5.2.4. Інші типи задач  альтернативного вибору

Серед  інших  задач  альтернативного вибору  досить  важливи6 ми є задачі прийняття рішень у процесі  постачання: щодо розмірів партії  замовлень (з використанням універсальної формули Вілсо6 на), вибору  найбільш  вигідних  постачальників та видів  матеріалів (на основі  аналізу  за Парето,  або АВС6аналізу),  щодо прискорен6 ня оборотності  виробничих запасів. Методи розв’язання подібних задач  розглянуто у підрозділі  5.5.1 «Управління запасами».

Прийняття рішень щодо розмірів партії виробництва продукції

характерні для  серійного  виробництва продуктів.  Розмір  партії  – це кількість  одиниць  продукції,  що  виробляються безперер вно без переналагоджування обладнання. Метою оптимізації розміру партії є мінімізація загальної  суми складських витрат, витрат  на переналагодження та на оплату  процентів  за капітал.

Оптимальний розмір  партії  можна  визначити за формулою:

 

Прийняття рішення  щодо  вибору  оптимальної технології ви- робництва продукції  здійснюють  у тому випадку,  коли  різні  тех6


нології  забезпечують різні  рівні  матеріало6, праце6  та фондоміст6 кості  виробництва.

Аналіз  для  вибору  кращого  варіанта  рішення  передбачає:

1) визначення маржинального доходу  та суми  прибутку  за кожним  варіантом;

2) розрахунок критичного обсягу  виробництва і реалізації продукції;

3) визначення обсягу  реалізації,  при  якому  різні  технології забезпечують однаковий прибуток.

Розглянемо такий  приклад.  Підприємство має  можли вість вибору з двох альтернативних технологій  виробництва, які за6 безпечують  такі  показники (табл. 5.4).

Таб лиця  5.4

Характеристика альтернативних технологій виробництва

 

 

Показник

Технологія

А

Б

Ціна реалізації продукції, грн за одиницю продукції

42

42

Змінні витрати на одиницю продукції, грн

30

25

Постійні витрати за рік, грн

50000

80000

 

Яка  з наведених  технологій  є привабливою для  підприєм6 ства, якщо плановий обсяг виробництва складає 7000 од. про6 дукції?

Визначимо основні економічні  показники для обох техно6 логій  (табл. 5.5).

Таб лиця  5.5

Порівняльна характеристика альтернативних технологій виробництва

 

 

Показник

Технологія

А

Б

Маржинальний дохід на одиницю продукції, грн

12

17

Критичний обсяг реалізації (точка беззбитковості),

од.

4167

4706

Очікуваний прибуток при виробництві 7000 од.

продукції, грн

34000

39000

Отже, технологія А забезпечує  нижчий  рівень критичного обсягу виробництва, тобто при її запровадженні підприємство досягне прибутковості при меншому обсязі виробництва. Але при плановому обсязі  виробництва (7000 од.) продукції  більшу  суму прибутку  забезпечує технологія Б.

Однаковий рівень  прибутку  обидві технології  забезпечать  при такому  рівні  виробництва:


 

12х  – 50000  =  17х  – 80000

5х  =  30000,

х  =  6000.

При рівні реалізації 6000 од. продукції обидві технології за6 безпечують  рівну  суму прибутку  – 22000  грн:

12  6000  – 50000  =  22000  грн,

17  6000  – 80000  =  22000  грн.

Таким чином, при обсязі виробництва до 6000 од. продукції більший  прибуток  забезпечує  технологія А, а при  більшому  обсязі виробництва більш  ефективною є технологія Б  (табл. 5.6).

Таб лиця  5.6

Прибутковість альтернативних технологій

 

 

Показник

Сума прибутку, грн

Технологія

А

Б

Обсяг виробництва, од.:

5000

6000

7000

 

10000

22000

34000

 

5000

22000

39000

Для  прийняття остаточного  рішення  щодо вибору  технології виробництва необхідно  враховувати можливі  зміни  попиту  на про6 дукцію.

Прийняття альтернативних рішень  в процесі  реалізації  про6

дукції  стосуються,  в основному,  питань  ціноутворення за різно6 го  спі ввід ноше ння  цін и  і попи ту; над ання  зн ижок  покупцям; вибору найбільш вигідних покупців, каналів реалізації та видів продукції;  вибору  систем  оплати  праці  в процесі  реалізації  та ін. Усі  вони  базуються  на  визначенні суми  маржинального доходу та диференціальному аналізі  релевантних витрат  і доходів.

Але при  аналізі  та підготовці  пропозицій з конкретних про6 блем альтернативного вибору доцільно дотримуватися таких ре6 комендацій:

1) необхідно  обмежувати кількість  варіантів,  відібраних  для аналізу,  щоб уникнути загрози  «за  деревами  не побачити  лісу»;

2) не надавайте  надмірного  значення факторам,  які можна визначити кількісно;  не ігноруйте  некількісні та нефінансові по6

казники;

3) не ігноруйте  приблизних, орієнтовних даних:  розумне  на6

бли ження  краще,  ніж  його  повна  відсутність;

4) часто  зручніше  працювати  із підсумковими даними  вит6

рат,  ні ж  з витратами на  о диницю  продукції,  відх илення  яких


зал ежат ь  від  змі ни  як  сум ар ни х  вит ра т,  та к  і кі ль кості  п ро 6 ду кці ї;

5) особливо  уважно  поставтеся до оцінки  витрат  на виготов6 лення  нового  виробу,  адже  у таких  випадках  порівнювати часто немає  з чим;

6) не має суттєвого  значення кількість  аргументів  «за» і «про6 ти»; адже інколи  один  істотний  аргумент  може  переважити деся6

ток  менш  суттєвих;

7) не ігноруйте  можливі  помилки у розрахунках на майбутнє, врахуйте  можливі  похибки  і дайте  їм належну  оцінку;

8)  незважаючи на  невизначен ість,  рішення  повинно  бути прийнято, якщо  зібрана  і оброблена  вся  інформація (за розумну плату  і в розумні  терміни), адже  відмова  від прийняття рішення або його відстрочення є не що інше, як рішення  залишити все по6старому,  що мабуть  є найгір шим  з усіх  можливих варіантів (якщо виникла проблема  пошуку  альтернативних варіантів);

9) подавайте  ваші пропозиції та результати аналізу  чуттє6 вості чітко, повно і зрозуміло, щоб користувачі такої інформації могли  запропонувати власні  оцінки  та припущення;

10) не очікуйте,  що Ваші висновки і пропозиції будуть  всіма при йняті  беззастережно, навіть  якщо  вони  підкріплені дет аль6 ними  і аргументованими розрахунками. Подумайте про  те, як н ай кра ще  ї х  в икл ас т и,  вр ахов у ючи  ос об и ст і якос т і окр е ми х працівників, які  будуть  приймати рішення.