4.2. Порядок нормування витрат і визначення нормативної собівартості

 

Важливою умовою ефективного функціонування норматив6 ного методу обліку витрат і калькулювання собівартості  є на6 явність  заздалегідь  розроблених і затверджених норм  витрачання мат еріальних  і трудових  ресурсів  на  виробництво одиниці  про6 дукції.  Залежно від вимог,  які  висувають  до норм,  їх поділяють на базисні,  теоретичні  (ідеальні) і поточні  (досяжні). Для  опера6 тивного  управління ви тратами  важлив е значення маю ть  саме поточні  норми,  які  розробляют ься  з урахуванням нормативних умов діяльності підприємства за прийнятої технології  і органі6 зації  виробництва. Такі  норми  повинні  бути  реально  досяжни6 ми , що має  важливе  стимулююче  значення.

За  даними  К. Друрі  та його  співавторів [6, с. 429],  част ота

– нормативи забезпечення максимальної ефективності

5

– важкодосяжні нормативи

44

– нормативи на базі середніх  минулих  результатів

46

– інші методи

5

 

 

встановлення окремих  типів  нормативів у США  розподіляється таким  чином  (у відсотках):

 

Існують  два підходи  до методики  розробки  стандартів  витрат. Перший  базується на аналізі  фактичних витрат,  що склали6

ся за минулі періоди. Але нормативи не повинні  бути простою екстраполяцією витрат минулого періоду, які могли бути мало6 ефективними, а деякі  просто  зайвими.  Крім  того, при  розробці норм  витрат  необхідно  врахувати  зміни  у складі  обладнання, тех6


нології  виробництва, організації  праці,  складі  та якості  сирови6 ни, обсягів  виробництва, загальної  економічної  ситуації  в країні і т. ін.

Другий  підхід  базується на експериментальних та розрахун6 кових методах встановлення норм, виходячи з технічних  харак6 теристик  обладнання, хронометражних спостережень, технічно6 го нормування тощо. Цей  метод  більш  трудомісткий, але він поз6 бавлений повторення недоліків  минулих  періодів  і тому є більш ефективним.

За даними зарубіжних дослідників [6, с. 428], нормативний метод  використовують від 65% (Японія) до 86% (США) великих компаній.  Методи  встановлення нормативів застосовують різні,

але найбільш  поширеними є такі  (табл.  4.2):

Таб лиця  4.2

Частота застосування різних методів розробки нормативів (за К.  Друрі)

 

Метод установлення

нормативів

Частота використання, %

Ніколи

Рідко

Інколи

Часто

Завжди

Нормативи на базі конструк-

торського або технічного аналізу

18

11

19

31

21

На підставі серії дослідів

18

16

36

25

5

Вивчення практики, що засто-

совується на робочих місцях

21

18

19

21

21

Середнє значення наведених

методів

22

11

23

35

9

 

До розробки  стандартів  витрат  залучають  працівників тих підрозділів,  які відповідають  за ті чи інші статті витрат: технологіч6 ного відділу  – для  розробки  норм  витрачання матеріалів,  відділу постачання – для визначення стандартної ціни  на матеріали  і т. ін.

Норми  витрачання матеріалів  встановлюють експерименталь6 но інженери  – технологи  з урахуванням якості  вихідної  сирови6 ни, характеристик обладнання та особливостей технології  вироб6 ництва.  До норми  витрат  матеріалів  включають  можливі  втрати та відходи  у процесі  виробництва, неминучий технологічний брак тощо. Нормативну кількість  матеріалів  розраховують за кожною виробничою операцією,  необхідною  для виготовлення конкрет6 ного продукту.

Нормативну ціну на матеріали,  паливо, куповані  напівфаб6 рикати  тощо визначають працівники відділу постачання, вихо6 дячи  з найнижчої ціни  з можливих у наступному періоді.  Норма6 тивні  ціни  визначають на  кожен  вид  матеріалів  з урахуванням


можливих транспортно6заготівельних витрат, обсягів закупівель, умов  розрахунків тощо.

