Основні терміни і поняття

 

Масові явища, процеси масовизації, форми масової поведінки, теорія мас, гіпнотичне навіювання, навіювання, наслідування, пси? хологічне  зараження, натовп,  публіка,  аудиторія,  гетерогенність, стохастичність, статистичний характер  спільноти,  ситуативність, колективна поведінка, ідентифікація, еротична ідентифікація, міме? тична  ідентифікація, злочинний натовп, добровільність членства, анонімність, кільцеподібна форма натовпу, рольова диференціація натовпу, зачинателі натовпу, агресори, послідовники, допитливі, обивателі,  етапи формування натовпу, колективне підсвідоме, ко? лективна душа, закон духовної єдності натовпу, регресія, паніка, чутки, соціальна фасилітація, змінений стан свідомості, деіндивіду? алізація, фізична анонімність, «кільцева реакція», штовханина, соц? іальна занепокоєність, перевантаження.


Питання для обговорення і закріплення матеріалу

 

1. Чому  масові  форми  поведінки  виділяються в особливу  їх різновидність, яку в точному смислі слова не можна назвати група? ми? Назвіть особливості цих форм поведінки, що відрізняють їх від описаних наукою звичних груп.

2. Визначте передумови процесу загальної масовизації суспіль?

ства.

3. Назвіть  загальні ознаки масових форм поведінки (за Б.Гру?

шиним)

4. Як визначається термін  «колективна поведінка»  Г.Блуме? ром?  Назвіть роботу,  в якій  аналізується феномен  «колективної поведінки».

5. Назвіть загальні особливості теорій, які отримали назву «пси?

хології народів і мас».

6. Опишіть  соціальні  умови, в яких  виникла  «психологія на?

родів і мас».

7. Які інтелектуальні та наукові  підґрунтя мала  «психологія мас»?

8. У чому полягає сутність теорії натовпу Г. Лебона?

9. Назвіть  головні ознаки маси, визначені Г. Лебоном.

10. Які чинники  суспільного  руху виокремлює Г. Лебон?

11. Чим зумовлена  ідея аномальності натовпу в концепції «пси?

хологія мас»?

12. Визначте сутність концепції наслідування Г. Тарда.

13. У чому полягає механізм законів наслідування в концепції

Г. Тарда?

14. Які положення «психології мас» розробляв З. Фрейд у своїй концепції?

15. Проаналізуйте проблему взаємовідносин індивідів (маси) і лідера (вождя) в концепції З. Фрейда.

16. Які обставини  змусили  С. Московічі  у 80?х роках ХХ ст. взятися за аналітичний аналіз ідеї наслідування?


17. Назвіть причину  злочинів  натовпу,  що виділені  в роботі С.Сигеле. Яка назва цієї роботи? Яке головне питання  в ній піднімається?

18. Чи вдалося  С.Сигеле  вирішити  питання  міри відповідаль?

ності індивіда за злочин, який ним скоєно в умовах натовпу?

19. Які особливості  поведінки  людини в умовах революційно?

го періоду визначено П.Сорокіним?

20. На які відмінності між натовпом і публікою вказує Г.Тард?

21. Хто перший  з дослідників розділив  поняття «натовп»  і

«маса»? На основі яких ознак це було зроблено?

22. Дайте загальну характеристику натовпу.

23. Розкрийте, яке значення  має оцінка  чисельності  натовпу. Які проблемні питання  виникають в оцінці чисельності  натовпу?

24. Визначте основні закономірності руху людей у натовпу.

25. Дайте  характеристику рольової  диференціації у натовпу. Для чого потрібно знати структуру  натовпу?

26. Визначте  умови і основні  етапи  формування натовпу.  Як можна використати ці знання  для розробки  заходів профілактики протиправної поведінки  натовпу і способів конструктивного впли? ву на нього?

27. У чому полягає закон духовної єдності натовпу, який сфор?

мулював Г.Лебон?

28. Розкрийте сутність колективного безсвідомого у натовпі.

