ГРЕЦІЯ

 

Офіційна назва: Республіка Греція. Столиця: Афіни (разом з

Піреєм) —  3,1  млн  осіб.  Територія:  132  тис.  км2.  Населення:

10 млн  осіб.  Офіційна  мова:  грецька.  Час  рівний  київському.

Грошова одиниця — євро. Головні міста, тис. осіб: Афіни, Сало-

ніки — 384, Патри — 153, Ларіса — 113.

 

Географічне положення

 

Греція, по-грецьки Еллада, — країна на Південному сході Єв- ропи. Країна є найпівденнішою околицею Балканського півост- рова. Вона межує з Албанією, Болгарією, Туреччиною і колиш- ньою  Югославією.  Протяжність  кордонів —  1166  км.  Грецію омивають Егейське, Іонічне, Крітське і Лідійське моря. Берегова лінія простягається майже на 4000 км. Греція розташована на пе- рехресті важливих морських, повітряних і наземних сполучень, які з’єднують розвинуті в економічному відношенні західноєвро- пейські країни з багатими на різноманітні ресурси державами Близького Сходу. Таке географічне положення країни з давніх часів сприяло розвитку міжнародних стосунків. Складається з материкової Греції (Аттіка, Пелопоннес, Центральна Греція, Фессалія, Епір, Македонія, Фракія) і островів Егейського й Іоніч- ного морів. П’ята частина території країни — острови. Їх близько

20 тисяч, але таких, де мешкають люди — менше 200. Греція — гірська країна. Гори займають 80 % території країни. Найвища вершина Греції — гора Олімп, 2917 м.

 

Державний устрій

 

Парламентська республіка. Глава держави — президент, глава уряду — прем’єр-міністр. Законодавчий орган — парламент. По- діляється на 13 адміністративних округів, 51 префектуру і один автономний район (Айон-Орос біля гори Афон).


Історичні факти

 

Перша європейська держава Греція виникла в ІІІ тис. до н. е. і проіснувала до II ст. до н. е. Втратила незалежність, ставши час- тиною Римської імперії. З IV ст. н. е. — частина Візантійської ім- перії, а з 1453 по  1821  рр. —  під  владою Османської  імперії. У Першій світовій війні грецький уряд вступив у союз з Франці- єю  і  Британією.  У  1941—1945  рр. —  окупована  Німеччиною. Член Європейського Співтовариства з 1981 р., НАТО — з 1951 р.

 

Туризм

 

Поїздка в Грецію поєднує відпочинок на сонячних пляжах з ви- вченням історії та культури країни, вік якої налічує п’ять тисячо- річ. Тут не тільки великі й відомі, але і невеликі міста і незліченні острови мають свої пам’ятники, свою багату подіями історію.

Афіни — одне із стародавніх міст світу і одночасно одна із мо- лодих столиць в Європі. Це місто було визнаним центром куль- тури і мистецтва античного світу ще в той час, коли багатьох єв- ропейських  столиць  не  існувало.  Проте  статус  столиці  Афіни

набули в 1834 р. Місто розміщене в центрі Аттичної рівнини і з усіх боків оточене горами. У межах міста піднімаються пагорби Лікабетт і Акрополь з його знаменитими храмами — Парфено- ном і Ерехтейоносом. Також цікаві скарби, що зберігаються в афінських музеях. Мають велику архітектурну цінність храми Посейдона й Афіни на мисі Суніон, храм Немезиди в Рамнунді,

храм   Деметри   в   Елевсині,   а   також   численні   монастирі,

пам’ятники еллінської архітектури і музеї.

Острів  Кріт  — найбільший острів Греції площею 8336 км2. На Кріті живе близько півмільйона осіб, що передусім вважають себе критянами, а потім уже греками. Острів Кріт — гористий, найвища його вершина — гора Іда (2456 м над р. м.). Гірські ма-

сиви (Лефка Ері, Псилоритіс, Дікті) розсікають ущелини, що за- кінчуються родючими долинами. В горах острова налічується понад трьох тисяч печер, багато з яких відомі своїми сталактита- ми і сталагмітами. Природною перлиною називають високогірне плоскогір’я Ласиті. Воно зрошується за допомогою тисяч вітря- них млинів, що приводять у рух насоси, які видобувають воду з

артезіанських свердловин, а також у літню жару є оазисом про-

холоди і свіжості. Усе це створює неповторність пейзажу о. Кріт.

