4.3. Облік відхилень від нормативів у системі «стандарт-кост»

 

Основна  мета системи  нормативного обліку  полягає  в тому, щоб полегшити контроль  за витратами шляхом  порівняння фак6 тичних  витрат  з нормативними. У зарубіжних підприємствах нор6 мативи  часто використовують лише для оперативного контролю витрат і відхилення від нормативів не відображають на окремих рахунках. Але така практика вважається менш ефективною. До6 цільнішим є систематичний облік відхилень  на рахунках  з на6 ступним  списанням їх на собівартість  реалізованої продукції  та відображенням в управлінській звітності.

Для обліку матеріальних витрат та відхилень від нормативу застосовують методи  сигнального документування, партіонного


розкрою та інвентарний. Для обліку витрат на оплату праці ви6 користовують методи обліку виробітку  за кінцевою операцією, інвентарний, розрахунковий та за  кожною  виробничою опера6 ціє ю.

Можливі різні  варіанти  обліку  за нормативними витратами. Один  із можливих варіантів  полягає  в тому, що відхилення

від норм відображаються на спеціальних рахунках під час їх ви6 никнення (або  одночасно  з витратами). При  цьому  придбані  ма6 теріали  оцінюють за нормативною ціною, а відхилення від нор6 мативної вартості відносять на окремий рахунок «Відхилення основних матеріалів  за ціною». На рахунок «Незавершене ви6 робництво» списують  нормативну кількість  матеріалів  в оцінці за нормативною ціною, а відхилення відносять  на спеціальний рахунок  «Відхилення основних  матеріалів  за кількістю».  У тако6 му ж порядку  відображають відхилення витрат  на оплату  праці  та накладних витрат.  При  цьому  на рахунках  відхилень  перевитрати записують  за дебетом,  а економію  – за  кредитом  рахунка.

Таким  чином,  на  дебеті  рахунка  «Незавершене виробни цт6

во»  відображають лише  нормативні витрати,  а на кредиті  – нор6 мативну  собівартість  виготовленої продукції  (виконаних робіт). Відхилення від нормативів у системі «стандарт6кост» повинні  бути розподілені у кінці звітного періоду та списані на рахунки  «Не6 завершене  виробництво», «Готова продукція» та «Собівартість реалізації» пропорційно до зали шків  на  цих  рахунках  на кінець періоду. Така методика більше відповідає  принципу узгодження витрат і доходів, який  передбачає, щоб витрати  на продукцію відображалися у звіті  про фінансові  результати в тому періоді,  у якому цю продукцію  було реалізовано, а не тоді, коли вона була виготовлена. Особливо це легко  зробити  при  позамовному ме6 тоді обліку  витрат  і обчислення собівартості,  коли  залишків го6 тової продукції на складі практично не буває, а всі відхилення можуть  бути  ідентифіковані з конкретними замовленнями.

У той  же час адміністрація підприємства часто  зацікавлена

в одержанні  даних  про  відхилення оперативно з метою  пр ий6 няття  управлінських рішень. Тому в управлінському обліку (для внутрішнього використання)  усі відхилення розцінюють  як  вит6 ра ти  звітного  пер іо ду  і щ омісяця  спи суют ь на  ра ху но к  «С о6 бівартість реалізації» або безпосередньо на рахунок «Фінансові результати».

Методику відображення відхилень  на рахунках  за цим  мето6

дом розглянемо на такому  прикладі.


Приклад. Господарські  операції  з відображення відхилення витрат  від нормативів у момент  їх виникнення:

1. Одержані матеріали  від постачальника: кількість  – 10000 кг, нормативна вартість  – 50000  грн, фактична вартість  придбання –

52000  грн.

Основні  матеріали   50000

Відхилення основних  матеріалів  за ціною          2000

Розрахунки з постачальниками       52000

2. Списані  матеріали,  витрачені  на виробництво: за нормою  –

4800  кг, фактично – 4820  кг. Матеріали оцінені  за нормативною вартістю  (5 грн за 1 кг)

Незавершене виробництво 24000

Відхилення основних  матеріалів  за кількістю    100

Основні  матеріали   24100

3. Нарахована оплата  праці  основним  робітникам:  за  нор6 мою  – 20 00  го д. по  4 грн  за  г одину , фактично нарах овано  за

1900  год. по 4,20 грн за годину

Незавершене виробництво 8000

Відхилення оплати  праці  за тарифами     380

Розрахунки з оплати  праці             7980

Відхилення оплати  праці  за нормами      400

4. Відображаються фактично понесені  виробничі   накладні витрати

Виробничі накладні  витрати          3000

Різні  рахунки  активів  та зобов’язань       3000

5. Розподіляються і списуються виробничі  накладні  витрати (нормативна ставка  1,60 грн на одну людино6годину  прямих  вит6 рат праці)

Незавершене виробництво 3200

Виробничі накладні  витрати          3000

Відхилення накладних витрат  за базою  розподілу         160

Відхилення накладних витрат  за ставкою  розподілу  40

6. Оприбуткована вироблена продукція за нормативною со6 бівартістю  33000  грн.

