Глава 22. Соціально-психологічні дослідження динаміки  малих груп

 

Визначення поняття “групова динаміка”

 

Проблематика тих явищ,  які можна  віднести  до динамічних процесів малої групи, досить широка. По?перше, це група проблем в руслі “особистість – мала група”. Сюди можна віднести ті з них, що стосуються  механізмів  трансформації групою  загальних  норм  і цінностей  суспільства  і доведення  їх до індивідів. Разом з тим важ? ливим  питанням є виявлення способів засвоєння особистістю  цих цінностей, норм і установок. Отже, ці проблеми стосуються  такого ракурсу дослідження, в якому з’ясовується, що відбувається всере? дині малої групи. По?друге, важливим аспектом дослідження дина? міки малих груп є розвиток самої групи, особливості групових про? цесів, їх модифікація на кожному з етапів розвитку.

В широкому  розумінні  слова групова динаміка, на відміну від статики є сукупністю тих динамічних процесів, які одночасно відбу? ваються в групі в якусь одиницю  часу і які знаменують  рух групи, тобто її розвиток.

Вперше поняття  “групова динаміка” було використано К. Ле?

віном у статті “Експерименти в соціальному просторі”, що була опуб? лікована в одному з американських наукових журналів в 1939 році. В 30?х рр. ХХ ст. завдяки  роботам  К. Левіна  і його членів  виник науковий напрямок групової динаміки, який спирався на загальний системний  підхід до груп, розроблений в гештальтпсихології. Ос? новні теоретичні принципи групової динаміки такі:

– група є ціле, яке існує у великому  соціальному “полі” з ба?

гатьма перехресними динамічними зв’язками;

– група є дещо більше, ніж сума її членів, вона має свою влас?

ну структуру  і свої цілі;

– критерій визначення групи є взаємозалежність її членів;

– група є “динамічним цілим”, зміна в будь?якій її частині при?

водить до зміни цілого;

– кожен член групи існує в соціальному полі, в якому всі інди?

відуальні проблеми  безпосередньо пов’язані з груповими;


– кожна  група має певні структурні (тип організації,  рівень єдності і диференціації частин) і динамічні властивості (групові цілі, групова ідеологія, яка представлена системою цінностей).

Особливостями досліджень групової динаміки є широке вико?

ристання лабораторних контрольованих експериментів з групами і практична направленість отриманих  результатів. Найбільш відомі дослідження групової динаміки пов’язані з вивченням стилей лідер? ства, мотивації  прийняття групового рішення, що були здійснені в

30?40?х роках під безпосереднім керівництвом К. Левіна. Методи?

ки, що розроблено школою “групової динаміки” широко  викорис? товуються  і в інших теоретичних схемах, тому поняття  “групова динаміка” не обов’язково прив’язується до школи К. Левіна, а озна? чає також особливий вид лабораторного експерименту, спеціально призначений для вивчення групових процесів.

Сучасні дослідження групової динаміки включають практич? но всі питання, що пов’язані зі структурою і функціонуванням груп та поведінкою  індивідів  в груповій  ситуації.  Найважливішими з динамічних  процесів малої групи є: процес утворення малих груп; психологічні  механізми,  які роблять  групу групою: феномен  гру? пового тиску на індивіда, розвиток  групової згуртованості;  проце? си лідерства  і прийняття групового  рішення. Інший  аспект дина? мічних процесів може бути представлено явищами  групової жит? тєдіяльності, етапами розвитку групи, один з яких може бути пред? ставлено такою стадією, як колектив.