Експерименти С. Аша

 

На відміну від інформаційного соціального впливу, норматив? ний тиск приводить до публічної поступливості без особистого прий? няття,  тобто людина  підпорядковується групі, навіть якщо  не по? діляє її переконань або вважає їх помилковими. Проблема конфор? мізму отримала широкий резонанс в світовій літературі після опуб? лікування результатів дослідження американського соціального пси? холога, професора  Корнельського університету Соломона  Аша. С. Аш здійснив серію експериментів (1951, 1956) з метою визначен? ня нормативного соціального впливу, поставивши задачу перевіри? ти міру виявлення конформності людини. Ці експерименти стали для соціальної психології класичними.

В  ек сперим ентах  Ше р іф а  досліджува ні вия вля ли  к он? формність  в умовах  неоднозначної ситуації  – необхідності  оці? нити, на яку відстань переміщується точка світла в темній кімнаті. Аш вважав, що якщо ситуація  однозначна, люди будуть підходи? ти до проблеми  раціонально і об’єктивно. Якщо група говорить або робить щось таке, що суперечить істині, людина, звичайно, відмовиться підкоритись тиску суспільства  і буде сама  вирішу? вати, що відбувається. Для  перевірки  цієї гіпотези  С.Аш провів наступний експеримент.  Сутність  цього експерименту полягала в тім, що досліджуваний повинен був порівняти довжину різних ліній в умовах, коли інші учасники експерименту (“підставна гру? па”), знаходячись у змові з експериментатором, давали завідомо неправильні відповіді. Досліджуваний (“наївний”) таким чином опинявся в ситуації, коли його думка суперечила  неправильний, але одностайній думці інших людей. Коли завдання  виконувалось індивідуально, всі вирішували задачу  правильно. Смисл  експе? рименту полягав в тім, щоб виявити тиск групи на індивіда шля? хом “підставної групи”.

Аш побудував ситуацію так, щоб можна було вияснити, чи бу? дуть люди  виявляти конформність навіть  тоді, коли  правильна відповідь очевидна. Виявилось протилежне тому, що передбачав Аш, експеримент виявив  вражаючий рівень конформності. Було  вияв? лено, що в цих умовах 37 % досліджуваних виявляють конформну


поведінку, тобто підпорядковують свою думку думці групи. Аш провів  серію інших експериментів (1957), результати яких  добре ілюструють силу соціального  схвалення у формуванні поведінки.

В дослідженнях Аша, які було проведено з точки зору техні?

ки експерименту дуже ретельно, було отримано  ряд цікавих  да? них. Перш за все, вказані дослідження завдяки  застосуванню чіткої методики  експериментально підтвердили відомий в житті факт, що поведінка людини, її думки, оцінки, погляди суттєво залежать від вчинків, думок, оцінок, поглядів інших людей. Праг? нення  бути  прийнятим іншими  закладено  в людській  природі. Нормативний соціальний вплив діє в нашому повсякденному житті на багатьох рівнях.

На  основі  бесід, які проводились після  експерименту, Аш виявив,  що не було жодного досліджуваного, для якого  оцінки групи були б байдужі. Як ті, що піддались  тиску групи, так і не? за лежні  відчували   ди ском форт,  триво гу. В к онфо рмній  по? ведінці Аш виділив три рівні: а) підпорядкування на рівні сприй? няття, коли під впливом  підставної  групи змінюється (викрив? ляється) сприйняття досліджуваного:  він починає  бачити  об?

’єкти такими, якими  їх оцінює підставна  група; б) підпорядку? вання на рівні оцінки, коли досліджуваний приєднується до думки групи, вважаючи  її правильною, а свою оцінку вважає хибною; в) підпорядкування на рівні  дії, коли  досліджуваний усвідомлює, що група помиляється, але, не бажаючи вступати  з нею в конфлікт, присвоює  її оцінки.

Конформна поведінка  зумовлюється не тільки  особливостя?

ми групи, але й особливостями самої людини – члена групи. Досл? ідження цього питання фокусуються на двох аспектах індивіда: осо? бистість і стать. С. Аш припустив,  що люди з низькою  самооцін? кою більш схильні до конформності, бо вони бояться бути знехту? ваними  або покараними групою. Дослідження, яке  проводив  Р. Крачфілд,  розглядаючи особистісні риси і конформність, підтвер? дило  існування взаємозв’язку між самоповагою  і нормативною конформністю. Інші  дослідження також  показали,  що люди, які відчувають  сильну  потребу в схваленні  оточуючими,  частіше ви? являють  нормативну конформність.


Друга особистісна змінна, яка розглядається у зв’язку з кон? формністю, це стать. Відмінності між чоловіками і жінками найбільш  характерні  для  ситуацій,  в яких  є тиск  групи,  тобто коли оточуючі люди можуть безпосередньо спостерігати,  на? скільки  ви з ним згодні (наприклад, в експерименті Аша, де ко? жен може чути, як ви відповідаєте: так як інші або інакше). Зу? стрічаючись  з цим типом соціального  тиску, жінки  виявляють більшу  схильність  до конформності, ніж чоловіки.  Слід  зазна? чити, що відмінності  між статями  в стійкості  до чужого впливу загалом не  дуже великі, до того ж вони залежать  від ситуації, в якій здійснюється цей вплив.

Отримано цікаві дані відносно вікової динаміки  ефекту впли? ву групи. Співставляючи дані про молодших  школярів,  підлітків  і студентів коледжу, Аш прийшов до висновку про суттєве зменшен? ня схильності  до конформності з віком. Конформізм пов’язано не тільки з особливостями окремої людини, але й з певними зовнішні? ми умовами і характеристиками групи.