§ 10. Орфографічні правила переносу

 

В українській мові прийнято переносити частини слів з одного рядка в другий за складами: ко-ло-дязь, Мар-ко, ко-валь, Світ-ла-на, кір-ка, тру-дів-ник, сту-дент.

Запам’ятайте, що не можна:

1) розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук (утворилися з кореневої д). Тому переносити потрібно лише

так: во-джу, ґе-дзик. Якщо ж дж, дз не становлять одного звука (д належить до префікса, а ж або з – до кореня), то їх можна роз- ривати: над-звичайний, під-живляти;

2) відокремлювати від попередньої літери апостроф і м’який знак: бар’-єр (а не бар-’єр, паль-ма (а не па-льма);

3) залишати одну літеру в попередньому рядку і переносити в наступний: Оля, орел, аві-ація, ака-де-мія, мрія;

4) при переносі складних слів відривати перші літери від другої основи: земле-упорядники (а не землеу-порядники), мово-знавство (а не мовоз-навство);

5) розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абре- віатури: НАУ, ЛАЗ-125, НАНУ, МАГАТЕ, О. Т. Гончар (а не О. Т. / Гончар);

6) переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире).

У всіх останніх випадках переносити слова за складами мож- на довільно.

Зазначимо, що існують ще і технічні правила переносу слів із рядка в рядок (вони використовуються у пресі).

 

Завдання. Дайте відповіді на запитання:

Як прийнято в українській мові переносити частини слова? Які ви знаєте орфографічні правила переносу?

Де застосовуються технічні правила переносу?

 

Вправа 17. Запишіть речення, вказавши можливі переноси. Вставте потрібні літери.

Студен...ське життя не можна вважати повноці...им, якщо воно обмежуєт...ся лише навча...м. Із цим твердже...ям, мабуть, пого- дит...ся більшість тих, хто особисто пройшов через студентські роки або спілкується зі студентами. Студент під час навчання має не тільки здобути професійні знання за обраним фахом, а й зба- гатитися духовно, підвищити свій культурний рівень, навчитися працювати і спілкуватися з людьми, дбати про своє дозвілля.


 § 11. Правопис слів іншомовного походження

 

Подвоєні й неподвоєні приголосні

У загальних назвах іншомовного походження приголосні, зви- чайно, не подвоюються: бароко, беладона, бравісимо, грип, група, інтермецо, колектив, комісія, ват (але Ватт), фін.

Подвоєння зберігається у таких випадках:

1) у загальних назвах: аннали, брутто, ванна, дурра, ма- донна, манна, нетто, панна, пенні, тонна, булла, вілла, мірра, мулла тощо;

2) при збігу однакових приголосних префікса й кореня: аппер- цепція, імміграція, інновація, ірраціональний, ірреальний, конррево- люція, сюрреалізм;

3) у географічних назвах, особових та інших власних назвах: Андорра, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Торічеллі, Шиллер, а також в похідних словах: андоррський (Андорра), марроканець (Марокко).

 

Апостроф

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться лише пе- ред буквами я, ю, є, ї:

1) після б, п, в, м,ф, к, ж, р: б’єф, комп’ютер, інтерв’ю, прем’єра, торф’янистий, п’єса, бар’єр, П’ємонт, Рів’єра, Барб’є, Руж’є, Монтеск’є;

2) після кінцевого приголосного префікса: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура;

Апостроф не пишеться:

1) перед йо: курйоз, серйозний;

2) перед я, ю, які позначають пом’якшення попереднього приго- лосного: бязь, бюджет, бюро, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Гюго, Мюллер.

м’який знак

Знак м’якшення (ь) у словах інщомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

1) перед я, ї, є, ї, йо: адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мільярд, бульйон, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;

2) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катофалк;

М’який знак не пишеться перед я,ю, коли вони позначають спо- лучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія, дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, Аляска, Дюма, Цюрих.

 

и, і в словах іншомовного походження

і пишеться:

1) на початку слова: ідея, Ілліада, інструкція;

2)  після  приголосного  перед  голосним,  є  та  й:  артеріаль- ний, геніальний, діалектика, матеріал, аудієнція, гієна, клієнт, радій, Віардо.

 

и пишеться:

1) у загальних назвах після приголосних д,т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р, перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, директор, стимул, тип, зиґзаґ, позиція, цистерна, ширма, шифр, бригада, риф;

2) у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Антаркти- да, Атлантида, Флорида, Америка, Арктика, Балтика, Мексика, Корсика;

3) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жи- ронда, Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско, Чикаго, Чилі;

4) у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приго- лосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Па- риж, Рига, Рим, Цюрих, але Австрія, Ріо-де-Жанейро;

5) у ряді географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Бразилія, Ва- тикан, Кордильєри, Сардинія, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних: аргентинець тощо.

6) у словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького u українське у, а не ю: брошура, парашут, журі, а також у словах парфуми, парфумерія.


Завдання. Дайте відповіді на запитання:

1.         У яких випадках у словах іншомовного походження відбува- ється подвоєння? Наведіть приклади.

2.         Коли в словах іншомовного походження потрібно писати апо- строф, а коли – ні? Відповідь проілюструйте прикладами.

3.         У яких випадках у словах іншомовного походження пишеть- ся м’який знак? Наведіть приклади.

4.         Коли в словах іншомовного походження пишеться и, а коли

– і? Відповідь проілюструйте прикладами.

5.         У яких словах, запозичених із французької мови, після ши- плячих ж, ш пишеться у, а не ю? Наведіть приклади.

 

Вправа 18. Вставте пропущені літери і запишіть слова іншомов- ного походження у дві колонки: в першу – з орфограмою и, у другу

– з орфограмою і.

Т...тан, н...кель, Ч...каго, Аркт...ка, Великобр...танія, ...раклій, д... спетчер, д...єта, мед...цина, експер...мент, кред...т, Ч...лі, конт...нент,

...мперія, гард...на.

 

Вправа 19. Поясніть подвоєння приголосних чи відсутність його у словах іншомовного походження.

Діккенс, пано, Жанна, асиметрія, бароко, контрреволюціонер, анотація, брутто, акумуляція, Міссісіпі, мадонна, шасі, Голландія, колектив, ванна, тонна, комісія, Дарданелли, мірра.

 

Вправа 20. Доберіть 15–20 слів іншомовного походження, пов’язаних з професією агрохіміка (агронома, зооінженера, інженера- механіка, лікаря-ветеринара). Запишіть їх, поясніть правопис.