Глава 6. Психоаналітичний напрямок
Загальні питання
Хоча багатьма дослідниками підкреслюється послаблення впливу психоаналітичних теорій на розвиток психологічної дум? ки, все ж неможливо було б дати оцінку сучасним соціально?пси? хологічним теоріям, не визначивши в них належним чином ста? тусу психоаналізу. Неможливо заперечити той факт, що вплив Фрейда на західну цивілізацію ХХ століття був глибо ким і міцним. У всій історії людства дуже небагато ідей здійснили та? кий широкий вплив на культуру суспільства як ідеї, розроблені в психоаналітичній теорії.
Психоаналітична теорія базується на уявленні, згідно якого люди є складними енергетичними системами. У кожної людини є певна обмежена кількість енергії, яка підтримує психічну активність. Фрейд стверджував, що будь?яка активність людини (мислення, пам’ять, уявлення) визначається інстинктами. Вплив останніх на поведінку може бути як прямим, так і непрямим, замаскованим. У пошуках розгадки внутрішньої природи людини Фрейд звертаєть? ся до дитинства. Він робить акцент на тому, що переживання ран? нього дитинства відіграють критичну роль у формуванні дорослої людини. “Психоенергетична людина” формується в ранньому ди? тинстві. У спробах вирішити конфлікт між інстинктами і безкомп? ромісною реальністю у неї в цей період формується “его” – опосе? редковане кільце між соціальними обмеженнями і інстинктами. Лю? дина знаходиться не тільки у постійному внутрішньому, але й зов? нішньому конфліктові зі своєю групою і суспільством, які, в свою чергу, виникають як результат відтворення лібідних зв’язків індив? іда зі своїми батьками. Сім’я є прототипом для всіх наступних со? ціальних зв’язків, а батьки – прообразом майбутнього лідера. Со? ціальні інститути – це засіб захисту людини від його власних агре? сивних, ворожих, безсвідомих імпульсів. Поведінка людини детер? мінується скоріше генетичними і історично попередніми умовами, ніж актуальною ситуацією. Вона регулюється розподіленням пси? хічної енергії в системі особистості.
Соціально?психологічні теорії, що побудовані на психоаналі? тичній моделі, виділяють якийсь один аспект цієї концепції. Наприк? лад, Біон розглядає групу як аналог індивіда і наділяє її власними потребами і мотивами (Ід), цілями, механізмами їх досягнення (Его) і межами дії (суперего). Вона проходить на різних етапах через кон? флікти, які пов’язані з особливостями розвитку. Думка про те, що індивід проектує на групу свій досвід стосунків у сім’ї, лежить в ос? нові тримірної теорії міжособистісних відносин Шутца.