«Кільцева реакція» у натовпу

 

Пояснюючи причини  зміни психіки людини у натовпу, Ф.Ол?

порт запропонував ідею «кільцевої  реакції».

Кільцева  реакція  – це соціальна  взаємодія,  яка стосується та? кого типу  емоційного  збудження, в рамках  якого  реакція  одного індивіда відтворює  збудження іншого. Так взаємне  збудження на? буває кільцевої форми.

Г.Блумер, аналізуючи кільцеву реакцію, показує її роль у зміні

психіки людини на прикладі розвитку  соціального неспокою як та? кого емоційного  стану, що виникає  на фоні тривожності в резуль? таті кільцевої  реакції. Він показує,  що почуття  тривожності серед багатьох  індивідів  лише тоді стає соціальним неспокоєм,  коли  це почуття  втягнуте  в кільцеву реакцію. Якщо індивідуальне почуття занепокоєння не має ефекту  взаємного  збудження і підкріплення, воно не є ні розділеним,  ні колективним.


Соціальна занепокоєність буває там і тоді, коли  люди мають підвищену  чутливість один до одного або охоче вступають  у кон? такт, а також там, де вони разом відчувають порушення свого звич? ного життєвого розпорядку. Ці умови зустрічаються в таких випад? ках соціальної занепокоєності, як революційні заворушення, релігійні  моральні  заворушення, трудові  конфлікти. Ці випадки виявляють фундаментальний розлад емоцій, свідомості і поведінки людей, що викликано значними  змінами в їх життєвих укладах.

Соціальна занепокоєність – це характеристика емоційного ста?

ну натовпу, яка виникає в результаті «кільцевої реакції». Характер?

ними ознаками цього стану є:

По?перше, безладний  характер  поведінки  людей. Відсутність зрозумілих цілей пояснює тривожну  поведінку. Люди знаходяться в стані напруги і відчувають сильний  потяг до дії. Цей потяг до дії у відсутності  цілей  приводить до безцільної  і безладної  поведінки. Метушня і штовханина може розумітись як кругова реакція в чис? тому вигляді.  В штовханині  люди безцільно  і безладно  крутяться один біля одного подібно рухам овець в стані збудження.

Первісна ціль штовханини полягає в тім, щоб зробити індивідів більш сприйнятливими і чутливими один до одного, щоб вони ста? вали ще більш зайнятими один одним і все менше відгукувалися на звичайні  об’єкти збудження.  Це є саме тим станом, до якого нале? жить термін контакт.

Увага людей фокусується один на одному і все менше – на об’єктах і подіях, які заволоділи б увагою людини у звичайних умовах. В тій мірі, в якій індивід поглинається якимось об’єктом, він підпадає під його контроль.  У стані колективного збудження люди втрачають нормальний контроль.

Друга ознака соціальної занепокоєності, що зумовлюється кільцевим збудженням – це збуджені почуття, як правило, у формі невиразного передчуття, неспокою, страхів, невпевненості, прагнен? ня або підвищеної агресивності. Такі збуджені почуття сприяють розповсюдженню чуток і перебільшень. Подібні риси поведінки, як правило, виявляються у всіх обставинах соціальної тривожності. У натовпу відбувається емоційне кружіння, взаємне зараження, тоб? то передача емоційного стану на психофізіологічному рівні контак?


ту між організмами.  В той же час знижується комунікація, тобто контакт на семантичному рівні – люди стають більш емоційними і більш схильними до збудження і відчуттів, стають менш стійкими  і більш безвідповідальними.

У колективному збудженні особистий  характер індивідів руй? нується  дуже легко, складаються умови для реорганізації і органі? зації нових форм поведінки, про які вони раніше і не підозрювали.

Третьою важливою ознакою соціальної занепокоєності, що ви? никає на основі «кільцевої  реакції» збудження людей, є роздрато? ваність і підвищена сугестивність людей.

У стані соціальної тривожності люди є психологічно нестійки?

ми, підвладні дії безладних потягів і емоцій. Їх увага стає мінливою і нестійкою, позбавляється звичайної  послідовності.  Їх стан робить їх більш сприйнятливими у стосунках  з іншими, але також і менш постійними і твердими у своєму настрої і способі дій.

Усвідомити цю зростаючу  нестійкість  і почуття  неспокою  –

значить зрозуміти,  чому люди в стані соціальної  тривоги є такими сугестивними, так легко відкликаються на різні нові стимули  і ідеї, а також більш податливі.

Отже, кільцеве збудження є дуже важливим фактором  впливу натовпу на психіку людей.

Особливості зміни психіки людини у натовпу С.Мілграм пояс? нює завдяки поняттю «перевантаження». Перевантаження означає нездатність нервової системи обробляти дані, які поступають із зов? нішнього середовища, тому що цих даних так багато, що система не може з ними справитися.

За наявністю  перевантаження починають діяти процеси адап? тації, за якої деформується виконання ролей, еволюція соціальних норм, когнітивне  функціонування.

Існує декілька когнітивних реакцій на перевантаження.

Перша  – це коли  кожній  одиниці  інформації,  що надходить, приділяється менше часу.

Друга – це нехтування тією інформацією, яка є першочерговою.

Третя – це коли перевантажена когнітивна  система перекладає частину вантажу на іншого учасника взаємодіяльності, наприклад, на лідера.


Четверта  – це коли система блокує доступ інформації уже на самому вході.

П’ята – інтенсивність інформації знижується за допомогою фільтрів так, що допускаються лише поверхневі форми взаємодії між людьми.

Перезбудження нервової системи приводить, по?перше, до емо? ційного збудження.  Когнітивна і інтелектуальна сфери опиняють? ся під владою емоцій. По?друге, за умови великої кількості стимулів наша свідомість здійснює  помилки  у розрізненні стимулів.  Підси? люється ідентифікація за схожістю ознак, послаблюється ідентифі? кація відмінностей.  Тому люди у натовпу інстинктивно поводяться однотипово,  здійснюють  однакові  рухи, різко знижується спілку? вання на міжособистісному рівні і т.ін. Вони інстинктивно знають, що  б удь? я ка  протидія   на то впу  буде  сприйня та  людьми  я к відмінність, яку необхідно швидко усунути, щоб створити макси? мально однорідну масу ідентичних один одному людей. Такими є основні феномени  психіки людини у натовпу.