Інформаційний і нормативний соціальний вплив

 

Людина може підпорядковуватись групі або для того, щоб бути прийнятою, а не відкинутою нею, або тому, що вона прагне отрима? ти деяку  інформацію.  М. Дойч  і Х. Джерард  назвали  ці причини відповідно нормативним та інформаційним впливом. Три класич? них експерименти показують, як соціальні психологи вивчають кон? формізм і те, в якій мірі люди можуть бути конформними: це експе? рименти М. Шеріфа,  С. Аша і С. Мілрама.

В 1936 році американський соціальний психолог Музафер Шеріф провів експеримент з метою виявлення впливу на індивіда інформації, яка надходить від інших людей групи. Для цього він використав ав- токінетичний ефект від джерела світла в темній кімнаті. Цей ефект полягає в тім, що якщо довго дивитись на яскраве світло в абсолютно темному  середовищі  (наприклад, на одиноку  зірку  в безлуння), то починає здаватись, що світло коливається і переміщується. Це відбу? вається тому, що у людей немає точки відліку (дефіцит інформації), до якої можна було б прив’язати  положення світла. Відстань, на яку світло може зсуватись, для різних людей різна, проте коли людина наодинці, то ця відстань завжди залишається однаковою. Шеріф ви? рішив скористатись для свого експерименту автокінематичним ефек? том тому, що хотів, щоб ситуація  була дійсно неоднозначною. В екс? перименті Шеріфа люди оцінювали, як далеко точка світла пересу? валась в темній кімнаті. Коли вони дивились  на світло поодинці, їх оцінки дуже варіювались від людини до людини. Коли ж вони були об’єднані в групи і могли чути, як інші вголос виражають  свої суд?


ження,  то досліджувані погоджувались з загальною  думкою  групи відносно  того, наскільки переміщується світло. Шерифом було ви? явлено  важливу  особливість інформаційних впливів,  яка полягає  в тім, що вони можуть приводити до особистого прийняття, тобто згоді наслідувати поведінці інших людей з причини відвертої впевненості в тому, що вони думають і діють правильно. Може відбуватись також так звана публічна поступка, тобто згода публічно копіювати поведі? нку інших людей без того, щоб обов’язково вважати все, що вони го? ворять або діють, правильним.

В повсякденному житті існує багато ситуацій, в яких люди покла? даються  на інших, намагаючись  визначити, що відбувається. Інфор? маційні соціальні впливи є частиною нашої життєдіяльності. Особли? во дієвими  ці впливи  виявляються в періоди соціальних  криз, коли людина зустрічається з ситуацією,  яка її лякає  і до якої вона погано підготовлена.  Людина  може не розуміти,  що насправді  відбувається, або не знає, що їй слід робити. Коли зачіпаються питання  особистої безпеки, потреба в інформації стає особливо гострою, а поведінка інших

– цінним джерелом інформації. Коли ситуація стає кризовою, у люди?

ни немає часу зупинитись і подумати, яким чином потрібно якнайкра? ще діяти, бо потрібно діяти якнайшвидше. Окрім нестачі інформації є також інша причина підпорядкування людини чужому впливові, а саме: люди виявляють конформність, щоб інші люди їх сприймали, визна? вали. Люди підпорядковуються соціальним нормам групи, тобто пра? вилам, яким повинна відповідати їх поведінка, цінності і переконання. У групи є певні очікування (експектації) відносно  того, як повинні поводитись її члени. Члени  групи підпорядковуються цим правилам тому, що не хочуть, щоб їх сприймали як таких, поведінка яких відхи? ляється від норми. Враховуючи  таку важливу  потребу людей, як по? требу в соціальних контактах, не дивно, що вони часто виявляють кон? формність для того, щоб бути прийнятими іншими. Конформізм з нор? мативних причин виникає в ситуаціях, коли люди роблять те, що роб? лять інші люди, не тому, що використовують їх як джерело інформації, а тому, що не хочуть привернути непотрібної уваги до себе, бути знех? туваними.  Отже, нормативний соціальний вплив виявляється тоді, коли вплив інших людей спонукає індивіда до конформізму, тому що він хоче бути ними визнаним.