§ 10. Українська мова серед інших мов світу

У світі налічується понад 5,5 тисяч мов. Більшість із цих мов не мають своєї писемності і державного статусу, ними послуговується невелика кількість мовців.

Українська мова є національною мовою близько 50 мільйонів українців і однією з робочих мов ООН.

Поза межами України українська мова побутує серед українців західної діаспори (понад 2 млн чоловік) та східної діаспори (6,8 млн чоловік). Де тільки немає сьогодні наших земляків та їхніх числен- них нащадків, які є громадянами кількох десятків країн на різних континентах! У  Південній Америці (Аргентина, Болівія і Перу, Бра- зилія, Венесуела, Парагвай, Уругвай, Чилі) та  Північній Америці (Канада, Мексика, США) – тут живе більше 75% від загальної кіль- кості зарубіжних українців, у  Австралії, Європі (Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія, Італія і Ватікан, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Угорщина, ФРН, Фінляндія, Франція, Чехія, Словакія, Швейцарія, Швеція, Югославія), Азії (Ізраїль, Іран, Китай, Туреччина), Африці ... В умо- вах багатоетнічного оточення вони зберігають у своєму середовищі українську мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові тра- диції, зрештою свою національну самобутність. Українські громади США і Канади організували мережу осередків української культу- ри – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 уні- верситетах і коледжах США, кафедри української мови створено в

28 університетах Канади. Українськомовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдавії, Литві. Докладаються зусилля на відновлення шкіл з українською мовою навчання в Руму- нії та деяких інших країнах.

Східна українська діаспора чисельніша (найбільше українців східної діаспори проживає в Казахстані – понад 3 млн, Кубані –

2 млн, Поволжі, Москві – близько 1 млн., Зеленім Клину, що на Далекому Сході – 500 тис.). Але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди провадилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках ХХ століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько

2,5 тис. українськомовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститутів, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Унаслідок асиміляційних про- цесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоро- тилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі.

Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали по- штовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. У Москві, Алматі, Єревані, Талліні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно- громадські товариства й осередки, земляцтва тощо.

Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків з нашими краянами за кордоном, що сприятиме відроджен- ню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами.

Запитання і завдання для самоконтролю

 

Завдання 1. Прочитайте текст. Чи знаєте ви ще щось про життя української діаспори? Розкажіть.

Започаткований у 1965 р., канадський національний український фестиваль привертає тисячі гостей. Багато з них – нащадки україн- ських піонерів. Ще одна велика літня подія – Фестиваль писанки, який проводиться з 1973 р. в перші вихідні липня у Вегревіллі. Як і фестиваль у Дауфіні, він привертає велику масу народу (від 10 до

30 тисяч туристів та місцевих мешканців). У Саскатуні також про- водиться вже багато років, починаючи з 1973, фестиваль «Весна», що відбувається у закритому приміщенні. Село Гардентон у Ма- нітобі (100 кілометрів на південь від Вінніпега) проводить свята української культури. І, нарешті, павільйони української культури привертають загальну увагу на багатокультурних міських фестива- лях, таких, як «Караван» у Торонто чи «Фольклорама» у Вінніпезі,

«Мозаїка» у Реджайні чи «Фолкфест» у Ванкувері. Там представля- ються українська кухня та експонати з мистецтва, організовуються концертні програми.

У Канаді встановлено пам’ятники видатним діячам української літератури. У 1951 р. в Палермо поблизу Торонто було зведено перший на американському континенті монумент Т. Г. Шевченку. Пам’ятники Великому Кобзареві збудовано у Вінніпезі і Тіммісі. У Торонто та Саскатуні встановлено пам’ятники Лесі Українці, у Ві- нніпезі – бюст І. Франка, поблизу Едмонтона – пам’ятник В. Сте- фанику (Зарубіжні українці / С. Ю. Лазебник (кер. авт. З-35 кол.), Л. О. Лещенко, Ю. І. Макар та ін. – К.: Україна, 1991. – С. 72–73).

 

Завдання 2. Прочитайте текст. Що вам відомо про розвиток мистецтва, літератури, науки у західній та східній діаспорах? Роз- кажіть.

У  ФРН  діє  відділення  Об’єднання  українських  письменників

«Слово» (до нього належать українські літератори, які живуть у кра- їнах Заходу). У цій країні вийшли поетичні збірки і романи Емми Андієвської, поетичні та прозові твори Ігоря Качуровського, поезії та новели Ростислава Єндика, поезії та переклади з європейської драма- тургії Ігоря Костецького, поетичні переклади німецькою мовою Анни Горбач, твори перекладача з німецької і французької мов українською Михайла Ореста (Зерова)... У викладацьких і наукових колах цієї кра- їни здобули визнання роботи українських професорів Олекси Гор- бача (слов’янське мовознавство), Юрія Бойка-Блохіна (порівняльне слов’янське літературознавство), Андрія Білинського (право та істо- рія), Мирослава Антохія (українська мова), Івана Жегуца (географія) та ряду ін. (Зарубіжні українці / С. Ю. Лазебник (кер. авт. З-35 кол.), Л. О. Лещенко, Ю. І. Макар та ін. – К.: Україна, 1991. – С. 192–193).

