовго  до сівби озимих, особливо у північних та північно-східних  районах України.

У дослідах, проведених  в Національному аграрному  універ- ситеті у посушливі роки більш ефективним  способом  обробітку ґрунту під озиму пшеницю після гороху та кукурудзи, зібраної на силос, є дво- або триразове дискування. Проте якщо на час зби- рання або після збирання цих культур випаають культурами  з коротким  вегетаційним  періодом  розвитку,  щоб після збирання їх залишилось досить часу для обробітку ґрунту за системою  напівпару.


 

У Степу в зайнятих парах вирощують вико-житню, вико-пше- ничну або горохово-ячмінну сумішки на зелений корм, баштанні культури тощо. У Лісостепу  крім вико-вівсяної  сумішки на зеле- ний корм і сіно та вико-озимих сумішок на зелений корм у зай- нятих парах висівають горох на зелений корм і зерно, багаторічні бобові трави на один укіс, найчастіше конюшину  або еспарцет.

На Поліссі поширеними  парозаймаючими культурами є кор-

мовий люпин на зелений корм і силос, конюшина на сіно, ранні сорти картоплі, льон-довгунець, вико-вівсяна сумішка на сіно, кукурудза  на зелений корм. Основним під час підготовки  ґрунту після цих попередників  є своєчасне збирання  врожаю та обро- біток ґрунту відразу після збирання або одночасно  з ним.

На час збирання  парозаймаючих  культур у ґрунті є ще певні

запаси вологи, що дає змогу  якісно провести  обробіток  і ство- рити умови для кращого використання опадів у післяжнивний період.

Основним способом  підготовки  ґрунту після парозаймаючих

культур під озимі є оранка плугом з передплужником в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками та боронами. При обробітку таким агрегатом  подрібнюються  брили і вирівнюється  поверхня ріллі. Якщо провести оранку відразу па всій площі поля не можна, його неглибоко  лущать, а через 6–7 днів орють на глибину 20–22 см. Під час оранки вносять органічні і мінеральні добрива.

У період від оранки до сівби в міру потреби ґрунт обробля-

ють культиваторами  і боронами.  Останню передпосівну  культи- вацію проводять на глибину загортання  насіння.

У роки з недостатньою  кількістю  опадів, особливо  після па- розаймаючих культур суцільної сівби, ґрунт часто ущільнюється і пересихає. Оранка за таких умов навіть слідом за збиранням парозаймаючої  культури не забезпечує належної якості обробіт- ку ґрунту і потребує  значних додаткових  витрат на проведення після неї поверхневого  обробітку  — дискування,  боронування, коткування тощо. Щоб запобігти пересиханню ґрунту та погір- шенню його фізичних властивостей, доцільно замість оранки відразу після збирання врожаю парозаймаючої  культури зробити лущення, а потім при першій  можливості  зорати  поле на певну глибину  з одночасним  коткуванням  і боронуванням.  Якщо строк оранки настав, а в ґрунті дуже мало вологи, можна обмежитися


 

повторним дискуванням або мілким обробітком ґрунту безпо- лицевими багатолемішними  лущильниками в агрегаті з борона- ми. Проте такий обробіток  не слід застосовувати  на дуже забу- р’янених  ґрунтах, де обов’язково роблять полицеву оранку.

Обробіток після просапних попередників. З просапних попередників  для озимих культур найчастіше є картопля і куку- рудза на зелений корм  та силос. Ефективність їх значно зале- жить від строку збирання та обробітку  ґрунту. Так, кукурудзу  на силос нерідко збирають незадовго  до сівби озимих, особливо у північних та північно-східних  районах України.

У дослідах, проведених  в Національному аграрному  універ- ситеті у посушливі роки більш ефективним  способом  обробітку ґрунту під озиму пшеницю після гороху та кукурудзи, зібраної на силос, є дво- або триразове дискування. Проте якщо на час зби- рання або після збирання цих культур випа режим ґрунту, активізувати в ньому мікробіологічні процеси, знищити сходи бур’янів, видалити відмерлі рослинні рештки.  Боронування  проводять  упоперек  рядків для меншого пошкодження рослин. Боронують лише добре розвинені після зимівлі озимі при досягненні  ґрунтом фізичної спілості.  Як пра- вило, цей прийом  застосовують  після ранньовесняного  піджив- лення посівів.

