Глава 8.  Соціально-екологічна теорія У. Бронфенбреннера

 

Багаторівневість соціального оточення особистості

 

Вважається, що на сьогоднішній  день модель  екологічних си стем , я ка  з апр опонова на  а мери канськи м психо лог ом  У рі Бронфенбреннером, є найбільш впливовою  моделлю формуван? ня особистості. Бронфенбреннер вважає, що при аналізі соціал? ізації необхідно враховувати всю сукупність  чинників  навко? лишнього  середовища  і умов життя: мікро? і макросоціальне оточення, вплив засобів масової інформації,  національні і куль? турні особливості,  характеристики соціальних  інститутів  тощо. Розвиток особистості є результатом взаємодії об’єктивних особ? ливостей  її соціального  оточення  і суб’єктивних процесів та пе? реживань. Оскільки соціальне оточення  постійно змінюється, процес  соціалізації не завершується ніколи.  Розвиток людини

– це динамічний,  здійснюваний у двох напрямках реципрокний процес. Особистість, яка формується, активно реструктурує своє багаторівневе  життєве середовище  і в той же час на нього впли? ває це середовище, його елементи  і взаємозв’язки між ними. Соціальне середовище  має чотири  рівні: 1) мікросистема (най? ближче  оточення  людини);  2) мезосистема  (взаємовідносини між різними  сферами  мікросистеми); 3) екзосистема (елементи соціального середовища, до яких індивід безпосередньо не відно? ситься, але які впливають на нього, наприклад, адміністрація школи,  міська  влада  тощо);  4) макросистема (соціокультурні норми, системи соціальних  уявлень  та установок, норми та пра? вила соціальної  поведінки,  що є характерними для певної суб? культури). Ці рівні змальовуються у вигляді концентричних кілець як вміщені одна в одну системи.

Характерною особливістю  цієї моделі є гнучкі прямі і зво?

ро т н і  з в ’ я з к и  мі ж  ц и ми  ч о ти рма  с и ст е м а м и,  ч е ре з  як і  й


здійснюється їх взаємодія. Якщо скористатися екологічною  мо? деллю У. Бронфенбреннера, яку він зробив для дослідження со? ціальних впливів на особистість (Bronfenbrenner, U. (1979). The ecology of human development. Cambrige. MA. Harvard University Press), то найближчим оточенням, через яке індивід засвоює культуру, є мікросистема, тобто це всі ті, з ким він вступає в близький контакт.  Для  більшості  людей первинною  мікросис? темою культури  є сім’я, за нею йдуть друзі і школа. Інші компо? ненти ? це організації охорони здоров’я, релігійні групи, ігрові групи  у дворі,  інші  соціальні  гр упи,  до яки х нале жить  о со? бистість. Всі вони мають суттєве значення  у формуванні особи? стості,  детермінуючи  ті чи  інші  якості.  Наприклад, розвиток дівч инки  в сім’ї  може  підтрим уватись  чуттєвістю  матер і по відношенню  до перших кроків дочки на шляху незалежності. У свою чергу, виявлення дитиною  незалежності може спонукати матір до пошуків  засобів підтримання розвитку  такої поведін? ки. Коли індивід включається в яке?небудь соціальне  оточення або виключається з нього, мікросистема змінюється.  Наприк? лад, дитина може перейти в іншу школу, відмовитись від якого? небудь виду діяльності  і зайнятись іншим.