Клімат о. Кріт вважається дуже м’яким і здоровим. 340 днів у

році тут світить сонце. Купальний сезон починається наприкінці


 

квітня і закінчується в середині листопада. З травня по жовтень середня температура коливається в межах +20—26оС. Зима не- тривала із середньою температурою +13—18оС. Температура во- ди, звичайно, не опускається нижче +16оС.

Східний край острова найбільш цивілізований і облаштова- ний. Тут розміщено головні туристичні зони — Херсонес, Малія й Агіос Ніколас. На західному березі розміщені так звані «венеці- анські» міста, такі як Ретимнон і Ханія, де існують поруч венеці- анська і грецька архітектури.

Кріт — найбільша історична загадка Європи. Тільки наприкі- нці ХІХ ст. острів почав відкривати таємниці своєї історії завдяки сенсаційним знахідкам археологів. Столицею острова є його най- більше місто-порт Іракліон. Це великий індустріальний і культу- рний центр, всесвітньо відомий своїм Археологічним музеєм у Кносському Палаці. Привертає увагу стара фортеця, розміщена

неподалік Кносського Палацу.

За міфами, на о. Кріт був народжений і виріс Зевс, цар богів.

Печеру, де Зевс жив дитиною, можна і сьогодні побачити своїми

очима. Зевс став родоначальником критської раси. На цьому ост-

рові, розвинулася одна з найвищих цивілізацій людства — Мі-

нойська культура. На острові було споруджено палац Міноса і

Лабіринт, у якому жив Мінотавр — чудовисько, що пожирає лю-

дей. Руїни цього архітектурного ансамблю — одне з найвідвіду-

ваніших туристами археологічних музеїв під відкритим небом. З

о. Кріт пов’язаний і зліт християнського образотворчого мистец-

тва. Очолив плеяду чудових художників Доменікос Феотокопу-

лос, відомий Ель Греко.

Кіклади — це група з 56 великих і малих островів, розміщених

у південній частині Егейського моря на схід від Пелопоннесу і на

південний схід від узбережжя Аттики (область Афін). Вважаєть-

ся, що своїм ім’ям острови Кіклад (по-грецьки «кіклос» — окру-

жність)  зобов’язані  своєму  географічному   положенню:  вони

утворюють кільце навколо священного острова Делос. Красою

своєю острови залучали людей зі стародавності, коли добратися

туди було достатньо складно. Тут народилася одна із найдревні-

ших   середземноморських   цивілізацій,   названа   Кікладською

(3000—1000 р. до н. е.).

Острови відомі своїми мальовничими ландшафтами, чистим

морем і чудовими пляжами, маленькими містечками і селами, ба-

гато   з   яких   цікаві   з   архітектурного   погляду   визначними

пам’ятками, що відносяться до всіх історичних періодів. Напри-

клад, з ім’ям острова Санторіні пов’язано безліч легенд: одні йо-


го називають Атлантидою, інші — Помпеями Егейського моря. Столиця острова Фіри розмістилася прямо навпроти вулкана Неа Камені, що діє донині.

Керкира — найпівнічніший острів Іонічного моря. Будучи пе- рехрестям Сходу і Заходу на вході в Адріатику, він залучав бага- тьох завойовників, виконуючи фукції «воріт» у Грецію для манд- рівників з Європи. Сьогодні Керкира — найпопулярніший курорт Греції. На цьому маленькому географічному просторі (592 км2) з різноманітною береговою лінією співіснують природні дива з іс- торичними пам’ятниками різних епох.

Місто Корфу — столиця острова, одне із найвідвідуваніших міст Середземномор’я, побудоване у середній частині східного узбережжя острова. Місто розміщене на вузькій смужці суші, що виступає в море. Його неповторну красу створюють архітектурні елементи різних культур, що процвітали на острові, з’єднані в одне гармонійне ціле.

Старе місто — середньовічний комплекс Греції. Він охороня- ється державою. Розміщення вулиць безладне, а мальовничі вузь- кі вулички — «кантуня», по яких можна ходити тільки пішки, — ведуть до пам’ятників, візантійських церков, венеціанських схо- дів і одягнених у камінь джерел. Нове місто не відділене від Ста-

рого міста і, таким чином, поруч з тісними вузькими вуличками тягнуться широкі вулиці з просторими площами, серед яких ви- діляється Спіанада.

