Гроші та їх соціалізуюча функція

 

Гроші займають особливе місце серед речей?символів, що оточу? ють людину. В обігові гроші виступають не тільки в якості символічного вираження власності, але й як символічний посередник людських відно? син. Символічний характер грошей у їх опосередкуванні людських сто? сунків дозволяє застосувати ідеї Т. Парсонса про гроші як системи за? гальноприйнятих символів. Розуміння грошей як посередників людсь? ких відносин дає можливість говорити про формування специфічної грошової культури, властивої всьому суспільству.

Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії з іншими людьми. Проте в реальній дійсності людина знаходиться у двох сферах: духовній і речовій. Людина взаємодіє з об’єктивним світом, який сприймається у всій сукупності  своїх особливостей у свідомості людей. Наявність різних речей у різних людей встанов? лює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно. Гроші є узагальненою формалізованою стороною  речового  світу. Окрім чисто  економічних функцій  (міра вартості,  засіб обертання,  пла? тежів, накопичення) гроші є фактором формування психіки людей, створюючи і задовольняючи потреби у виживанні,  існуванні, само? задоволенні,  занятті певної страти в суспільстві.

Психологія грошей – розділ економічної психології, в якому

вивчаються зміни психіки  людей і як наслідок,  їх поведінка  під впливом грошей. Тема психології грошей не є новою в науці. Дум? ки з психології грошей можна знайти майже у всіх класичних шко? лах психології. Наприклад, представники біхевіористських теорій особистості  пояснюють  закономірності ринкової  поведінки  лю?


дей законом ефекту Л. Торндайка, згідно з яким зв’язок між сти? мулом і реакцією буде підсилюватися, якщо роль підсилення бу? дуть відігравати  гроші. Значимість у житті людини  її ставлення до грошей підкреслював В.М. Бехтерєв в “Колективній рефлек? сології”. У вітчизняній психології існують окремі дослідження сприйняття грошей людьми, впливу  дітей на установки  і поведі? нку людей, встановлення кореляції між ціннісним  ставленням до грошей і способом життя людини, дослідження ставлення до гро? шей чоловіків  і жінок.  Проте,  єдиної  теорії  або всеохоплюючої роботи з психології  грошей поки що немає. Тема грошей в еко? номічній  соціалізації  розроблена недостатньо.  Без  дослідження ролі грошей в психологічному розвитку  людини неможливо роз? крити механізми реалізації особистих інтересів, які прямо впли? вають на установки  і мотивацію  економічної  діяльності людей. Як підкреслює  сучасний економіст В.С. Автономов, гроші поряд з іншими речами можна вважати ціллю економічної поведінки, через гроші людина задовольняє свої потреби, зокрема таку сут? нісну людську потребу, як потребу в свободі.

В літературі  є спроби аналізу механізмів особистих інтересів і потреб через дослідження ставлення людини до грошей. Психолог О.А. Дейнека, розглядаючи структуру  економічної свідомості, вва? жає важливим компонентом цієї структури ставлення до грошей, який (компонент) вона відносить до перцептивної сфери економіч? ної поведінки.  Без розуміння ставлення людини до грошей важко зрозуміти механізм економічної поведінки, яка є важливим компо? нентом процесу економічної  соціалізації.

Вивчаючи особливості  поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношенням до грошей, психологи  роблять  співставлен? ня їх з цінностями, установками, соціальними уявленнями або з та? кими особистісними внутрішніми психофізіологічними якостями як, наприклад,  темперамент.  Аналізуючи  індивідуальні і групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв’язку з відношен? ням до грошей, психологи отримують цікаві результати. Зокрема, у тестуванні  учнів, які ще не включені у всі стадії виробництва, було отримано  цікаві дані про домінування певних  особистісних  якос? тей в окремих економічних зв’язках. За допомогою методики Р. Кет?


телла виявилось, що діти з високою самооцінкою надають меншого значення  факторам  престижу  грошам, а з низькою  – ховаються  за гроші, прагнуть з їх допомогою закріпити своє становище, хоча б у власних  очах. Соціальна сміливість  виявляється у більшій  схиль? ності до ризику, високий  самоконтроль виявляється у більш силь? ному фінансовому самоконтролі. Тривожність знаходить  відобра? ження і в занепокоєнні з приводу витрат, економії і великому  фан? тазуванні  на тему грошей.

Новим  явищем  в економічній  поведінці  сучасної  молоді  є

підвищення ролі грошової мотивації. Гроші стають вагомим фак? тором у порівнянні людей, з’явилась фрустрація, що пов’язана з деформацією сімейних фінансових відносин, наприклад, коли працює лише мати, а батько безробітний.  Володіння грішми обу? мовлює різну поведінку, яка пов’язана із самоствердженням осо? бистості. Буває,  що гроші є єдиним  засобом закріпити своє ста? новище, свій статус в суспільстві або прийняти самого себе, зміни? ти образ Я. Особиста  власність, можливості матеріального забез? печення  впливають  на сприйняття однієї  людини  іншою. Іноді для самозадоволення індивіда важливим є сам факт володіння грішми. Коли людина попадає в умови тривалої  відсутності  гро? шей, недостатку  їх навіть на харчі, її психіка починає деградува? ти. По?перше, нерідко через безробіття, розорення,  стихійні лиха втрачаються трудові  навички,  кваліфікація, спрощується образ життя. Людина поступово стає маргіналом. По?друге, оскільки соціальний простір не терпить пустоти, таких людей легко втяг? нути в різного роду асоціальні  акції.

Дослідження показують,  що люди довше зберігають своє здо? ров’я, залишаються психічно  урівноваженими і фізично  міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати  гроші. У людей, які відмовляють собі у всьому, більш низькі  показники в особис? тих, фінансових досягненнях, песимістичність.

Незадоволеність матеріальним статусом має психологічні на? слідки. Нереалізовані потреби, борги, малі заощадження, невтішні порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю  над жит? тям  здатні  викликати  тривожність, депресію,  обурення,  без? помічність і навіть серйозні захворювання.