Залежність сили  впливу від чисельності натовпу

 

Соціальні психологи  провели  численні  експерименти, в яких виявлялася залежність між кількістю людей у натовпу і силою його впливу на людину. Зокрема, С.Мілграм провів дослідження притя? гування  груп різного розміру. Була  створена  стимулююча  група, в якій кількість учасників  коливалася від 1до 15 осіб. Помічники ек? спериментатора – члени стимулюючої  групи – протягом  хвилини дивилися на вікно одного з будинків  Нью?Йорка.  Реакція прохо? жих знімалася на кіноплівку.

У результаті  з’ясувалося, що якщо до стимулюючої групи, яка

складалась з однієї людини, приєднувалось 4% прохожих, то до сти? мулюючої групи, яка складалася з 15 осіб, приєднувалось 40% про? хожих. Отже, чисельність стимулюючої  групи здійснювала суттє? вий вплив  на кількість  тих людей, хто зупинився і подивився на вікно будинку.


С.Мілграм робить такі висновки.

По?перше, привабливість натовпу  залежить  від кількості  лю? дей, що його складають. Причому,  ця кількість  не була постійною, вона зростала з кожним прохожим, який зупинявся.

По?друге, приваблива сила натовпу залежить від характеру сти? мулюючої події. Чим цікавішою є подія, тим швидше росте чи? сельність  натовпу.

По?третє, присутність інших знижує рівень усвідомлення люди? ною своїх вчинків, відволікаючи її увагу від власних моральних прин? ципів. Як вже про це йшлося, людині важко спрямовувати увагу од? ночасно і всередину  себе, і ззовні, на оточуючий  світ. Тому в кожен конкретний момент людина вибирає певний рівень самосвідомості.

Коли ми фокусуємо увагу всередині  себе, це, зокрема, приво? дить до того, що ми краще пам’ятаємо про свої моральні цінності, і це робить нас менш схильними здійснювати девіантні або антисоц? іальні  вчинки  (наприклад: «Я вважаю, спричиняти людям  біль – погано; я не буду лупцювати цього хлопця»).

Якщо ми фокусуємо увагу на оточуючому середовищі,  рівень

самосвідомості спадає, і ми скоріше готові забути про свої моральні стандарти  і діяти імпульсивно.

Хоча деіндивідуалізація часто є причиною агресивних і жорсто?

ких вчинків,  вона також може виражатись і в інших імпульсивних діях, наприклад, коли людина самозапально танцює на дискотеці.

Уявіть собі, що ви знаходитесь на дискотеці, і всі навкруги ша? лено танцюють під гучну музику. Як добре ви будете усвідомлюва? ти себе в цій ситуації? Чим більше впливів із оточуючого середови? ща приваблює вашу увагу, тим нижчим є рівень самосвідомості, що й може привести  до деіндивідуалізації. Коли ваша увага спрямова? на на зовнішнє  середовище, ми менше думаємо про наші моральні цінності, що може змусити нас діяти більш імпульсивно.

Проте, як визначити, до якого результату приведе деіндивідуа?

лізація, чи стане вона причиною аморальних вчинків або зовсім ней?

тральних дій?

Відповідь імовірно така: все залежить  від контексту  або ситу? ації, яка сприяє виявленню тих чи інших потягів. Якщо людина роз? сердилася на когось, то деіндивідуалізація послаблює її стримуюче


начало, і вона стає схильною діяти агресивно. І навпаки, в спокійній, доброзичливій ситуації,  деіндивідуалізація може не привести  до якихось асоціальних вчинків.

Самосвідомість і деіндивідуалізація – дві сторони однієї медалі.

Підмічено,  що ті люди, у яких  підвищується самосвідомість  через спостереження за собою перед телекамерою,  перед дзеркалом,  де? монструють підвищений самоконтроль, і їх дії більш безпосередньо відповідають  їхнім настановам.  Так само правильно і щодо людей, які сильно  відчувають  власну  індивідуальність і незалежність. Ці люди стають більш вдумливими і тому менш вразливими до зак? ликів, які суперечать їх системі цінностей.

Анонімність, деіндивідуалізація звільняють людські імпульси. Група може викликати почуття  збудження або приналежності до чогось більшого, ніж «Я». Важко уявити одинокого рок?фаната, який галасує на рок?концерті, одинокого  оклахомського студента, який підбурює когось на самогубство, або навіть одинокого поліцейсько? го, який б’є беззахисну людину. Психологи говорять про існування у людини задоволення від того, щоб здійснювати імпульсивний акт, спостерігаючи, як оточуючі здійснюють теж саме дійство. Більше того, імпульсивні групові  акти  захоплюють  увагу людини.  Іноді людина сама шукає можливості деіндивідуалізуватися в групі – на дискотеці, на війні, у вуличних  безпорядках – скрізь, де вона може віддатися  сильним  позитивним емоціям і відчути спільність  з ото? чуючими. Результатом цього можуть бути дії, що варіюють від лег? кого порушення заборон (розкидання їжі в їдальні, викрики під час рок?концерту)  до імпульсивного самовираження (груповий ван? далізм, оргії, крадіжки) і навіть до руйнівних  соціальних  вибухів (вуличні безпорядки, поліцейська жорстокість).

Вибуху агресії у великих групах передують малозначущі реакції, які збуджують і відволікають увагу. Групи скандують, плескають в до? лоні, танцюють, і це потрібно  для того, щоб одночасно  викликати у людей збудження і знизити самосвідомість. Майєрс наводить приклад деіндивідуалізації одного із очевидців секти Муна: «Всі брати і сестри взялися за руки і кричали зі зростаючою інтенсивністю: чу?чу?чу! Яа! Яа! Пау! Це дійство об’єднало нас у групу, буцімто ми загадковим спо? собом разом пережили дещо важливе. Влада «чу?чу?чу» злякала мене,


проте вона дала мені відчуття комфорту, було щось надзвичайно розс?

лаблюючим у цьому накопиченні і звільненні енергії».

Експерименти інших дослідників показали,  що такі дії, як ки? дання камінців, спів у хорі, можуть підготувати групу для більш роз? кутої поведінки. Коли високий рівень соціального збудження комбі? нується з розмиванням відповідальності, люди можуть відкинути свої звичайні обмеження  і втратити почуття індивідуальності. Така «деі? ндивідуалізація» є особливо ймовірною після збуджуючих занять, що відволікають увагу, і сприяє  тому, що люди відчувають  анонімність через належність до великої групи або через маскуючий одяг. Резуль? татом може бути пониження самосвідомості і самообмежень і зрос? тання сприйнятливості негативної або позитивної ситуації.

Обставини, що знижують  самоконтроль, такі як  алкогольне сп’яніння, відповідно підвищують  деіндивідуалізацію. Деіндивіду? алізація,  навпаки, знижується в обставинах,  що підвищують  само? свідомість: перед дзеркалами і камерами, в маленьких  поселеннях, на яскравому світлі, при носінні нестандартного одягу або іменних табличок, при відсутності стимулів, що відволікають увагу, у незви? чайних обставинах.