 

Завдання 3. Прочитайте текст. Як ви розумієте поняття взаємо-

дія мов, запозичення з однієї мови в іншу?

Жодна мова не існує ізольовано: мови контактують і взаємодіють між собою. Найбільш поширеним видом і результатом цієї взаємодії є проникнення елементів однієї мови до іншої.

Запозичуються слова, словотворчі моделі та елементи, синтак- сичні конструкції і навіть звуки.

Так, російська мова запозичила з української слова борщ, хата, кожух, девчата, хлебороб, повстанцы, позавчера, самостийный; за зразком українських назв типу Полтавщина росіяни почали говори- ти Смоленщина, Орловщина і т. п.

Запозичення мовних одиниць відбувається паралельно з запози- ченням позамовних реалій. «Українці принесли з собою (у Московщину. – В. І., Я. Р. – В.) свою велику культуру, і вплив їхній одбився на Москві на всьому житті. Він одбився на будівлі, на малюванні, на одежі, на співах, на музиці, на звичаях, на літературі і навіть на самій московській мові» (І.Огієнко).

...Запозичення – це природне явище в житті мов, воно властиве навіть найбільш розвиненим із них.

Неприродним, протиприродним є такий стан, коли елементи однієї мови витісняються елементами іншої, коли одна мова весь час розвивається в «тіні» іншої мови. Тоді вона втрачає здатність до саморозвитку, покірно наслідуючи те, що вироблене іншою мо- вою. У такій ситуації «змішуваною виявляється якраз своя, а не чужа мова» (Є. Віндіш).

 

Завдання 4. Прочитайте текст. Що, на вашу думку, впливає на престиж мови? Чи поділяєте ви думки авторів цих рядків (якщо ні, то чому)?

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному та міжна- родному спілкуванні. Він залежить від багатьох чинників, доміну- ючим серед яких є інформативність мови, тобто застосування її як носія найновішої та найважливішої інформації.

Високий престиж сучасної англійської мови пояснюється, зо- крема, тим, що зараз більше 75% наукової продукції світу друку- ється цією мовою, тобто із кожної тисячі наукових статей або книг

760 виходять англійською.

Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда землян, але вона не входить до числа найпрестижніших... Іноді престиж мови має не загальний характер, а забезпечується її функціонуванням в одній зі сфер. Так, у музиці вже декілька століть найвищий престиж у світі має італійська мова.

Престиж мов часто пов’язаний з їх сакральним використанням: санскрит – в Індії, латина і церковно-слов’янська мова – у Європі, арабська – у країнах мусульманського світу.

Відлучення мов від функцій, що надають їй престижу, напри- клад, від ролі державної мови, знижує її авторитет і зменшує опір проникненню в неї чужомовних елементів.

Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо вони характеризуються високим рівнем окультурення і ними закодована вели- ка кількість важливої інформації. За приклад може служити латина.

Престиж мови – величина змінна. У історії відомо чимало ви- падків піднесення і падіння мов.

...Про престижність української мови в минулому свідчать, на- приклад, такі факти: вона використовувалась як державна у Вели- кому Литовському князівстві (ця «руська» мова була спільною для українців і білорусів); як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувались коли не лати- ною, то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами.

Про повільне, але неухильне зростання престижу української мови у наші дні свідчить кількість кафедр та центрів українознав- ства, які з’являються в багатьох країнах світу. Цей процес, сподіває- мося, буде продовжуватися, як і зростатиме міжнародний авторитет української національної держави.

 

Завдання 5. Прочитайте висловлювання про мову. У чому їх суть? Яку роль виконує мова у суспільному житті ?

* * *

«Коли після навали монгольської орди на шмати рвали слов’янські землі, більшість краю, що перебував під проводом Києва, відійшла до Великого Литовського князівства. І сталося неймовірне. Литов- ців було на той час удесятеро менше, ніж українців, тож фактично державною мовою утвердилася... українська. Щоправда, називали її

«руська». Навіть «при дворі» спілкувалися нею.

У Київському Державному історичному архіві знайдено чимало документів на підтвердження того. Діловодство велося українською мовою, судочинство – українською, листування між собою – теж українською.