Готова  продукція     33000

Незавершене виробництво 33000

7. Списується нормативна собівартість  реалізованої продукції  –

30000 грн.

Собівартість реалізації          30000

Готова  продукція     30000

8. Списуються на  рахунок  «Собівартість реалізації» відхи6 лення  від нормативів


а) матеріалів  за ціною  – 2000  грн.

Собівартість реалізації          2000

Відхилення основних  матеріалів  за ціною          2000 б) матеріалів  за кількістю  – 100 грн.

Собівартість реалізації          100

Відхилення основних  матеріалів  за кількістю     100 в) оплати  праці  за тарифами – 380 грн.

Собівартість реалізації          380

Відхилення оплати  праці  за тарифами     380 г) оплати  праці  за нормами  – 400 грн.

Відхилення оплати  праці  за нормами      400

Собівартість реалізації          400 д) накладних витрат  за базою  розподілу  – 160 грн. Відхилення накладних витрат  за базою  розподілу  160

Собівартість реалізації          160 е) накладних витрат  за ставкою  розподілу  – 40 грн. Відхилення накладних витрат  за ставкою  розподілу  40

Собівартість реалізації          40

9. Фактична собівартість  реалізованої продукції  списується на рахунок  фінансових результатів – 31880  грн.

Фінансові результати           31880

Собівартість реалізації          31880

Після відображення наведених  операцій на рахунку «Со6 бівартість реалізації» визначається фактична собівартість  реалі6 зованої  продукції  (рис.  4.3), яка  списується на рахунок  «Фінан6 сові результати». Ці ж показники будуть перенесені у «Звіт про фінансові результати» (для внутрішнього використання).

Другий  метод  відображення відхилень  від нормативів на бух6 галтерських рахунках  полягає  у тому, що на дебет рахунка  «Неза6 вер шене  виробництво» відносять  фактичну вартість  використа6 них  матеріалів,  оплати  праці  та виробничих накладних витрат,  а за кредитом  цього рахунка відображають нормативну собівартість виготовленої продукції.  У цьому  випадку  для  визначення відхи6 лень  від  н ормативів  не  викори стовують  їх докумен тування,  а здійснюють  аналітичні розрахунки. Для  цього  спочатку  визнача6 ють нормативну собівартість  залишку  незавершеного виробниц6 тва на кінець  звітного  періоду.  З цією  метою  проводиться інвен6 таризація незавершеного виробництва та його  нормативна оцін6 ка.  Різниця між  фактичною сумою  залишку  на  рахунку  «Н еза6 вершене виробництво» та його нормативною оцінкою показує загальну  суму  відхилень  від нормативів, причини  яких  і виявля6 ють в оперативному порядку  або аналітичними методами. 

відхилень розподіляється між незавершеним виробництвом, го6 товою та реалізованою продукцією і списується на відповідні рахунки.

Практика нормативного обліку  витрат, що склалася в Радянсь6

кому  Союзі, передбачала можливість трьох  варіантів  обліку:


1) облік  витрат  за  нормами  та окремо  облік  відхилень  від но р м ;

2)  паралельний облік  фактичних і нормативних витрат;

3)  змішаний облік.

Фактична собівартість  виготовленої продукції  визначається за  такою  методикою,  як  алгебр аїчна  сума  нормативної собівар6 тості, відхилення за рахунок  зміни  норм  та відхилення факт ич6 них  витрат  від нормативних.

Така методика обліку зумовлювала збільшення обсягу об6 лікових  робіт  та зниження оперативності і аналітичності обліко6 вої інформації, що призводило до формалізму у застосуванні цього методу обліку. Проте система «стандарт6кост» орієнтована на зменшення обсягу  облікових  робіт  порівняно із системою  обліку фа кт ич них  в итр ат , том у  що  пр и  її  за ст осу ва нн і в ід пад ає  н е6 обхідність  індивідуального аналітичного обліку  витрат  матеріа6

лів і праці на кожен вид продукції.  Самі ж нормативи встанов6 люються  періодично  і часто  використовуються без зміни  протя6 гом тривалого  часу, якщо не відбувається змін у технології ви6 робництва.  Рівень  же накладних витрат  у всіх випадках  перегля6 даєть ся  щорічно  (незалежн о від  того,  застосо вується  си ст ема

«стандарт6кост»  чи ні) і не впливає  суттєво  на відхилення обсягу облікових  робіт.  Це  і зумовило   значне  поширення та три вале використання системи  «стандарт6кост»  у практиці  зарубіжних

підприємств.