§ 13. Друга відміна іменників

 

У справочинстві найбільше труднощів виникає, коли у документі потрібно вжити іменник другої відміни у родовому відмінку однини.

До другої відміни належать:

– іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (двір, Іван, корінь, короп, Савчук, рів) та із закінченням -о в називному відмінку однини (Дмитро, дядько, Петренко (чоловіче прізвище);

– іменники середнього роду з закінченнями: -о, -е (молоко, пра- во, вогнище, поле), -я (виняток становлять іменники, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-, вони належать до IV відміни): коріння, зілля, питання, прізвище, явище.

Іменники другої відміни чоловічого роду у Р.в. однини можуть мати закінчення -а, -у, або ж і -а, і -у. Тому потрібно запам'ятати такі правила:

– закінчення -а(-я) мають такі групи іменників:

а) назви осіб та істот: абітурієнта, Валентина, коня, професора, студента;

б) назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: документа, клена, кореня, трактора;

в) власні назви населених пунктів: Києва, Луцька, Миколаєва, Тернополя, Стокгольма;

г) назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця, Інгульця;

ґ) назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: санти- метра, гектара, кілограма, кубометра, понеділка, місяця (але року, віку), листопада (місяця), і пора листопаду;

д) іменники-терміни: атома, квадрата, конуса, суфікса, присудка, трикутника;

е)  назви  будівель  та  їхніх  частин:  гаража,  коридора,  хліва

(але: паркана і паркану);

– закінчення -у(-ю) мають такі групи іменників:

а) матеріали та речовини: бензину, кисню (але: вівса, хліба);

б) явища природи: вітру, граду, землетрусу, снігу;

в) сукупність: гурту (але: табуна), колективу, танцю, хору; г) середовище або простір: гаю, горизонту, лугу, небокраю; ґ) назви держав і територій: Донбасу, Криму, Китаю;

д) назви установ, закладів і організацій: університету, департа- менту, парламенту, коледжу, театру;

е) почуття, психічний і фізичний стан: болю, жалю, сміху;

є) дії, процеси: відльоту, виходу, виступу, перельоту, переїзду;

ж) абстрактні поняття: вантажу, миру, слуху, настрою, романтизму;

– деякі групи іменників мають паралельні закінчення -а(-я) або

-у(-ю): до столá – до стóлу, дворá – з двóру, стидá – зі стúду (нена- голошене закінчення -у); каменя (конкретного предмета) – каменю (матеріалу).

 

Вправа 24. Поставте іменники у родовому відмінку однини, по- ясніть, чому вони мають закінчення –а(-я), -у(-ю): вітер, зал, звір, Каїр, колосок, корінь, листопад, льон, міліграм, око, сад, селянин, сир, спосіб, степ, Швець, швець, яблуко.

 

Вправа 25. Запишіть іменники у формах родового і кличного від- мінків однини. З виділеними іменниками складіть речення: Андрій, бондар, вінничанин, гончар, директор, Дмитро, Дніпро, машиніст, Назар, професор, Сергій, стельмах, юнак.

Вправа 26. Перепишіть словосполучення, узгоджуючи прикмет- ники з іменниками: пронизуюч… біль, це… кенгуру, т… депо, шер- стян… кашне, важк… путь, маленьк… поні, велик... насип, півден… степ, фінанс… криза, авторитет… журі.

 

Вправа 27. Запишіть іменники у дві колонки: у першу – що ма- ють тільки однину, у другу – що мають лише множину.

Білизна, вишня, доброта, висівки, витрати, Волинь, двері, до- брота, дріжджі, жовтизна, інститут, колодязь, копалини, косовиця, лекція, листя, Лубни, людство, молоко, обжинки, обценьки, програ- мування, сани, сметана, Ужгород, худоба, Черкаси, фінанси.

 

Вправа 28. Провідміняйте за відмінками.

Костенко Остап Сидорович, Ігнатець Уляна Овсіївна, Стріха Оксана Миколаївна, Донець Пилип Андрійович, Гончаренко Ва- лерій Павлович, Крищенко Олена Дмитрівна, Іванів Костянтин Сергійович.

 

§ 14. ступені порівняння якісних прикметників

 

Якісні прикметники можуть мати ступені порівняння – вищий і найвищий.