29. Що таке паніка?  Покажіть,  як ви розумієте  паніку як вид поведінки  натовпу і як особливий його емоційний  стан. Розкрийте передумови  виникнення паніки.

30. Розкажіть, які відомі Вам типи чуток і за яким  критерієм вони виділяються. Назвіть  способи викривлення інформації в про? цесі передачі чуток.

31. Розкрийте загальні  характеристики поведінки  людини  у натовпу.

32. Як Ви розумієте зв’язок психічних процесів у людини в на? товпу з процесом  соціальної  фасилітації? Якими  обставинами по? яснює Є.Аронсон виникнення цього феномена?


33. Як пояснює  Є.Бургіньон виникнення у натовпу  в людини зміну стану свідомості? Вкажіть на причини виникнення зміненого стану свідомості.

34. Що  таке деіндивідуалізація? Розкрийте умови  і причини

цього явища. Покажіть  вплив деіндивідуалізації на поведінку  лю?

дини

35. Яку  поведінку  провокує  фізична  анонімність? Покажіть зв’язок фізичної анонімності  з асоціальною  поведінкою.

36. Чи  дійсно уніформа  впливає  на поведінку? Якщо  так, то

покажіть  на прикладах  з вашого  особистого  досвіду,  як  саме. Відмітьте позитивні і негативні сторони впливу.

37. Покажіть, як сила соціального впливу залежить від чисель? ності натовпу. Наведіть  приклади досліджень,  в яких перевірявся цей зв’язок.

38. Покажіть  роль «кільцевої  реакції» у зміні психіки людини на прикладі  виникнення і розвитку  соціального неспокою.


Правила та поради щодо взаємодії людей у натовпу

 

Правила взаємодії людини з натовпом

 

1. Не лізь у натовп, тримайся від натовпу подалі.

2. Проникаючи у натовп, думай, як будеш з нього вибиратись.

3. Опинившись у натовпу випадково, уяви, що ти знаходишся на роботі.

4. Стань суб’єктом діяльності,  почни професійно вивчати  на? товп. Тільки діюча людина здатна опиратися емоційному заражен? ню натовпу. Однак поріг опірності вуличній масі не є високим. Лю? дина всупереч власній волі підпадає під навіюючий вплив натовпу.

 

На замітку

 

Психічні особливості  людини у натовпу:

– втрата самоконтролю і здатності до критичного судження;

– наплив поривів і емоцій, багато з яких у звичайній ситуації є придушеними;

– відчуття  збільшення своєї значимості  і сили;

– схильність  до навіювання з боку оточуючих.

 

Поради  щодо профілактики суспільного неспокою (за П.Сорокіним)

 

1. Соціальні  реформи  не повинні нехтувати людською приро?

дою і суперечити  її базовим інстинктам.

2. Будь?якій практичній реалізації реформування повинно пе?

редувати ретельне дослідження конкретних соціальних  умов.

3. Кожний  реконструктивний експеримент спочатку необхід?

но тестувати на маленькому масштабі.

4. Реформи повинні проводитися в життя правовими і консти?

туційними засобами.


Формула оперативного визначення чисельності натовпу (за Х. Джекобсоном)

 

Для щільного натовпу   Для розсіяного  натовпу

 

Т=(Д+Ш)*10 Т=(Д+Ш)*7

 

Т – щільність натовпу;

Д – довжина площі, на якій зібрався натовп; Ш – ширина площі, на якій зібрався натовп.

 

Засоби профілактики паніки у натовпу

На замітку

 

Організаторам масових заходів слід знати і виконувати засоби профілактики паніки у натовпу.

– Не слід затягувати масові заходи.

– Потрібно враховувати фізичний стан людей, що знаходять?

ся у натовпу.

– Служба  охорони  повинна  перешкоджати проникненню в ряди мас нетверезих  людей.

– Слід уникати збігу у часі різних масових заходів у місті. Наприк?

лад,одночасне проведення політичного мітингу і футбольного матчу.

–  Важливим засобом профілактики паніки є присутність у на? товпу людей, здатних  командувати і керувати  великою  масою лю? дей («протипанікова команда»).


