Обробка та інтерпретація

 

По одному балу нараховується за відповідь „Н” на запитання 1,

5, 7 і за відповідь „П” на всі інші запитання. Підраховується сума балів.

0?3 – низький комунікативний контроль; висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість,  розкутість,  поведінка може мало зміню? ватись в залежності  від ситуації спілкування і не завжди співвідно? ситись з поведінкою інших людей.

4?6 балів – середній  комунікативний контроль;  у спілкуванні

щирий, щиро ставиться до інших, але стриманий в емоційних вияв?

леннях, співвідносить свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

7?10  балів  – високий  комунікативний контроль;  постійно слідкує за собою, управляє виявленням своїх емоцій.

Комунікативна компетентність особистості має визначальне зна?

чення для всіх професій типу „людина – людина”, тому дослідження за? кономірностей і розробка на їх основі технік формування цього феноме? ну має важливе значення для підготовки спеціалістів різних професій.

Вважається, що вивчення закономірностей і правил спілкуван? ня, їх засвоєння в процесі тренінгу, приводить до підвищення кому? нікативної компетентності, до досягнення безконфліктності спілку? вання. В принципі,  це так, проте слід мати на увазі, що не завжди конфліктне, неконструктивне спілкування пов’язано з низьким рівнем комунікативної компетентності суб’єкта. Буває,  що суб’єкт сам зараз і тут хоче спілкуватись деструктивно, якщо агресивна по? ведінка  є в даному випадку  необхідною  і єдино  можливою.  При? кладів цьому багато, одним з них є досягнення розрядки внутріш? ньої напруги за допомогою вербальної  агресії. Але це не стосується технології конструктивного, позитивного спілкування