Міжрядний  обробіток забезпечує  розпушування  ґрунту  та підрізування бур’янів у міжряддях. Його виконують на посівах просапних  культур під час їх вегетації.

Глибина та кількість міжрядних обробітків залежать від біоло- гічних особливостей рослин, забур’яненості посівів, ґрунтово- кліматичних та погодних умов у рік вирощування культур.

Перший  міжрядний  обробіток  просапних  культур, як прави- ло, мілкий (так зване шарування), другий — глибокий (10–12 см), а при наступних  обробітках  глибину  зменшують  для того,  щоб менше пошкоджувати кореневу систему рослин та запобігти зай- вим непродуктивним втратам вологи з ґрунту.

Підгортання рослин передбачає присипання  ґрунтом  їх сте- бел біля основи, розпушування та підрізування підземних органів бур’янів у міжряддях. Цей прийом застосовують при вирощуванні картоплі та деяких інших культур, наприклад  кукурудзи,  внаслі- док чого знищуються бур’яни, краще прогрівається  ґрунт, інтен- сивніше накопичуються  доступні для рослин поживні речовини. Підгортання картоплі сприяє додатковому утворенню столонів, а підгортання  помідорів,  кукурудзи,  соняшнику  — розвитку  коре- невої системи рослин та зменшенню забур’яненості у зоні рядків.

Осінній і зимовий  догляд  за  посівами  озимих  культур.

Агротехнічні заходи осінньо-зимового догляду розпочинають восени, що сприяє кращій перезимівлі і найменшій загибелі ози- мих культур.

В Україні посіви озимих культур гинуть або помітно зріджу- ються від випрівання та вимокання. Для запобігання випріванню під глибоким  сніговим  покривом  та при недостатньому промер- занні ґрунту сніг ущільнюють важкими котками. Застосування цього заходу дає змогу знизити температуру і припинити актив- ну життєдіяльність  рослин.


Проти вимокання озимих поле борознують. На схилах на- різають борозни  під певним кутом або по ламаній лінії, що по- мітно знижує ерозійні процеси. Там, де воду з поверхні поля восени  відвести  неможливо,  застосовують  вертикальний  дре- наж глибиною  нижче граничної  межі промерзання  ґрунту, а от- вори дренажу закривають зверху гноєм.  На перезимівлі озимих культур згубно  можуть  позначатися  низькі  температури,  якщо зима  малосніжна,  у яких вузол кущення  розміщений  мілко і в ньому міститься багато води. Для запобігання  вимерзанню  про- водять снігозатримування. Проти випирання вузлів кущення за- стосовують  прикочування  поверхні ґрунту кільчастими  котками.

Посіви  озимини  інколи  гинуть  від льодової кірки.  Розрізняють кірку  висячу (у сніговому  покриві)  і притерту  (змерзлася  з землею). Для знищення висячої кірки застосовують кільчасті котки,  а для знищення  притертої  — на поверхні поля розсипа- ють темні матеріали, наприклад торф, попіл, калійні добрива тощо.

Для більшого накопичення вологи в ґрунті на посівах проводять снігозатримування можливими  в господарствах  засобами.

Обробіток  ґрунту в умовах  водної і вітрової ерозії.  Для боротьби з ерозією ґрунтів застосовують комплекс заходів — організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних, гідротехнічних  та ін.

У системі  протиерозійних, агротехнічних  заходів основним  є обробіток  ґрунту, спрямований  на затримування  весняних талих і зливових вод, а також вод улітку.

На схилах ґрунт обробляють  упоперек  схилу або в напрямі горизонталей. Ефективні також оранка з ґрунтопоглибленням, щілювання ґрунту, переривчасте борознування ріллі, лункування зябу. На схилах крутизною понад 8° застосовують оборотні плуги.

Нині проти водної ерозії ґрунту широко застосовують  безпо- лицевий обробіток,  залишаючи на поверхні стерню.

