Основні характеристики групи

 

До елементарних параметрів групи належать: композиція гру? пи (або її склад); структура групи, групові процеси, групові норми і цінності,  система  санкцій.  Ці параметри  можна класифікувати за двома ознаками: тими, що характеризують групу як ціле, і тими, що стосуються  характеристик людини як члена групи.

До першої групи параметрів  відносяться: композиція (склад) групи, групові структури і групові процеси. В зв’язку з різноманітн? істю груп композицію (склад) групи можна описувати  за багатьма показниками в залежності від їх значимості. В кожному конкретно? му випадку потрібно починати  з визначення того, яка реальна гру? па вибирається для вивчення: шкільний клас, спортивна  команда, виробнича бригада. В залежності від цього будуть визначатись зна? чимі характеристики: вікові, професійні або соціальні чи моральні. Дослідник задаватиме  деякий  набір параметрів  для характеристи? ки складу групи, враховуючи також тип діяльності. Всі особливості конфігурації, функціонування і розвитку групи будуть залежати від того, якими властивостями характеризується діяльність групи: який спосіб діяльності передбачає, на які цінності взаємовідносин орієн? тує учасників  і т.ін. Через  різні концепції  і теоретичні  підходи до цього питання  проходить думка про те, що сумісна цілеспрямована групова  діяльність членів  групи розгортається як мінімум  у двох напрямках: реалізація основної цілі групи і підтримка  внутрішньої групової  цілісності.  Відповідно  види і форми  групової  діяльності, що спрямовані на досягнення основної соціальної цілі, заради якої і була створена група, прийнято визначати як інструментальні. Діяль? ності, що спрямовані всередину групи, на її згуртування, розв’язан? ня конфліктів, розвиток  емоційних зв’язків, визначаються як експ? ресивні. Наявність двох напрямків діяльності  багато що визначає  в психології  групи, особливостях групової взаємодії, суттєво  визна? чаючи також і композицію групи. Ознаки,  що входять  в компози? цію групи, визначаються з врахуванням специфіки самої групи, типу і змісту її діяльності. Те ж саме можна сказати відносно структури групи. Групові структури виникають як наслідок стійких функціо? нальних  і міжособистісних відносин  членів групи між собою. Ви?


діливши певну ознаку, на основі якої утворюються ті чи інші стійкі відносини,  можна побудувати  деяку структуру,  в якій кожен член групи займатиме певну позицію. Прийнято виділяти і вивчати вер? тикальні  і горизонтальні групові структури.

До вертикальних структур відносяться структури, які утворю? ються сукупністю  позицій членів групи в системі офіційних відно? син, які розвиваються для досягнення інструментальних цілей гру? пи. В організованій групі, що утворена для досягнення певної цілі, можна виділити  три рівні вертикальної структури:

– офіційні ділові відносини, які виникають з приводу діяльності і регламентуються штатним розкладом та посадовими інструкціями;

–  неофіційні ділові відносини,  які виникають в процесі вирі? шення  ділових задач і змістовно  пов’язані з даними задачами,  але не визначаються посадовими  інструкціями;

– неофіційні емоційні відносини, які виникають і розвиваються на основі емоційної симпатії/антипатії, змістовно і процесуально не пов’язані з цілями сумісної групової діяльності.

Кожен член групи тією чи іншою мірою включений у взаємо?

дію на всіх трьох рівнях вертикальної структури. А.В. Петровським розроблена модель групової структури, в якій існує три шари відно? син в групі, кожен з яких створює  свої феномени,  процеси  і ядро. Графічно ця модель представлена таким малюнком.


В якості ядра розглядається сумісна діяльність, ті її характери? стики, що задають параметри відносин, які навколо них будуються. Це, перш за все, психологічний зміст діяльності.  Тут формується і розвивається структура офіційних відносин, розгортаються психо? логічні феномени  керівництва.

Внутрішній шар – це відношення кожного члена групи до діяль? ності, її цілей і цінностей. Це відношення буде різним в залежності від того, якою мірою членами групи прийняті ці цілі і цінності.

Середній шар – це міжособистісні відносини членів групи, які опосередковуються змістом цілей і цінностей  групи. Вони подібні неофіційним діловим відносинам, бо побудовані на основі відношень кожного учасника  групи до її цілей і цінностей. Саме в цьому шарі відносин формується лідерська структура.

Зовнішній шар створює міжособистісні відносини членів групи, які

побудовані на емоційних стосунках симпатії–антипатії. Це той шар емо?

ційних відносин, в якому формується і діє соціометрична структура.

Горизонтальні структури визначають позицію  членів групи в

системі  відносин,  які побудовані  за різними  критеріями. Так  як діяльність групи є багатомірною і виникає на цій основі багато різних відносин, то, відповідно, утворюється багато структур: структура ко? мунікацій, лідерська структура, структура статусів, структура за за? хопленнями і т.ін. В даному випадку основне – це аналіз структури групової діяльності, що включає в себе аналіз функцій кожного члена групи в цій сумісній діяльності.

Групові процеси характеризують групу в її динаміці. Групові процеси – це міжособистісні відносини  з точки зору їх становлен? ня, змін удосконалення і порушень. До них відносяться процеси роз? витку, згуртованості і нормативного тиску. Крім того, ряд групових явищ може існувати  тільки в динаміці. До них відноситься процес прийняття групового рішення.

До другої групи  параметрів,  якими  характеризуються групи, відносяться ті, що стосуються  місця індивіда в групі в якості її чле? на. Входячи  в свою групу, людина розкривається для інших учас? ників взаємодії  і для самої себе з певної сторони. Її поведінка, орі? єнтована  на досягнення особистісних  цілей, набуває деяких  типо? вих для даної групи рис. Для описання людини як члена групи в соціальній психології використовуються поняття: групові очікуван? ня (експектації), норми, санкції, статус, позиція, роль.