Нормативи прямих  витрат  праці  визначають виходячи із ха6 р актеру  р обіт  т а  ум ов  їх  ви ко нання,  не об хі дн ої  ква ліфіка ції робітників,  умов  організації  і оплати  праці.

З цією метою можуть  застосовуватися спеціальні  дослідження трудових  процесів: фотографія робочого часу, хронометраж ок6 ремих  операцій  і т. ін.

Рівень  оплати  праці  встановлюють виходячи з діючих  та6 рифних  ставок  та окладів,  розрахованих на  їх основі  розцінок. При  цьому  враховують  діючі нормативні акти  та колективні уго6 ди. Відрахування на соціальні  заходи  планують  відповідно  до за6 конодавчих норм.

Нормативи виробничих накладних витрат  залежать  від об6 сягу виробництва і визначаються як нормативна ставка на оди6 ницю бази розподілу  цих витрат. Визначення нормативу вироб6 ничих  накладних витрат  пов’язане  з такими  проблемами:

1) правильне визначення обсягу  виробництва на  плановий пер іод, від  чого  часто  залежит ь загальна  сума  виробничих на6 кладних  витрат;

2) правильне визначення загальної  суми  постійних  і змінних накладних витрат;

3) правильне визначення бази  розподілу  (фактора) наклад6 них  витрат.

Нор мати ви  на клад них  в ир об ничи х вит рат  розра хову ють

працівники бухгалтерії на підставі бюджетів (кошторисів) таких витрат, складених  окремими виробничими підрозділами (цент6 рами  відповідальності).

У  системі  «стандарт6кост»  для  кожного  виробу  складають

«Лист нормативних витрат», в якому наводять  перелік основних складових виробу  (вихідних матеріалів), їх кількість  (площу,  об6 сяг) на одиницю  продукції, нормативну ціну, загальну  вартість матеріалів.  У  другому  розділі  цього  листа  наводять  перелік  ос6 новних  операцій  з виготовлення продукції,  норми  витрат  праці на  виконання цих  операцій,  тар ифні  ставки  за годину  робочого часу, вартість  виконання окремих  операцій  та загальну  суму  вит6 рат  на оплату  праці.  Виробничі накладні  витрати  включають  до нор мативної  собівартості  пропорційно обраній  базі  їх віднесен6 ня  (табл.  4.3).

Сума  нормативних витрат  на одиницю  продукції  – це нор6 мативна  собівартість,  яка  використовується для  оцінки  продукції при  її оприбуткуванні з виробництва, оцінки  запасів,  визначен6


ня  собівартості  реалізованої продукції,  порівняння факти чної собівартості  з нормативною, ви рішення  питань  ціноутворення тощо.

 

 

Лист  нормативних витрат на одиницю виробу

 

Вид матеріалів

Кількість

за нормою

Ціна за

нормативом, грн

Загальні

витрати грн

Матеріали А, см2

120

0,10

12,00

Деталі Б, шт.

6

3,00

18,00

Компонент В, шт.

1

20,00

20,00

Разом матеріалів

х

х

50,00

 

 

А. Перелік матеріалів

 

Б.  Перетворюючі операці ї



Таб лиця  4.3

 

 

 

Операція

Час за

нормою, год.

Нормативна

розцінка, грн

Загальні

витрати, грн

Обробка матеріалу А

1,00

12,50

12,50

Встановлення деталей Б

0,50

12,50

6,25

З’єднання з компонентом В

0,10

9,00

0,90

Перевірка і пакування

0,15

9,00

1,35

Разом трудовитрат

1,75

х

21,00

 

В.  Нак ладні  ви трати   за  ставк ою  10  грн  за  робочи й  час,  всь ого  –

17,50  грн.

Г. Загальні нормативні ви трати  на  одини цю  продукції – 88,50  грн.

Протягом року  можливі  зміни  норм  витрат  у випадках  зміни умов  виробництва (заміна  обладнання, матеріалів,  впроваджен6 ня  нової  технології  виробництва тощо).