8.3. Організація обліку відповідальності за методом «тариф–година–машина»

 

Облік  відповідальності за методом  «тариф6година6машина» роз6 роблений  американським економістом Спенсером А. Такером  як один із варіантів  контролю  діяльності центрів  відповідальності. Суть цього  методу  полягає  в тому, що за кожним  центром  відповідаль6 ності  закріплюють машину  і заздалегідь визначають планову  со6 бівартість  однієї  години  її роботи.  Знаючи час роботи  кожної  ма6 шини, витрачений на виготовлення певного виду продукції, та вартість  однієї години  такої роботи, визначають суму прямих  витрат на обробку, до яких  потім додають суму амортизації обладнання (ма6 шини) та вартість  витрачених матеріалів,  що дає можливість визна6 чити собівартість готової продукції. Таким чином увага менеджера зосереджується не на кінцевому  результаті (собівартості готової продукції), а на окремих технологічних процесах (тривалості обробки  продукції  на окремих  стадіях  технологічного процесу).

Організація обліку за методом «тариф6година6машина» пе6 редбачає  використання системи  спеціальних документів:  постій6 ної  картки  машини,  рапортів  про  продуктивність кожної  маши6 ни, щомісячного звіту  про  роботу  устаткування та ін. (рис. 8.5).

 

 


У постійній картці машини наводять  її техніко6економічні характеристики: кількість  обслуговуючого персоналу; потужність; витрати  енергоресурсів на 1 годину роботи; рівень оплати праці персоналу;  вартість  одиниці  енергоресурсів тощо. На  підставі  цих даних  визначають нормативну вартість  однієї  години  роботи  ма6 ши ни .

У рапорті  про продуктивність кожної машини  фіксують  фак6

тично відпрацьований час і кількість  оброблених  одиниць  про6 дукції  за  її видами.  Останні  є підставою  для  визначення суми витрат  на обробку.

Картка собівартості виробу  є регістром  аналітичного обліку витрат на виробництво. У ній збирають витрати  на обробку за кожною  операцією,  вартість  ви користаної сировини та матері6 алів, визначають собівартість  готових  виробів  та її відхилення від нормативної. Тут же наводяться дані про випуск продукції  та її відвантаження покупцям, що дає можливість визначити вартість незавершеного виробництва на кінець місяця та залишок  нереа6 лізованої  продукції.

Важливу роль  в управлінні витратами відіграють  щомісячні

звіти  центрів  відповідальності. Будова  звіту забезпечує  можливість виявлення відхилення фактичних загальновиробничих витрат  від бюджетних  та суми непродуктивних витрат, які не збільшують цінності виробу (втрати від браку, простоїв, амортизація зайвого обладнання тощо).

Незважаючи на всю простоту та універсальність методу «та6 риф6година6машина», він не забезпечує  достатньої  точності  роз6 рахунку  фактичної собівартості  виробленої продукції  (з причини опосередкування нормативних витрат на одну годину роботи об6 ладнання, умовного розподілу  та списання відхилень  від норма6 тивних витрат, особливо в частині витрат на обслуговування ви6 робництва і управління). Однак  в умовах  високої  організації  ви6

робництва,  жорсткого  нормування і контролю  від забезпечує  по6 зитивні  наслідки  у зниженні витрат  виробництва.