Характеристика стадійності економічної


Таблиця

 

соціалізації в дитинстві (за О.В. Козловою)

 

Вік

Когнітивний розвиток

Поведінковий розвиток

Емоційний розвиток

3?4 роки

Економічні об’єкти називаються, але з мі? німальним розумінням економічного значен? ня. Починають розви? ватися деякі елемента? рні поняття про гроші і придбання

Можливості для шопінга і іншого поведінкового до? свіду обмежені. З’являється пер? ший трудовий до? свід

Панує позити? вне  сприйнят? тя економічної реальності

5?6 років

Економічні поняття пояснюються через ізольовані дії, що не мають економічного смислу.  Розвивають? ся поняття про чис? лову цінність монет. Робота       розуміється як джерело  грошей

З’являється можли? вість для самостій? ного досвіду в еко? номічному світі дорослих (шопінг, проглядання рекла? ми). Починають з’являтись кишень? кові гроші і відпові? дно вибір дії з ними. З’являється перший досвід  накопичення з метою купівлі ко? штовних речей

Починають з’являтися   не? гативні   оцінки в             судженнях про економічну реальність,  яка пізнається                   з власного             до? свіду

Г.М. Авер’янова проводила  дослідження, в якому  виявлялось відношення старшокласників до сучасних економічних умов і ступені сформованості економічних і когнітивних аспектів цих відносин. На основі виділення когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів економічної соціалізації і розглядання особливостей їх конфігурації на вікових стадіях, було зроблено висновок про домінування когнітивно? го компоненту в структурі економічної соціалізації дітей підліткового віку. Це сприяє переорієнтації підлітків зі споживацького сприймання економічної реальності на виробничо?діяльнісне її розуміння. Велику роль в цих змінах відіграє практичний досвід дітей.


Таблиця 6 (продовження)

 

Вік

Когнітивний розвиток

Поведінковий розвиток

Емоційний розвиток

7?8 років

Усвідомлюється вза? ємодія в економічній системі окремих по? дій,  відокремлених від інших. Завершу? ється розуміння кі? лькісної вартості грошей,  відміннос? тей між бідністю і багатством.  Робота вже не усвідомлю? ється як єдине дже? рело грошей

Стають звичайними економічні обов’язки в домі, прибирання, дрібні закупки. Роз? ширюються можли? вості для більш різ? номанітної економі? чної діяльності. Все більше дітей починає відкладати кишень? кові гроші на дорогі покупки

Починає домі? нувати крити? чна оцінка еко? номічної реа? льності, що ґрунтується, як на власному досвіді, так і на думці батьків

9?10 років

Економічна взаємодія розглядається в сис? темі і з конкретними цілями. Починає роз? виватись здатність конструювати еконо? мічні зв’язки  і прогно? зувати їх результат. З’являється   знання про кримінальні дже? рела грошей

З’являється одини? чний досвід трудо? вої діяльності, яка оплачується. Гроші витрачаються, як правило, на власні нужди

Одним з прові? дних джерел негативних оці? нок економічної реальності по? чинають  става? ти ЗМІ

Г. Авер’янова, досліджуючи  особливості  економічної  соціалі? зації підлітків в умовах трансформації українського суспільства, підкреслює суперечливість цього процесу. Суперечність соціальних детермінант обумовлює формування суперечливої когнітивної скла? дової економічної  соціалізації.

Це виявилось в тому, по?перше, що високий рівень переконань у принципах ринкової економіки супроводжується негативним ставлен? ням підлітків  до того, як проводяться економічні  реформи  в нашій країні. По?друге, в тому, що хоча заняття бізнесом позитивно сприй? мається  основною масою респондентів,  проте їх уявлення про бізнес


мозаїчне, розмите. Бізнес багатьма ототожнюється тільки з комерцій? ною діяльністю, торгівлею. По?третє, в тому, що хоча підлітки  в своїй основній масі відкидають будь?які аморальні способи добування  гро? шей, деякі з них схвалюють аморальні способи отримання багатства.

Дослідження стадій економічної соціалізації спираються на тра? диції аналізу особистості в онтогенетичному аспекті, так би мовити, в горизонтальному зрізі. Не менш важливим є дослідження цього процесу у вертикальному зрізі, тобто розглядання його як міжпоко? лінного процесу. Такий  підхід до розглядання економічної  соціалі? зації є найбільш актуальним для нашого суспільства, економіка яко? го динамічно перебудовується. В умовах трансформації суспільства різні покоління, що соціалізувались в якісно відмінних економічних умовах, мають також суттєві відмінності в економічних установках. Історична проблемна ситуація  склалась таким чином, що у безпосе? редній міжпоколінній взаємодії  опинились представники поколінь, які дотримуються протилежних економічних установок.