Правила поведінки у натовпі

 

– Не приєднуйтеся до натовпу, як би не хотілося подивитися на  події, що відбуваються.

– Якщо ви опинилися у натовпу, дозвольте йому нести вас, але

спробуйте вибратися з нього.

– Якщо тиснява  прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи,  звільніться від будь?якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені й шарфа.

– Якщо  ви впали,  постарайтеся якнайшвидше  піднятися на

ноги. При цьому не опирайтеся на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтеся хоч на мить устати на підошви або на носки. Як тільки знайдете опору, «зринайте», різко відіпхнувшись від землі ногами.

– Якщо встати не вдається,  згорніться клубком, захистіть  го?

лову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.

– Під час проведення мітингів  варто втриматися від відвіду?

вання розважальних заходів разом з дітьми.

– Не приєднуйтеся до мітингу «заради інтересу». Спочатку довідайтеся,  чи санкціонований мітинг, за що агітують виступаючі люди.

– Під час масового  безладу постарайтеся не потрапити у на? товп як учасників, так і глядачів. Ви можете потрапити під дії бійців спецпідрозділів.


Етапи виникнення паніки у натовпу

(за  Л.Почебут)

 

1. Раптовий шокуючий  стимул, наприклад, вибух, вогонь постріл.

2. Етап дій – припинення дій, що здійснювалися раніше, на мить

всі застигли.

3. Етап емоцій – потрясіння, розгубленість, крик, плач.

4. Етап дій – гарячкуватий, безсистемний, пошук виходу з си? туації, що базується  на минулому  досвіді, наприклад,  всі біжать до дверей.

5. Етап  емоцій  – підвищення почуття  страху  через  немож? ливість  знайти  вихід із ситуації, взаємне  зараження страхом один від одного.

6. Етап дій – індивідуальні дії кожного по врятуванню. Імпе? ратив поведінки  «рятуйся, хто може». Підсилення егоїстичної  по? ведінки, коли сильні давлять слабких.

7. Етап емоцій – виникнення стану приреченості через немож?

ливість індивідуального порятунку.

8. Етап дій – поява лідера і організація групового порятунку.

9. Етап емоцій – поява надії на порятунок.

10. Етап дій – організований груповий вихід із стресової ситуації.

11. Етап емоцій  – наслідки  панічного  стану виявляються, як правило,  спочатку у вигляді тривоги, збудження,  готовності до аг? ресії, потім настає втома, заціпеніння.


Засоби профілактики паніки

(за А.П.Назаретяном)

 

1. Зчеплення ліктями  – один з добре відомих засобів протидії панічним настроям,  бо відчуття  фізичної близькості товаришів підвищує  психологічну стійкість. Така позиція  заважає  супротив? никам розірвати ряди, знищити фізичну згуртованість і посіяти па? ніку.

2. Колективний спів добре всім відомої пісні. Для блокування масової агресії застосовуються швидкі ритми, а для блокування па? ніки – повільні, співучі мелодії.

3. Перетворення натовпу із панічного в експресивний. Відомим є випадок, коли О.В.Суворов, побачивши, що його солдати в паніці втікають від ворога, зміг припинити паніку і неминучу поразку. Він скомандував своїм солдатам: «Заманюйте, заманюйте ворога!» Сол? дати вчасно отямились і змогли побороти супротивника.

4. Використання гумору і жартів для запобігання почуття стра?

ху і безвихідності.

5. Використання звичних  стимулів.  Наприклад, звуки  націо? нального гімну, як правило змушують людей зупинитись і завмер? ти хоча б на мить. Потім можна подати команду або інформацію про порятунок.

6. Застосування більш сильного шокового подразника. Наприк?

лад, різка команда лідера, що виражена в імперативній формі «Всім стояти!» Це переключає увагу людей з небезпеки на дії команди ліде? ра, змушує їх включити  когнітивні компоненти психіки.

7. Створення і впровадження в активно  діючий натовп «про? типанікової команди», яка складається з людей, які вміють надава? ти накази і керувати великими масами людей.


