Глава 22. Соціально-психологічні дослідження динаміки малих груп
Визначення поняття “групова динаміка”
Проблематика тих явищ, які можна віднести до динамічних процесів малої групи, досить широка. По?перше, це група проблем в руслі “особистість – мала група”. Сюди можна віднести ті з них, що стосуються механізмів трансформації групою загальних норм і цінностей суспільства і доведення їх до індивідів. Разом з тим важ? ливим питанням є виявлення способів засвоєння особистістю цих цінностей, норм і установок. Отже, ці проблеми стосуються такого ракурсу дослідження, в якому з’ясовується, що відбувається всере? дині малої групи. По?друге, важливим аспектом дослідження дина? міки малих груп є розвиток самої групи, особливості групових про? цесів, їх модифікація на кожному з етапів розвитку.
В широкому розумінні слова групова динаміка, на відміну від статики є сукупністю тих динамічних процесів, які одночасно відбу? ваються в групі в якусь одиницю часу і які знаменують рух групи, тобто її розвиток.
Вперше поняття “групова динаміка” було використано К. Ле?
віном у статті “Експерименти в соціальному просторі”, що була опуб? лікована в одному з американських наукових журналів в 1939 році. В 30?х рр. ХХ ст. завдяки роботам К. Левіна і його членів виник науковий напрямок групової динаміки, який спирався на загальний системний підхід до груп, розроблений в гештальтпсихології. Ос? новні теоретичні принципи групової динаміки такі:
– група є ціле, яке існує у великому соціальному “полі” з ба?
гатьма перехресними динамічними зв’язками;
– група є дещо більше, ніж сума її членів, вона має свою влас?
ну структуру і свої цілі;
– критерій визначення групи є взаємозалежність її членів;
– група є “динамічним цілим”, зміна в будь?якій її частині при?
водить до зміни цілого;
– кожен член групи існує в соціальному полі, в якому всі інди?
відуальні проблеми безпосередньо пов’язані з груповими;
– кожна група має певні структурні (тип організації, рівень єдності і диференціації частин) і динамічні властивості (групові цілі, групова ідеологія, яка представлена системою цінностей).
Особливостями досліджень групової динаміки є широке вико?
ристання лабораторних контрольованих експериментів з групами і практична направленість отриманих результатів. Найбільш відомі дослідження групової динаміки пов’язані з вивченням стилей лідер? ства, мотивації прийняття групового рішення, що були здійснені в
30?40?х роках під безпосереднім керівництвом К. Левіна. Методи?
ки, що розроблено школою “групової динаміки” широко викорис? товуються і в інших теоретичних схемах, тому поняття “групова динаміка” не обов’язково прив’язується до школи К. Левіна, а озна? чає також особливий вид лабораторного експерименту, спеціально призначений для вивчення групових процесів.
Сучасні дослідження групової динаміки включають практич? но всі питання, що пов’язані зі структурою і функціонуванням груп та поведінкою індивідів в груповій ситуації. Найважливішими з динамічних процесів малої групи є: процес утворення малих груп; психологічні механізми, які роблять групу групою: феномен гру? пового тиску на індивіда, розвиток групової згуртованості; проце? си лідерства і прийняття групового рішення. Інший аспект дина? мічних процесів може бути представлено явищами групової жит? тєдіяльності, етапами розвитку групи, один з яких може бути пред? ставлено такою стадією, як колектив.