А в часи середньовіччя поширилася українська мова і в сусід- ніх областях, населених румунами, молдаванами. У югославських архівах віднайшли збірки наших національних пісень. А листи Августа II – повелителя Великого Литовського князівства – до матері-італійки засвідчують, що не тільки він, а й вона добре розу- мілися на українській» (Український історичний календар).

* * *

 «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова» (М. Рильський).

* * *

«Поки живе мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в наро- ду спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків» (К. Ушинський).

* * *

«Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоюван- ня свого «я», коли воно є, своєї особистої і національної гідності» (І. Дзюба).

 

 

Любіть красу своєї мови Звучання слів і запах слів: Це квітка ніжна і чудова


* * *

 

Широких батьківських степів.

 

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустинь і злих негод: Як річка, з роду і до роду,

Так мова з'єднує народ. (Терень Масенко)

* * *

«Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могут- ність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені.

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» (В. Сухомлинський).

* * *

«Хто стане заперечувати, що лише на багатющому ґрунті рід- ної мови могли вирости нев'янучі шедеври Чехова, Коцюбинського, Стефаника. Хто стане заперечувати, що багатюща народна мова – це одне з тих найвищих художніх достоїнств, якими чарують нас ... кращі твори української класики. Запашна мова надає таким творам неповторного аромату.…Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар).

 

Завдання 6. Підготуйте виступ на одну із тем: «Мова єднає укра- їнців метрополії і діаспори», «Роль мови в оволодінні майбутньою професією», «Погляди вчених щодо походження української мови»,

«Ваша оцінка структури і функцій студентського сленгу».

Ділова людина... Якою вона має бути?

сигнали очей

Протягом віків люди надавали великого значення очам, їх впли- ву на поведінку людини. Очі можуть багато розповісти про людину і стати надійним сигналом у процесі спілкування, тому що вони є основним центром людського тіла, «дзеркалом душі».

При різному освітленні зіниці можуть розширюватись або зву- жуватись і настрій людини може змінюватися від негативного до позитивного або навпаки. Якщо людина збуджена, то її зіниці роз- ширюються і можуть стати в чотири рази більшими своєї нормаль- ної величини. І навпаки – якщо настрій негативний, роздратований чи сердитий, то зіниці звужуються до мінімальних розмірів – «очі- намистинки» чи «зміїний погляд».

Спостереження за зіницями потенційних покупців практикували ще ювеліри древнього Китаю. Вони спостерігали за очима покупців у процесі обговорення ціни.

Для того, щоб установити хороші стосунки зі співрозмовником, партнером, погляди повинні зустрічатися протягом 60–70% усього часу розмови. Це примусить вашого співрозмовника поставитися до вас із симпатією. Тому не дивно, що нервова сором’язлива людина, чий погляд постійно «бігає» і зустрічається із поглядом співбесідни- ка менше, ніж 30% часу бесіди, викликає мало довіри.

Йдучи на ділові переговори, не радять одягати темних окулярів, тому що вони можуть викликати у партнерів неприємне відчуття, що їх розглядають упритул.

Не менше значення має «географічна» зона обличчя і тіла, на яку спрямований погляд. Це також досить сильно впливає на процес пе- реговорів.

Під час переговорів на обличчі партнера уявіть своєрідний три- кутник (точка посередині лоба та очі). Зосередивши свій погляд посередині цієї зони, ви справите враження серйозної людини. Ваш партнер відчує, що ви людина відповідальна та надійна. Якщо ваш погляд не буде опускатись нижче рівня очей партнера, ви змо- жете тримати хід бесіди під контролем. Такий погляд називається діловим.

Якщо погляд опускається нижче рівня очей партнера, виникає дружня атмосфера. Це так званий «неформальний погляд». Три- кутна зона цього погляду розташована між очима і ротом співроз- мовника.

Щоб встановити повний контроль над поглядом співрозмовника під час візуальної презентації, використовуйте ручку чи указку, щоб показувати на щось і в той же час розповідати про це. Якщо вам більше не потрібно, щоб співрозмовник дивився в тому напрямку, підніміть ручку на рівень очей співрозмовника. Він за ручкою під- німе голову, зустрінеться з вашим поглядом і зможе засвоїти все те, про що ви говорите. При цьому долоня вашої іншої руки повинна бути розкрита і знаходитись у полі зору співрозмовника.

Як і всі інші сигнали тіла, тривалість погляду визначається на- ціональними традиціями. У Європі люди довго дивляться один на одного, що може бути образливим, наприклад, японцям, які в про- цесі розмови надають перевагу тому, що дивляться на шию співбе- сідника, а не в обличчя. Тому завжди необхідно враховувати націо- нальні традиції.