Умови і етапи  формування натовпу

 

Виявлення умов, що сприяють  виникненню натовпу,  є дуже важливим для розробки заходів профілактики протиправної пове? дінки натовпу і засобів конструктивного впливу на нього.

Натовп може утворюватися з приводу будь?яких подій: транс?

портної аварії на дорозі, невдоволеності діями органів влади, затри? манням правопорушника та ін. Термін його існування  визначаєть? ся значимістю інцидента: натовп може розійтись, як тільки елемент видовища ліквідовано.

В іншому випадку, особливо коли це пов’язано з вираженням

невдоволеності яким?небудь соціальним явищем, натовп може все більше  збуджуватися і переходити  до дій. Емоційне  напруження натовпу, зростаючи, може породжувати агресивну  поведінку учас? ників

У натовпу можуть виникати елементи  організації, якщо знай? деться людина, яка зможе її очолити.  Проте, навіть коли такі еле? менти виникли,  вони дуже нестабільні,  і натовп може зруйнувати організованість, яка виникла.  Стихія  залишається основним  зако? ном поведінки натовпу.

Спонтанна елементарна масова поведінка  може виникнути в умовах нестійкості або порушення звичних форм існування або звич? ного розпорядку життя. Там, де групове життя  задовільно  підтри? мується у відповідності до правил або культурних звичаїв, не вини? кає приводів для появи якихось нових форм масової поведінки.

Бажання, потреби і схильності  людей задовольняються завдя? ки звичайній нормативно?культурній діяльності їх груп. У випадку ж будь?якого  порушення цих установлених зразків  дії або появи якихось нових схильностей, які не можуть бути задоволеними існу? ючими культурними способами, виникнення стихійної масової по? ведінки цілком імовірне.


З цього приводу Г.Блумер зауважує, що у випадку, коли у лю? дей є імпульси, бажання або схильності, які не можуть бути задово? леними наявними формами існування, вони опиняються в стані не? спокою. Вони відчувають прагнення до дії, але одночасно і перешко? ду, яка заважає її виконанню, в результаті вони відчувають диском? форт, фрустрацію,  невпевненість і, як правило, відчуження і самітність.

Ця внутрішня напруга, у відсутності  засобів її зняття,  як пра? вило, виражається у безладній і некоординованій діяльності. Це оз? нака неспокою. Зовнішньо ця діяльність імовірніше за все, приймає форму розстроєної уяви і безладних  емоцій. У своїх найбільш  гос? трих формах вона характерна  для невротичної поведінки.

Л.Почебут  виділяє  сім етапів формування натовпу.

– Перший  етап – це виникнення приводу,  яким  часто буває обмеження людей у чомусь. Натовп утворюється не випадково, по? трібен зовнішній поштовх. Це може бути дефіцит товару, обме? женість доступу до інформації,  влади, обмеженість  у свободі, пра? вах та ін.

– Другий етап – виникнення сумнівів у правдивості офіційної інформації,  поява  тривожних чуток, які провокують  людей вийти на площу і масово та згуртовано вимагати своїх прав.

– Третій  етап – збори людей на площі та інтенсивний обмін інформацією і емоціями.

–  Четвертий етап – поява лідера натовпу, його виступ, що дуже часто супроводжується підвищенням емоційного збудження натов? пу, повторенням гасел і рухів лідера.

– П’ятий етап – протиставлення лідером когнітивних категорій

«ми – вони», наприклад,  «ми» – народ, «вони» – влада, створення образу ворога.

– Шостий етап – активізація натовпу лідером, визначення на?

прямку дій.

– Сьомий етап – груповий  ексцес, активні, часто агресивні дії натовпу. Груповий ексцес починають зачинателі, найбільш енергій? но їм наслідують агресори, а потім і послідовники.

Отже, зараження загальним  настроєм і характер наслідування

дій складають динаміку натовпу.