Карл Роджерс

 

Інший психолог гуманістичного напрямку, Карл Роджерс (1902?1987), здійснив  великий вплив на педагогіку  і психотера? пію. На відміну від фрейдистів, які вважали, що людський харак? тер обумовлено  внутрішніми потягами,  багато з яких є шкідли? вими для людини, Роджерс  вважав, що ядро людського характе? р у  ск ла да ється  з  поз и ти вн и х , здор ов и х , к о нс т р ук т и вни х імпульсів, які діють, починаючи з народження. Як і Маслоу, Род? жерса цікавило  перш за все те, як можна допомогти  людям реа? лізувати  свій внутрішній потенціал. На відміну від Маслоу, Род? жерс не розробляв спочатку  теорій, щоб потім застосовувати їх на практиці.  Він більше переймався ідеями, які виникали в ході його клінічної  практики. Він виявив,  що максимальний особис? тісний  ріст його пацієнтів  відбувався  тоді, коли  він щиро  і по? вністю співчував їм і коли вони знали, що він приймає їх такими, які вони є. Він назвав це “тепле, позитивне,  прийнятне” ставлен? ня позитивним. Роджерс вважав, що позитивне ставлення психо? терапевта сприяє більшому самоприйняттю клієнта і його більшій терпимості  у ставленні  до інших людей.

Гуманістична  психологія виявилася дієвою в декількох  відно? шеннях. Вона здійснила  суттєвий  вплив  на консультування дорос? лих і на зародження програм самодопомоги. Вона також сприяла роз? повсюдженню  методів виховання дітей, які основувались на повазі до унікальності кожної дитини, і педагогічних методів, спрямованих на гуманізацію внутрішньошкільних міжособистісних відносин.