Глава 12. Сучасні  теоретичні підходи у вирішенні проблеми соціалізації особистості

 

Не дивлячись на традиційність проблематики, пов’язаної з соц? іалізацією особистості, останні два десятиліття вона переживає “дру? ге народження”.  Це стало можливим завдяки  виникненню певних соціальних  та теоретичних передумов.

 

Вплив трансформаційних процесів суспільства

на соціалізацію особистості

 

Соціальні передумови полягають в суспільних змінах, які відбу? ваються в нашому суспільстві в період його трансформації. Ці зміни впливають  на всі складові і хід соціалізації особистості. Трансфор? маційні процеси в суспільстві можна розглядати з точки зору об’єк? тивних змін у всіх сферах їх суб’єктивної інтерпретації, які відбува? ються як на соцієтальному, так і на особистісному рівнях.

Загальновідомим є існування  різних факторів  соціальної ре? гуляції: владно?силових і ціннісно?нормативних. Особливістю більшості  вітчизняних змін форм соціальної  організації  було їх проведення з позиції  сили через злам майже всіх соціокультур? них регуляторів. Зараз можна спостерігати  фактичну відсутність не тільки соціокультурних, але й силових факторів  соціальної ре? гуляції.  Спроби  свідомої  трансформації тих чи інших  форм  со? ціальної організації стають марними. Ця обставина сприяє со? ціальній нестабільності, яка на рівні суспільної  свідомості суб’єк? тивно виявляється як криза  нормативних уявлень  про відноси? ни особистості  і суспільства.

Іншим виявом соціальної нестабільності на рівні соціуму є різке посилення соціальної стратифікації, розподіл різних соціальних верств за  двома основними  критеріями – етнічної належності  і ма? теріальної забезпеченості. На рівні суспільної свідомості ця страти?


фікація  суб’єктивно переживається як криза соціальних  цінностей та ідеалів, зокрема ідеалів справедливого суспільного  устрою.

На соціально?психологічному, тобто на рівні групи, трансфор? мація  визначається, по?перше, зростанням невизначених соціаль? них ситуацій, в яких конкретна соціальна група немає нормативних приписів відносно мети і результату своєї діяльності. По?друге, зміна соціальної реальності супроводжується виникненням нових соціаль? них ролей, нових видів соціальної діяльності. Ці об’єктивні обста? вини є умовою виникнення на рівні групової свідомості нових гру? пових норм, яких не існувало раніше. Одночасне існування в сучас? ний період багатьох пластів цінностей, жоден з яких не являє собою чітко структурованої нормативної моделі, утруднює  ситуацію  со? ціального  вибору  і прийняття соціальних  норм, а в кінцевому  ра? хунку ускладнює процес соціалізації  в цілому.

Третій – особистісний рівень розглядання соціальної трансфор? мації – це розглядання її з точки зору змін, які відбуваються в самій особистості під впливом нестабільності. В загальному розумінні тут можна  говорити  про   підвищення тривожності, актуалізацію спе? цифічних  захистів, тобто про комплекс  явищ, які іноді об’єднують терміном “соціальний  невроз”.

Можна стверджувати про певну дестабілізацію соціального жит?

тя і ціннісно?нормативну кризу  нашого суспільства  в умовах  його трансформації. Криза  полягає  не стільки  у відсутності  соціальних норм і цінностей, скільки  в тім, що сьогодні вони є суперечливими. Відмічаючи  різнонаправленість соціалізаційних впливів  на процес соціалізації,  Г.М. Андреєва підкреслює,  що неузгодженість соціаль? них змін складає сутність трансформаційних процесів суспільства.

Сутнісною характеристикою життя в сучасному світі стає ситуа?

ція швидких змін. Прискорення темпів соціальної динаміки, перетво? рення старих і виникнення нових соціальних  структур, трансформа? ція соціальних ідеалів і цінностей неминуче задають нових параметрів протіканню  соціалізації, пред’являючи до його суб’єкта підвищені ви? моги у формуванні нових моделей соціальної поведінки, конструюванні персональної системи цінностей і ідентифікаційних структур особис? тості. Така ситуація  вимагає одночасного виявлення двох протилеж? них соціально?психологічних особливостей – соціальної  лабільності,


що забезпечує постійну адаптацію людини до соціальних змін, і розви? нутої персональної ідентичності,  яка складає внутрішній “стрижень” особистості, що є опорою для її самовизначення.

Швидкі  зміни суспільства обумовлюють  в багатьох випадках

відсутність  зразків  для  відтворення. Прямим психологічним на? слідком відсутності або розгалуженості соціальних орієнтирів в ході соціалізації є ускладнення для людини ситуації вибору. Процес со? ціалізації відбувається в умовах невизначених соціальних ситуацій, варіативності, багатоманітності принципів організації, видів діяль? ності, соціальних  ролей і групових норм.

Актуальними в дослідженні цього процесу стають такі питання:

? Як співвідносяться впливи  макро? і мікрорівнів соціального оточення на хід і характер процесу соціалізації?

? Які способи, фактори  і агенти соціалізації повинні включа?

тися в цей процес, щоб сформувати високу особистісну толе? рантність до невизначеності і такі риси, як уміння орієнтуватись у непередбачених ситуаціях?

Отже,  сучасні  соціально?економічні умови  вимагають  нових

теоретико?методологічних підходів до аналізу процесу соціалізації. Ці підходи визначаються не тільки потребами соціально?економіч? ного життя, але й самою логікою розвитку соціально?психологічної науки, ступенем  розробки  тих її галузей,  які так чи інакше стосу? ються проблеми  соціалізації особистості.