Головні підходи до вивчення малих соціальних груп

 

Оскільки проблема  малих груп як основна проблема  соціаль? ної психології заявила про себе на Заході, то цікаво хоча б в загаль? них рисах нагадати  початок  історії її дослідження. Г.М. Андреєва виділяє три етапи в дослідженні малих груп, кожен з яких вніс щось нове в саму трактовку  сутності малої групи, її ролі для особистості.

Найбільш ранні дослідження малих груп було проведено в США

в 20?хрр. ХХ ст. Це були дослідження так званих “коактних” груп, тоб? то груп, які трактувались як “факт присутності інших”. Ці досліджен? ня виявили феномен фасилітації. Другий етап – це переходу від вив? чення коактних  груп до вивчення взаємодіяльності індивідів  в малій


групі. Було виявлено, що найважливішим параметром  групової взає? модіяльності є не просто “факт присутності”, а сумісна діяльність. Було доведено, що ті ж самі проблеми  в умовах сумісної взаємодії  вирішу? ються в групі більш коректно, ніж в умовах їх індивідуального вирі? шення. У більш детальних дослідженнях було встановлено також, що результати вирішення задач в групі залежать також і від характеру самої діяльності,  але ця ідея на цьому етапі дослідження не отримала  роз? витку.  Третій  етап дослідження малих  груп характеризується їх більшою розгалуженістю. Дослідження малих груп було спрямовано не тільки на виявлення впливу групи на індивіда, але й характеристи? ки групи як малої групи: її структуру, типи взаємодій індивідів в групі. Було удосконалено також і методи вимірювання різних групових ха? рактеристик. В галузі дослідження малих груп поставлено багато важ? ливих питань, проведено сотні цікавих і витончених у технічному відно? шенні експериментів, вивчено  в деталях  чисельні  процеси  і ефекти малих груп. Ці питання  вирішувались в рамках  різних  теоретичних схем, з точки зору різних методологічних підходів, а тому і відповіді на них отримано неоднозначні. До сих пір залишаються дискусійними такі питання,  як визначення поняття  “мала група”, принципи виділення малих груп, кількісні їх характеристики, зокрема її нижня і верхня межі.

Отже, проблема малої групи рівною мірою цікавить  представ?

ників різних теоретичних орієнтацій. Серед їх строкатості найбіль? ше виділяються три напрямки: соціометричний, соціологічний і школа “групової динаміки”.