27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури

 

Система передпосівного обробітку ґрунту — це сукупність прийомів, які виконують у певній послідовності для підготовки ґрунту до сівби  сільськогосподарських культур. Передпосівний обробіток  сприяє збереженню  вологи в ґрунті, створює сприят- ливі умови для рівномірного  заробляння насіння на потрібну гли- бину, його проростання  і подальшого  росту рослин.  У разі по- треби перед сівбою знищують бур’яни та заробляють у ґрунт добрива й гербіциди.  Цей комплекс прийомів у кінцевому підсум- ку дає змогу мати дружні повноцінні сходи сільськогосподарсь- ких культур.

Система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури складається  з ранньовесняного  його  розпушування  (закриття

вологи), обробітку перед сівбою, який, залежно від ґрунтово- кліматичних умов та біологічних особливостей вирощуваної куль- тури, складається з культивації, глибокого  розпушування,  пере- орювання і коткування.

Основним завданням закриття вологи є збереження в ґрунті нагромадженої  за осінньо-зимовий період  вологи,  яка навесні

інтенсивно випаровується, особливо з ущільненого ґрунту. Підра- ховано, що при гребенястій  поверхні з ущільненого ґрунту в ок- ремі сонячні дні навесні випаровується  80–100  т/га води. Тому закриття  вологи є терміновою  весняною роботою.

Ознакою готовності поля до закриття вологи є посіріння вер-

хівок гребенів  ріллі. Починати закриття вологи треба вибірково. Найбільше зберігається ґрунтової вологи при ранньовесняному обробітку зябу тоді, коли шлейфування і боронування проводять одночасно, тобто знаряддя знаходяться в одному агрегаті.  При цьому ґрунт добре розпушується  та вирівнюється  його поверх- ня. Створення на поверхні ґрунту дрібногрудочкуватого шару запобігає випаровуванню вологи, оскільки переривається капі- лярний зв’язок  між нижнім зволоженим та верхнім його шарами.

Порядок  розміщення  знарядь в агрегаті  залежить  від стану

ґрунту. На дуже ущільнених ґрунтах у першому ряду тракторного агрегату  знаходяться важкі борони, а в другому  — шлейфи. На більш структурних ґрунтах, де після зяблевої оранки утворюєть- ся гребеняста поверхня, в першому ряду розміщують  шлейф, а в другому  — борони. Основною вимогою  при закритті  вологи є


утворення на поверхні ґрунту добре розпушеного дрібногрудоч- куватого шару завтовшки 3–5 см. Для цього шлейфування і бо- ронування виконують у два сліди навскоси (під кутом 45°) до напряму оранки.

Залежно від фізичних властивостей ґрунту та його вологості

запроваджують також інші схеми розміщення знарядь під час закриття  вологи.  Так, спочатку  в один слід боронують,  а через кілька годин пускають агрегат із шлейфів, борін і райборінок.

Передпосівний обробіток ґрунту. Після весняного  закрит- тя вологи проводять передпосівну нається волога. Тому більш ефективним є ряд- кове прикочування  посівів сівалками з котками,  які ущільнюють ґрунт тільки в рядку, залишаючи його пухким у міжряддях.

Ефективним прийомом післяпосівного  обробітку є борону- вання посівів як до, так і після появи сходів. Для цього застосо- вують сітчасті борони та легкі борони типу зигзаг.  Досходове бо- ронування  руйнує  ґрунтову  кірку,  яка може утворюватися  після


випадання  опадів.  Перше боронування  зернових  у разі потре- би проводять до появи сходів через 4–6 днів після сівби. У цей час насіння уже проросло і почало вкорінюватись,  а бур’яни з’яв- ляються на поверхні ґрунту або знаходяться  у фазі білих нито- чок і легко пошкоджуються  зубами борін та грудочками  ґрунту, оскільки перерослі сходи бур’янів знищуються важче. Встанов- лено, що одноразовим  боронуванням  можна  знищити  понад

60% пророслих  малорічних бур’янів, а дворазовим  — до 90%.

На посівах льону та інших культур, насіння яких зароблено мілко, а також на посівах зернових з підсівом багаторічних трав післяпосівне  боронування ґрунтів, як правило, не проводять.

Післясходове боронування досить ефективне для знищення бур’янів та поліпшення фізичного стану ґрунту, проте при цьому можуть пошкоджуватись сходи культурних рослин. Для запобі- гання пошкодженню рослин посіви доцільно боронувати у другій половині дня, коли рослини мають понижений тургор клітин і стають менш крихкими.  Боронування виконують упоперек рядків або під кутом до напряму сівби.

Урожайність просапних культур значною мірою залежить від ефективності післяпосівного  догляду. Після проведення досходо- вого та післясходового  боронування починають розпушування міжрядь. Міжрядна культивація має вирішальне значення у бо- ротьбі з бур’янами та в регулюванні водно-повітряного і пожив- ного режимів ґрунту, в підвищенні його біологічної активності. Цей обробіток виконують з урахуванням біологічних особливостей культури, забур’яненості посівів, погодних умов та стану ґрунту.

Перший міжрядний обробіток здійснюють на максимальну для даних умов глибину, оскільки там ще мало або зовсім немає ко- ренів рослин. Потім на культиватори встановлюють інші робочі органи  і проводять  розпушування  мілкіше, щоб менше пошкод- жувати кореневу систему рослин, яка інтенсивно розвивається. Лапи встановлюють так, щоб залишалася захисна смуга між краєм лапи і рядком рослин. Хід агрегату має бути прямолінійним по сліду сівалки, інакше неминуче підрізування рослин у рядку.

Після культивації проводять 1–2 підгортання  залежно від во- логості ґрунту та стану посівів. Підгортання сприяє додатковому корене- та бульбоутворенню, а також знищенню бур’янів. Підгор- тання рослин сухим ґрунтом шкідливе.


 

Перерва між обробітками  міжрядь — не більше 10–12 днів, інакше бур’яни встигнуть добре вкорінитися  і їх важче буде зни- щити.