Вітрова ерозія особливо небезпечна у степових районах, тому тут застосовують  плоскорізний обробіток  ґрунту. Дослідження- ми встановлено, що головною причиною вітрової ерозії є від- сутність на поверхні ґрунту рослинного  покриву та розпущеність його верхнього шару, наприклад, зяблева оранка із зароблянням стерні сприяє прояву вітрової ерозії. Стерня зменшує силу вітру


 

та промерзання ґрунту, дає змогу нагромаджувати сніг. Тому в системі  зяблевого  обробітку  ґрунту та під час глибокого  обро- бітку чистих парів застосовують плоскорізи-глибокорозпушувачі КПШ-5 і КПШ-9.  Після обробітку  ними поля на поверхні  зали- шається 80% стерні, ґрунт добре розпушується і не розпилюєть- ся. Для передпосівного обробітку ґрунту використовують  куль- тиватори-плоскорізи ККП-3,6, КПШ-9, для обробітку запирієних парових полів — протиерозійний культиватор КПЭ-3,8 із штан- гою та інші знаряддя.

У табл. 74–76 подано орієнтовні  системи  обробітку  ґрунту в

окремих  ґрунтово-кліматичних зонах України.

 

Контрольні запитання

 

1. Завдання обробітку ґрунту.

2. Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту.

3. Заходи і способи обробітку ґрунту. Способи основного обробітку ґрунту.

4. Заходи поверхневого  обробітку  ґрунту. Оцінка якості обробітку ґрунту.

5. Мінімалізація  обробітку  ґрунту. Поняття про систему  обробітку ґрунту.

6. Система зяблевого обробітку ґрунту.

7. Система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури.

8. Система обробітку ґрунту під озимі культури.

9. Система післяпосівного обробітку ґрунту, її завдання та значення.

10. Обробіток ґрунту в умовах водної та вітрової ерозії.

11. Система обробітку ґрунту в польових сівозмінах у різних ґрун- тово-кліматичння зонах України.


Подпись: Землеробство  з основами ґрунтознавства і агрохіміїПодпись: 354Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих середньосуглинкових  ґрунтах Полісся

 

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

1

 

Люпин на силос

Дискування   після  кукуру-

дзи.   Оранка   на  глибину

20–22 см

Ранньовесняне  боронування  зябу

Культивація на глибину 4–5 см з боронуванням та прикочуванням кільчасто-шпоровими котками

 

 

 

2

 

 

Озима пшениця

Оранка слідом за збиран-

ням попередника  на гли- бину 18–20 см з коткуван- ням і боронуванням в од- ному агрегаті

Культивація з боронуванням у міру

появи бур’янів. Передпосівна ку- льтивація на глибину 5–7 см з бо- ронуванням. За відсутності бур’янів на неущільнених ґрунтах роблять передпосівне  боронування в 1–2 сліди важкими або середніми зу- бовими боронами

У посушливі  роки  одне

післяпосівне коткування

 

 

3

 

 

Картопля

Лущення  стерні  на глиби-

ну 6–8 см. Оранка на гли- бину 23–25 см або на гли- бину орного шару

Ранньовесняне  боронування  зябу.

Культивація на глибину 12–14 см з боронуванням

До    появи    та    після

з’явлення сходів 2–3 боронування зубовими або сітчастими боро- нами; 1–2 міжрядних розпушувань, підгор- тання картоплі

 

 

4

 

Ячмінь з під- сівом коню- шини

Оранка  на глибину  18–20

см. На чистих від бур’янів полях дискування на гли- бину 8–10 см

Ранньовесняне  боронування  зябу.

Передпосівна  культивація  на гли- бину 4–5 см з боронуванням

 


Подпись: 27. Обробіток ґрунтуПодпись: 355

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

5

 

Конюшина на одни укіс

 

 

Весняне    боронування

важкими    боронами    у

1–2 сліди

 

 

6

 

 

Озима пшениця

Дискування  після  збиран-

ня конюшини.  Культурна оранка  на  глибину  23–25 см в агрегаті з коткуван- ням/одне  боронування

Культивація з боронуванням  у міру

появи бур’янів. Передпосівна  куль- тивація з боронуванням  на глибину

5–7 см. За відсутності бур’янів на неущільнених ґрунтах замість пе- редпосівної культивації боронуван- ня важкими боронами у 1–2 сліди

У посушливі  роки  піс-

ляпосівне коткування

 

 

7

 

 

Льон-дов- гунець

Лущення  стерні  на глиби-

ну 5–6 см. Зяблева оранка на глибину 20–22 см з бо- ронуванням

Ранньовесняне  боронування  зябу.

