§ 8. спрощення в групах приголосних

 

При творенні слова чи його зміні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Уникнути цього допомагає спрощення в групах приголосних – випадання одного зі звуків. В українській мові спрощення найчастіше передається на письмі.

Спрощення відбувається у таких групах приголосних:

 

 

ждн → жн здн → зн стн → сн стл → сл лнц → лн рдц → рц сткл → скл


тиждень – тижневий, тижня;

виїзд – виїзний; честь – чесний; щастя – щасливий;

(давньор. сълньцє) – сонце; (давньор. сърдьцє) – серце; (давньор. стькло) – скло.

 

 

 

Запам’ятайте! Спрощення не відбувається:

у словах шістнадцять, хвастнути (хвастливий), пестливий, зап’ястний, хворостняк, кістлявий, випус- кний, пропускний, рискнути, тоскно, скніти;

у прикметниках, утворених від іншомовних іменни- ків на -ст за допомогою суфікса -н-: баластний (баласт), контрастний (контраст), форпостний (форпост) та ін;

у словах типу студентський, туристський, фашист-

ський (у вимові т випадає, а на письмі зберігається).

 

Завдання. Дайте відповіді на запитання.

1.         Чому в українській мові відбувається спрощення в групах приголосних?

2.         У яких групах приголосних відбувається спрощення? Наве- діть приклади.

3.   У  яких  випадках  спрощення  не  відбувається?  Наведіть приклади.


Вправа 10. Від поданих іменників утворіть прикметники, запи- шіть їх. Поясніть орфограми.

Область, форпост, пристрасть, захист, контраст, почесть, якість, гігант, цілість, злість, користь, хвастати, інтелігент, ненависть, пере- хрестя, альпініст, випуск, об’їзд, баласт.

 

Вправа 11. Напишіть словниковий диктант.

Чесний, совісний, месник, учасник, щасливий, перехресний, шелеснути, ненависний, власний, заїзний, антифашистський, прові- сник, тріснути, туристський, цілісний, слати, персня.

 

Вправа 12. Розкривши дужки, утворіть від іменників прикмет- ники, узгодивши їх за змістом. Уставте пропущені літери. Спишіть. Поясніть орфограми.

Окрему яскраву сторінку в (студент) житті займають спорт і фі- зична культура. (Радість) праця – ознака творчості (Ю. Яновський). Своїм (пестощі) голосом мати часто співала мені колискову. У нас думка єдина, щоб була (щастя) кожна людина (Н. тв.). (Гігант) тіні таємничо затиснулис... в ущелині (О. Гончар). Я прославляю піснею своєю (щастя) юність нашої землі. (В. Сосюра). За (честь) труд, за мир у вс...му світі ми стоїмо (М. Рильський).