2.4. Поняття про маржинальний доход  та аналіз взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток»

 

У практиці  управлінського обліку широкого використання набуло  поняття маржинального доходу.  Деякі  автори  називають його  «маржинальний прибуток»,  «внесок  у суму  прибутку»,  «ва6 лова  маржа»  і т. ін.

Показники маржинального доходу  є основою  аналізу  взає6

мозв’язку  «витрати6обсяг6прибуток»  (CVP – аналізу,  від англій6 ського  « Cost6Volume6Profit»  ).  Метою  такого  аналізу  є визначен6 ня:

– обсягу  продажів,  який  забезпечує  беззбитковість діяльності (критичного обсягу,  точки  беззбитковості, «мертвої»  точки  – інші назви  цього  показника);

– величини прибутку  за певного  обсягу  продажів;

– впливу  змін  суми  витрат,  обсягу  реалізації  та ціни  на суму прибутку;

– оптимальної структури витрат  і т. ін.

Аналіз взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток» можна ви6 конувати  різними  методами:  гр афічними або розрахунковими (математичними).

Якщо  на графіку  загальної  суми  витрат  (рис. 2.6)  зобразити лінію виручки  від реалізації продукції, ми одержимо графік взає6 мозв’язку  «витрати–обсяг–прибуток» (рис.  2.8).

Такий графік можна побудувати як для окремих видів про6 дукції,  так  і для  підприємства в цілому,  виразивши всю виготов6 лену  продукцію  у порівнянних  одиницях. При  побудові  таких


графіків  виходять  з припущення, що ціна реалізації  та змінні витрати  з розрахунку на одиницю продукції  залишаються не6 змінними, а вся вироблена продукція реалізується у звітному періоді,  хоча  на практиці  так  буває  не завжди.

На  графіку  можна  визначити  координати точки  перетину лінії сукупних  витрат з лінією доходу від реалізації. Це і будуть значення точки  беззбитковості («мертвої» точки), яка  характери6 зує  обсяг  реалізації  (Тбн – точка  беззбитковості у натуральному вимірнику), при  якому  сума  витрат  дорівнює  сумі  доходу  (Тбг – точка  беззбитковості у грошовому  вимірнику) і підприємство не має ні прибутку, ні збитку. На підставі такого графіка можна визначити очікуваний прибуток при зміні обсягів виробництва і реалізації  продукції.

Аналіз беззбитковості ґрунтується на розподілі  витрат на постійні  і змінні,  які  в сумі  визначають собівартість  продукції. Для точки беззбитковості характерним є те, що у ній «сукупні витрати  = доходу  від реалізації».

Сукупні  витрати  виражаються рівнянням прямої  y = a + bx,

що можна  представити так:

Сукупні витрати =  Постійні  витрати +  (Питомі змінні  витрати 

Кількість  реалізованої продукції).

У той  же час:

Доход  від реалізації =  Ціна  реалізації одиниці  продукції 

Кількість  реалізованої продукції.


Якщо  ліві частини  цих двох рівнянь  рівні між собою, а це може бути лише в точці беззбитковості, то й праві частини також будуть рівними.  Отже,  у точці беззбитковості спостерігається така рівність:

Постійні  витрати +  Питомі  змінні  витрати Кількість  продукції =

=  Ціна  реалізації Кількість  продукції.

Розв’яжемо   на веде н е   р і вн янн я   і   визн ач и м о   зна ч енн я кількості  реалізованої продукції  для  точки  беззбитковості:

Постійні  витрати =  (Ціна Кількість  продукції) –

– (Питомі змінні  витрати Кількість  продукції);

Постійні  витрати =  (Ціна – Питомі  змінні  витрати)