Культивація культиватором КҐІС-4 на глибину 4–5 см, обробіток  ком- бінованим агрегатом РВК-3,6 або культиватором УСМК-5.4Д. Пе- редпосівне коткування

Досходове боронування

райборінками або кот- кування кільчасто-шпо- ровими  котками  при появі ґрунтової кірки

 

 

8

 

 

Кукурудза на силос

Лущення на глибину 6–8 см

слідом за збиранням  попе- редника.   Зяблева   оранка на глибину 23–25 см

Ранньовесняне  боронування  зябу.

Ранньовесняна культивація на глибину 10–12 см з боронуванням. Передпосівна культивація з боро- нуванням на глибину 6–8 см

Два-три  досходових  та

післясходових борону- вання посівів, два-три міжрядних обробітки. При застосуванні  гербі- цидів досходові боро- нування не проводять, кількість міжрядних ро- зпушень зменшують


Подпись: Землеробство  з основами ґрунтознавства і агрохіміїПодпись: 356Система обробітку ґрунту в 10-пільній  польовій сівозміні правобережної частини

Лісостепу України

 

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

1

 

Багаторічні трави на один укіс

 

 

Перед замерзанням  ґрунту

проводять щілювання на глибину 50–60 см (у блюд- цях). Боронування багато- річних трав навесні

 

 

2

 

 

Озима пшениця

Дискування  у двох напря-

мах на глибину 6–8 см. Оранка  на глибину  23–25 см в агрегаті  з боронами  і котками. У посушливих умо- вах оранку замінюють дис- ковими чи плоскорізними знаряддями

Культивація   або   боронування    в

міру появи бур’янів. Передпосівна культивація на глибину загортання насіння в агрегаті з боронами, кот- кування (в разі потреби)

Боронування  озимини  се-

редніми чи важкими  боро- нами навесні з настанням фізичної спілості ґрунту

 

 

3

 

 

Цукрові буряки

Дискування  у двох напря-

мах на глибину 6–8 см. Лемішне лущення на гли- бину 12–14 см в агрегаті з котками і боронами.  Рання зяблева оранка на глибину

28–30 см

Ранньовесняне  розпушування  та ви-

рівнювання зябу зубовими шлейф- боронами. Передпосівний обробіток на глибину загортання насіння. Між- рядний обробіток на глибину 2–3 см культиваторами. Розпушування мі- жрядь після формування густоти насаджень на глибину 10–12 см, при наступних рихленнях зменшують глибину на 2–4 см. Рихлять міжряддя долотоподібними лапами на глибину

12–14 см

Коткування   в   агрегаті   з

райборінками. Досходове боронування посіву рай- борінками


Подпись: 27. Обробіток ґрунтуПодпись: 357

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

4

 

 

Кукурудза на силос

Оранка  або  плоскорізний

обробіток  на глибину  25–

27 см

Весняне  боронування  зябу.  Куль-

тивація на глибину 8–10 см в агре- гаті з боронами.  Коткування з рай- борінками (в разі потреби). Пе- редпосівна культивація в агрегаті з боронами. Коткування посіву кіль- часто-шпоровими котками.

Боронування   2–3   досхо-

дових і 1–2 післясходових. Розпушування міжрядь на глибину 8–10, 6–8 і 5–6 см

 

 

5

 

 

Озима пше- ниця, озиме жито. Пож- нивні посіви

Три-чотнриразове  диску-

вання на глибину 8–10 см. Коткування з боронуван- ням. Мілкий  обробіток  (8–

12 см) дисковими, леміш- ними або плоскорізними знаряддями  в агрегаті з боронами і котками

Передпосівна  культивація  в агре-

гаті з боронами  на глибину загор- тання насіння

Післяпосівне    коткування,

весняне  кореневе  піджив- лення та боронування

 

 

6

 

 

Кукурудза на зерно, гречка

Обробіток такий самий, як

і для сівби кукурудзи на силос. Під гречку напівпа- ровий обробіток ґрунту, лущення слідом за зби- ранням попередника. Ран- ня оранка  на глибину  20–

22 см в агрегаті з борона- ми,  при  ущільненні ґрунту та появі бур’янів культива- ція та боронування зябу в міру потреби

Ранньовесняне  боронування  зябу.