Місто Корфу — це вигадлива суміш венеціанської, французь- кої і британської архітектури. Венеціанські фортеці — «Стара» XII ст. і «Нова» XVI ст. оточують Старе місто, центр якого при-

крашає Літня Резиденція Грецьких Королів і розміщений недале- ко Кафедральний cобор св. Спиридона XVI ст. — святого заступ- ника острова (мощі святого зберігаються в соборі). Острів буквально потопає в зелених маслинових деревах, кипарисів, ли- монних і апельсинових гаях.

Острів  Кос. Площа — 290 км2, протяжність берегової лінії

112 км. Найбільше місто — Кос (15 тис. осіб). Острів дав світу

Гіппократа, батька медицини. У IV ст. до н. е. на острові існувала

одна з перших лікарень стародавності. Цей острів має подовжену

форму, з рівнинним ландшафтом із двома височинами — Дікеон

(875 м) і Сімбатро, що перетинають південну частину острова.

Найвизначніші будівлі: Асклепіон, кругова колонада II ст. до н. е.

Археологічні розкопки на трьох терасах загальною площою 24 га

відкрили два храми бога лікування Асклепія, храм Аполлона та

безліч  статуй  серед  яких  Афродита  Анамедіона.  Периметром


першої тераси знаходились гостьові кімнати для пацієнтів, в центрі — зал для лікування водою.

Під час перебування на острові цікаво відвідати мальовничі

села, розкидані по всьому острову — Асфенду на схилах гори Ді-

кео і видом на море, Пилі з руїнами візантійської фортеці, Термес

з діючими мінеральними джерелами, Кардамена — морський ку-

рорт, Тігакі (тут є аеропорт) і Мармарі — мальовничі рибацькі

села, Кефалос з чудовим піщаним пляжем і руїнами древнього

міста. На острові щорічно проводиться фестиваль «Клятва Гіппо-

крата».

 

Паломницькі маршрути

 

Свята   гора  Афон  (тільки  для  чоловіків) —  це  безцінний скарб, пам’ятник історії християнства і візантійської культури. Свята Гора в будь-який час залишалася незалежною й автоном- ною «чернечою республікою». У соборах монастирів зберігають- ся чудотворні ікони, мощі святих апостолів і великомучеників, безліч інших великих святинь. Від’їзд на Святу Гору Афон здійс- нюється в міру набору православної паломницької чоловічої гру- пи в кількості 5—10 осіб.

Острів  Патмос — одна з найбільших святинь православного світу. Тут відбував заслання Святий Апостол і Євангеліст Іоанн

Богослов, тут він написав свій «Апокаліпсис», найзагадковішу і таємничу книгу Нового Завіту. Православні християни називають острів Патмос «Егейським Єрусалимом» і прочан тут не менше, ніж  у  Палестині.  Алексіс  Комнінос  (Візантійський  імператор, XI ст.) подарував Патмос ченцю Христодулу Летриносу, щоб тут заснувати монастир на честь Апостола Іоанна. Так був побудова-

ний святий монастир Патмоса, найвизначніша пам’ятка острова. Патмос має гірський ландшафт, кам’янистий ґрунт і багато неве- ликих бухт. Його білосніжні будинки з арками, між якими там і тут піднімаються маленькі церківки і будинки морських капіта- нів, вузькі вулички, призьби і площі з видом на Егейське море оточують стіни фортеці-монастиря, розкидані по схилах пагорба,

на вершині якого піднімається величний монастир.

Монастирі  Метеори  розміщені в горах Фесалії, на півночі

Греції — унікальний і загадковий пам’ятник візантійської епо-

хи. Серед долини, покритої садами і гаями, височіють 24 чорні

стрімкі скелі висотою до 300 м. Монастирський комплекс за-

сновано в Х ст., 1988 р. внесені до переліку світової спадщини

ЮНЕСКО.


Можна відвідати ще багато островів, кожен із них має свою унікальність, історію, міфи і зачарування. Серед них: Родос, Ка- сос, Скарпантос, Кастеллорізо, Халки, Цимі, Тілос, Нісірос, Асті- палеа, Калімнос та ін.