Література

 

1. Аронсон Э. Общественное животное. Введение в социальную психологию. М., 1998. С. 516.

2. Аронсон Э., Уилсон  Т., Эйкерт  Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб., 2002. С. 556.

3. Бехтерев В. М. Коллективная рефлексология. Пг., 1921. С. 556.

4. Блуммер Г. Коллективное поведение  // Психология масс. Самара, 1998. С. 535?588.

5. Богомолова Н. Н., Донцов А. И., Фоломеева Т. В. Психоло? гия больших  социальных групп: новые судьбы, новые подходы // Социальная психология в современном  мире. М, 2002, С. 132?147.

6. Бургинен Э. Измененные состояния сознания  // Личность, культура, этнос / Под ред. А. А. Велика. М., 2001, С. 405?461.

7. Войтоловский Л. Очерки коллективной психологии. Ч. 1. М.; Пг., 1924, Ч. 2, М.; Л., 1925. С. 196.

8. Грушин Б. А. Массовое сознание. М., 1987. С. 368.

9. Дмитриев  А. В. Слухи как объект социологического иссле?

дования //Социологические исследования. № 1.1995. С. 5?11.

10. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб., 2000, С. 444.

11. Канетти Э. Масса // Психология масс. Самара, 1998. С. 315?397.

12. Лебон Т. Психология толп // Психология толп. М., 1998. С. 15?257.

13. Левин К Теория поля в социальных науках. СПб., 2000.С. 368.

14. Майерс Д. Социальная психология. СПб., 1997. С. 684.

15. Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. СПб.,—

2000., С. 336.

16. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури,  2005. – 624с.

17. Московичи С. Век толп. М., 1996. С. 476.

18. Московичи С. Машина, творящая богов. М., 1998, С. 556.


19. Назаретян АЛ. Психология стихийного массового поведе?

ния. М., 2001. С. 112.

20. Ольшанский Д. В. Психология масс. СПб., 2002. С. 280.

21. Орбан–Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. У двох книгах. Книга 2. Київ. Либідь. 2006. 556с.

22. Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история. М., 1979. С. 232.

23. Почебут Л.Г. Социальная психология толпы. СПб., 2004. –

240 с.

24. Почебут  Л. Г. Психология социальных общностей.  Толпа, социум, этнос. СПб., 2002. С. 176.

25. Почепцов Г. Г. Слухи как семиотический феномен // Логи? ка, психология и семиотика: аспекты взаимодействия. Киев, 1990. С. 23?64.

26. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной

психологии.  М., 1999. С. 430.

27. Рощин С. К. Психология толпы: анализ прошлых исследо? ваний и проблемы сегодняшнего дня // Психологичес¬кий журнал. Т. 11. № 5.1990. С. 3?17.

28. Сигеле С. Преступная толпа. Опыт коллективной психоло¬?

гии // Преступная толпа. М., 1998. С. 13?119.

29. Симанский П. Н. Паника  в войсках. М.; Л., 1929.

30. Смелзер Я. Социология. М., 1994.

31. Тард Т. Законы подражания. СПб., 1892. С. 88.

32. Тард  Г. Мнение  и толпа  // Психология толп. М., 1998, С. 257?408.

33. Тард Г. Социальная логика. СПб., 1996. С. 288. д,  Фешин?

гер Л. Теория  когнитивного диссонанса. СПб., 1999.С. 316.

34. Фрейд 3. Массовая психология и анализ человеческого «Я» // Психология масс. Самара. 1998. С. 131?195.

35. Шерковин Ю. А., Назарегпян А. П. Слухи как социальное явление и как орудие психологической войны // Психологический журнал. Т. 5. № 5.1984. С. 41?52.


36. llhr6yTamr T. CoQ¥IaJibHa5! rrcHxonorH5!. PocToB-Ha-)l;oHy,

1998, C. 536, 3 C.

37. IOm K. r. ApxeTHIT H CHMBOJI. M., 1991. C. 286.