Передпосівна  культивація  на гли- бину 4–5 см з боронуванням

При широкорядному посіві

2–3 міжрядних обробітки


Подпись: Землеробство  з основами ґрунтознавства і агрохіміїПодпись: 358

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

7

 

 

Горох

Дискування  на глибину  6–

8  см,  оранка  на  глибину

20–22 см

Весняне боронування зябу в 2 слі-

ди. Передпосівна культивація на глибину 6–8 см в агрегаті  з боро- нами

Досходове  та післясходо-

ве боронування у фазі 3–4 листків легкими боронами

 

8

Озима пшениця

 

Обробіток такий самий, як для сівби озимої пшениці після кукурудзи на силос

 

9

Цукрові буряки

 

Обробіток такий самий, як і в полі № 3

 

 

10

Ячмінь з

підсівом багаторіч- них трав

Зяблева оранка на глиби-

ну 20–22 см

Весняне   боронування   в  2  сліди.

Передпосівна  культивація  на гли- бину 5–7 см в агрегаті з боронами

 


Подпись: 27. Обробіток ґрунтуПодпись: 359

Таблиця 76

Система обробітку ґрунту в 10-пільній  сівозміні для південно-східних областей степової зони

 

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

1

 

 

Чорний пар

Плоскорізний — розпушування ґрунту на глибину 28–30 см, під

час внесення  гною  — глибока оранка

Ранньовесняне             боронування зябу боронами  БІГ-3, різногли-

бинні  культивації  від 12–14  до

6–8 см

 

 

2

Озима

пшениця

 

Передпосівна культивація на

глибину 6–8 см

Боронування важкими

боронами в 1–2 сліди

 

 

3

 

Кукурудза на зерно

Лущення дисковими лущильни-

ками на глибину 6–8 см, повто- рне лущення на глибину  12–14 см, оранка на глибину 25–27 см

Боронування  зябу,  культивація

на глибину 10–12 см, передпо- сівна культивація на глибину 8-

10 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясхо-

дове боронування, 1–3 міжрядні обробітки на глибину 6–8 і 5–6 см

 

 

4

 

 

Ячмінь

 

 

2

Озима

пшениця

 

Передпосівна культивація на

глибину 6–8 см

Боронування важкими

боронами в 1–2 сліди

 

 

3

 

Кукурудза на зерно

Лущення дисковими лущильни-

ками на глибину 6–8 см, повто- рне лущення на глибину  12–14 см, оранка на глибину 25–27 см

Боронування  зябу,  культивація

на глибину 10–12 см, передпо- сівна культивація на глибину 8-

10 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясхо-

дове боронування, 1–3 міжрядні обробітки на глибину 6–8 і 5–6 см

 

 

4

 

 

Ячмінь

 

Досходове і післясходо- ве боронування


Подпись: Землеробство  з основами ґрунтознавства і агрохіміїПодпись: 360

Номер

поля

 

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

 

 

7

Кукурудза

на зелений корм з під- сівом бага- торічних трав

Лущення дисковими лущильни-

ками на глибину 6–8 см, вне- сення органічних добрив, оран- ка на глибину 25–27 см

Боронування  зябу,  культивація

на глибину 10–12 см, передпо- сівна культивація на глибину 8–

10 см в агрегаті з боронами

 

 

Досходове та післясхо- дове боронування

 

 

8

1/2 поля

одно- та 1/2 поля бага- торічних трав

Плоскорізний  —  лущення  бо-

ронами БІГ-3, розпушування на глибину 20–22 см

Боронування  зябу,  культивація

на глибину  6–8 см в агрегаті  з боронами

 

 

Коткування

 

 

9

 

 

Озима пшениця

Лущення  стерні  дисковими лу-

щильниками на глибину 6–8 см, після багаторічних трав мілка оранка на глибину 15–16 см, після однорічних трав культи- вація на глибину 10–12 см

Боронування, передпосівна

культивація на глибину  6-8 см в агрегаті з боронами

 

 

Боронування навесні

 

 

10

 

 

Соняшник

Лущення  стерні,  культивація  на

глибину  10–12  см  культивато- ром КПП-2,2, розпушування на глибину 25–27 см

Боронування  зябу,  культивація

на глибину 10–12 см. Передпо- сівна культивація на глибину 6-

8 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясходо-

ве боронування, 1–3 між- рядні обробітки на глиби- ну 8–10, 6–8, 5–6 см


28. Підготовка насіння і сівба сільськогосподарських культур