Сучасне українське  суспільство  є простором  взаємодії декіль? кох поколінь з приводу формування систем цінностей. Економічні установки  поколінь проявляються у своїй загальності  і в своїй спе? цифіці.  Загальність полягає  в тім, що всі покоління визнали  факт ринкових змін в економіці, і специфіка – яким чином це детермінує установки і соціальну поведінку особистостей. У старшого поколін? ня існує негативна реакція на цей факт ринкових змін; зміна цінно? стей привела до втрати орієнтирів у поведінці. У “батьків” ставлен? ня інструментальне: установка  на пошуки засобів існування.  У мо? лоді ціннісної  ломки  не було, а тому є єдність  між економічними установками і життєвим самовизначенням.

Процес протікає у важкій, кризовій формі і відбивається на функ?

ціонуванні свідомості кожної вікової когорти в сім’ї та їх взаємодії. По? страдянська людина виявилась непідготовленою процесом економічної соціалізації до економічної поведінки, адекватної соціальним змінам.

Формування установок  відбувається в період первинної  соціа? лізації і проходить через життя, зазнаючи випробувань при соціальній кризі. В процесі економічної соціалізації діти отримують економічну інформацію головним чином з таких джерел: активного – самостійної участі в економічному житті; видовищному – прогляданні реклами;


соціального  – через спілкування з батьками, ровесниками і з дорос? лими, які сприймають дитину як економічного партнера. Всі три дже? рела спочатку функціонують в рамках сім’ї, їй належить приоритет? на роль у формуванні економічних уявлень і установок. У більшості випадків  сім’я –це  взаємодія і взаємостосунки трьох поколінь,  які мають різні системи цінностей і установок  щодо сучасної економіч? ної реальності,  що створює суперечливі умови економічної  соціалі? зації в сім’ї. Ситуацію в сучасній сім’ї з точки зору взаємодії поколінь можна описати  так. Зміна  системи  суспільних  відносин привела  до серйозних зрушень в системі цінностей дорослих. Представники стар? шого покоління не змогли пройти ресоціалізацію.

Покоління батьків проходить активний етап ресоціалізації, пе? реборення радянських, відродження національних і активного впли? ву західних традицій. Тому їх ставлення до економічних змін буває суперечливим.

Покоління дітей виросло в перехідний період. Для нього криза

стала нормою. Діти легше адаптуються. Зараз вони рано починають заробляти (половина дітей і підлітків  мають цей досвід). Серед за? собів заробітку переважають – робота “вдома”, плата за оцінки, тоб? то “роботи”, які повинні виконуватись безкоштовно для подальшо? го формування мотиваційної структури дитини.

Сучасні діти вступають в економічне життя, часто не маючи не? обхідних  знань  і навичок,  що може створити  серйозні  проблеми. Найбільш активно включаються у всі види соціальних взаємодій діти

15?16 років, тобто підлітки. На основі досліджень особливостей еко? номічної соціалізації цієї групи дітей можна зробити таку економіко? психологічну характеристику. Підлітки – це самостійні, “теоретич? но” незалежні  від батьків люди, занепокоєні тільки своєю долею, де на першому  місці – бажання  розбагатіти,  мати свою справу, добре влаштуватись. Багато хто з них ставить щастя в пряму залежність від кількості грошей. Підлітки більш прагматичні,  самостійні і орієнто? вані на успіх. Це найбільш  динамічна  група. Поява  нових ідеалів у суспільстві  (наприклад, матеріальне благополуччя) обумовлює швидкі зміни в їх системі цінностей. Цінність багатства маніфестуєть? ся у них в значимість індивідуального і престижного споживання. Це покоління, в якому  романтизм (мрії про “краще життя”) найбільш


тісно переплітається з прагматизмом (ставка  на власні  сили,  го? товність до соціально несхвалених дій – частина з них вже заробляла гроші незаконними способами). В економічній свідомості і поведінці підлітків криза суспільства відобразилась в найбільшій мірі, оскіль? ки вона прийшлася на період їх активної соціалізації.

Отже, міжпоколінна взаємодія  детермінується, з одного боку,

спрямованістю соціально?економічної трансформації в суспільстві, а з другого, місцем покоління в історії економічної соціалізації. Ха? рактер економічних установок  визначається належністю  до певної поколінської групи. Членам  однієї сім’ї притаманні різні уявлення про життєві  цінності,  роль грошей  в їх житті, оптимальні моделі діяльності і поведінки. Відбувається руйнування ціннісного просто? ру сім’ї. Сімейні  традиції відходять  на другий план, визначальним сьогодні стає належність  до покоління.