До прикметників вищого ступеня порівняння належать при- кметники, які показують, що в одному предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому. Є дві форми вищого ступеня порівняння: про- ста і складена.

 

 

Проста форма

 

складена форма

Утворюється від звичайного прик- метника + суфікс -ш(-іш): вузький

– вужчий, глибокий – глибший, до- вгий – довший, короткий – корот- ший, малий – менший, солодкий – солодший.

Утворюється поєднанням слів більш або менш і прикметника: більш вузький, менш глибокий, більш довгий, менш солодкий, більш досвідчений, менш вдалий.


 

Проста форма

 

складена форма

Деякі прикметники мають суплетивні форми вищого ступеня, тобто його утворення веде до зміни кореня слова: великий – більший; гарний – кращий; поганий – гірший, добрий – ліпший. Форми вищого ступеня  прикметників  вживають- ся з родовим відмінком іменника, що є назвою об’єкта порівняння з прийменниками за, від: дорожчий за хліб, вищий від сина, а також зі знахідним відмінком з приймен- ником   над:   дорожчий   над   усе. Часто зустрічається і сполучник ніж: допитливіший, ніж сестра.

 

 

До прикметників найвищого ступеня належать прикметники, які виражають ознаку, що усвідомлюється з порівняння, але порів- няння тут відбуваються не з одним предметом, а з сукупністю. При- кметники найвищого ступеня порівняння мають також дві форми: просту і складену.

 

 

Проста форма

 

складена форма

Утворюється   від   простої   фор- ми  прикметника  вищого  ступе- ня за допомогою префікса най-, наприклад: найколоритніший, найчорніший, най-холодніший. Частки-префікси що- і як- додають для посилення вираження ознаки: якнайкращий, щонайбільший, як- найдорожчий.

Утворюється сполученням слів най-більш, найменш і прикметни- ка: най-більш відомий, найбільш підготовле-ний, найменш грамот- ний. Складена форма найвищого ступеня порівняння вживається в сучасній мові значно рідше, ніж проста.


Не мають ступенів порівняння прикметники:

а) з суфіксами -ав-, -яв-: русявий, чорнявий;

б) з суфіксами -уват-, -юват-: жовтуватий, синюватий;

в) з суфіксами -еньк-, -есеньк-: тоненький, малесенький;

г) з префіксом пре-: предобрий, преславний;

ґ) прикметники, що називають ознаку, яка не може порівнюва- тись: босий, буланий, кривий, мертвий, хворий.

 

Вправа 29. Утворіть складені форми вищого і найвищого ступе- нів порівняння прикметників.

Байдужий, важкий, відомий, вологий, довгий, досвідчений, дужий, живий, зелений, знайомий, каламутний, клейкий, освічений, працьо- витий, рідний, рішучий, розумний, сильний, синій, талановитий.

 

Вправа 30. Запишіть речення, поставивши прикметники в дуж- ках у формі вищого або найвищого ступеня.

Одне з (улюблене) місць киян та гостей столиці є мальовниче урочище Голосієве, де розкинувся парк ім. М. Т. Рильського.

(Розкішний) ліс з могутніми химерними дубами, що затаїли в собі пам'ять півторатисячолітньої сивої давнини, Ботанічний сад університету, каскад блакитних озер і ставків.

Одна із (стара) кафедр НАУ є кафедра ботаніки.

(Видатні) вчені та спеціалісти запрошуються до проведення спе- ціальних занять з окремих тем.

Студенти факультету ветеринарної медицини беруть (активна)

участь у науково-дослідницькій роботі.

 

Вправа 31. Утворіть від поданих іменників присвійні прикмет- ники, запишіть їх у називному відмінку однини чоловічого роду.

Тетяна, доцент, Ольга, лаборант, гречка, Марія, Віталій, Параска, доярка, артистка, внучка, Павло, студентка, стріха, зооінженер, ректор.

 

Вправа 32. Напишіть словосполучення в орудному відмінку однини.

Ближча вежа, гаряча земля, краща ділянка, вологіша рілля, до- вша дорога, свіжа паляниця, безкраїй степ, ветеринарний лікар, ту- тешній вівчар, літній бджоляр, відомий бавовняр.