Зміна психічних процесів людини у натовпу

 

Дослідники пов’язують зміну психічних  процесів  у людини  в натовпу з процесом соціальної фасилітації. Е.Аронсон пояснює ви? никнення цього феномена трьома обставинами.

– Перша полягає в тому, що присутність інших людей робить

людину  більш настороженою,  що й викликає збудження нервової системи.

– Друга ситуація  пов’язана з тим, що люди стурбовані  з при?

воду того, що про них подумають інші. Стурбованість оцінкою зму?

шує людину нервувати  і підвищує її збудженість.


– Третя ситуація полягає в тому, що присутність інших людей є відволікаючим фактором.

Акцентуючи увагу на останньому моменті, Л.Почебут зауважує, що людині важко направляти свою увагу одночасно  всередину  са? мих себе і ззовні на оточуючий  світ. Роздвоєність уваги викликає стан конфлікту, присутність інших викликає настороженість. У ре? зультаті дії цих факторів  людина вибирає зовнішню, а не внутріш? ню направленість свідомості.

У натовпу в людини багаторазово підсилюється процес соціаль?

ної фасилітації. Люди, що оточують індивіда, є найбільш  значним стимулом,  оскільки  вони – діючі суб’єкти з непередбачуваною по? ведінкою. Присутність людей створює нервово?психічне збуджен? ня в корі головного мозку  і підсилює домінантну  реакцію.

Виникає  підвищене соціальне збудження,  людина не реагує ні

на які стимули, що йдуть ззовні, з оточуючого середовища, або зсе? редини її власної особистості. Вона повинна утримувати в полі сво? го зору дії багатьох інших індивідів.  Виникає  домінуюча  реакція, що пов’язана з вирішенням простих завдань.

Алгоритм вирішення цих завдань прописано у стародавніх ша? рах нашої протопсихіки. Поведінка  стає однотиповою, набуває ха? рактеру наслідування.

Спираючись на ці положення, було зроблено припущення, що людина у натовпу, який знаходиться у певному збудженому  стані, зазнає серйозних  змін у психічних процесах.

Для підтвердження цього припущення було здійснено соціаль? но?психологічне дослідження специфіки протікання психічних про? цесів людини, яка знаходиться під впливом особливого емоційного стану натовпу. Дослідження проводилося на вибірці студентів трьох груп у 2000 р. і здійснювалося наступним  чином.

На святі грала бадьора музика. Студенти  були в доброму на? строї, співали пісні, танцювали, кричали гасла. Через дві години одна група студентів була несподівано  запрошена  на заняття, які прово? дились  у вигляді  заповнення тестів. Заняття проводилися в ауди? торії, що виходила  вікнами  у двір, гомін натовпу було добре чути. Таким  чином, у досліджуваних постійно  підтримувався той емоц?


ійний стан, заряд якого вони отримали  у натовпу. Потім через два тижні у спокійному стані вони заповнювали тести знову.

Результати досліджень  показали  відмінності  між відповідями досліджуваних, які знаходяться під впливом натовпу, і їх відповідя? ми в нормальному, спокійному стані протягом  практичних занять через два тижні.

По?перше, у досліджуваних під впливом  натовпу  зросла  пол? ізалежність.  Це означає, що стійкість  до перешкод  у натовпу різко спадає. Люди в основному орієнтуються на основні сигнали, однак можливості об’єктивного сприймання ситуації у них обмежені.

По?друге, спостерігається різке зниження рівня суб’єктивного

контролю в екстерналів. У інтерналів відмінності у рівні суб’єктив? ного контролю  у натовпу  і в нормальному стані є незначними. Це означає,  що під вплив  натовпу  підпадають  люди з екстернальним локусом контролю. Люди з інтернальним локусом контролю є більш стійкими  до впливу натовпу.

По?третє,  у натовпу  в людей  значно  збільшується показник схильності до ризику.