Соціокультурна теорія  особистості Хорні

 

Карен Хорні (1885?1952), як і інші неофрейдисти, дотримува? лась основних принципів психоаналітичного напрямку, але вважа? ла, що психоаналіз повинен спиратись  на більш широку соціокуль? турну орієнтацію. У створенній  нею соціокультурної теорії особис? тості вирішальними стали такі моменти: 1) Хорні відкинула погля? ди Фрейда на головну  визначальну роль фізичної  анатомії  в обу? мовленні  психофізичних відмінностей між чоловіками і жінками;

2) завдяки  обміну  думками  з такими  провідними спеціалістами?

культурологами як Маргарет Мід, Еріх Фромм і Гаррі Стєк Саллі? вен, у Хорні зміцнилась впевненість в тім, що соціокультурні умови здійснюють глибокий  вплив на розвиток  і функціонування індиві? дуума; 3) клінічні  спостереження, які Хорні проводила  в США  і Європі, засвідчили у пацієнтів  відмінності  особистісної  динаміки, що були обумовлені культурними факторами.

Хорні погоджувалась з Фрейдом в питанні про значення дитя?

чих переживань для формування особистості.  Однак Хорні відки? дала твердження Фрейда про вирішальну роль інстинктів.  Вона не погоджувалась з тим, що сексуальна анатомія дитини диктує певну спрямованість подальшого розвитку особистості. Згідно з її переко? наннями,  вирішальним фактором  в розвиткові особистості  є со? ціальні відносини між дитиною і батьками.

Згідно з Хорні, для дитинства  характерними є дві потреби:

потреба в задоволенні і потреба в безпеці. Задоволення охоплює всі основні біологічні нужди: в харчах, сні і т.ін. Головною потре? бою в розвиткові дитини є потреба в безпеці – бути бажаним, лю? бим, захищеним  від ворожого  світу. У задоволенні цієї потреби дитина повністю  залежить  від своїх батьків. Якщо батьки не за? довольняють потреби в безпеці, дуже імовірно патологічний роз? виток особистості. Багато  моментів  можуть фруструвати потре? би дитини в безпеці: нестійка, навіжена поведінка, насмішки, не? виконання обіцянок, занадто часте опікування, а також надання явної переваги її братам і сестрам. Однак  основним  результатом такого дурного  поводження з боку батьків  є розвиток  у дитини установки  базальної ворожості.


В цьому випадку дитина опиняється між двох вогнів: вона за? лежить  від батьків  і в той же час відчуває  по відношенню  до них почуття образи. Цей конфлікт приводить  в дію такий захисний  ме? ханізм, як витіснення. Витіснені  почуття  ворожості  і образи вияв? ляються  у всіх взаємовідносинах дитини  з іншими  людьми як те? пер, так і в майбутньому. В цьому випадку  говорять,  що у дитини виявляється базальна тривога.

Базальна тривога – інтенсивне  і універсальне відчуття  відсут? ності безпеки – одна з основних  концепцій  К. Хорні. З точки зору Хорні, базальна  тривога  у дитини  веде до формування неврозу  у дорослого. Щоб справитись з базальною  тривогою, дитина змуше? на вдаватись до різних захисних стратегій. Хорні описала 10 таких стратегій, які отримали назву невротичних потреб. В своїй книзі “Наші внутрішні конфлікти” (1945) Хорні розділила список з деся? ти потреб на три основні категорії, кожна з яких являє  собою стра? тегію оптимізації міжособистісних відносин з метою досягнення почуття безпеки в оточуючому світі.

К. Хорні створила  свою теорію психології  жінки як новий по?

гляд на відмінності між чоловіками і жінками в контексті соціокуль? турних впливів. Хорні доводить, що соціальні  системи з їх чолові? чим домінуванням постійно змушують жінок відчувати себе залеж? ними і неспроможними… Ідеї Хорні, в яких підкреслюється значен? ня культури і статевих  ролей, добре узгоджуються з сучасним  фе? міністським світоглядом.