ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

 

Офіційна назва — Сполучене Королівство Великої Британії та Північної  Ірландії.  Площа  244,1  тис.  км2. Населення  57,7  млн осіб. Офіційна мова — англійська. Релігія — англіканська, римо- католицька. Столиця — Лондон (7,2 млн осіб). Найбільші міста, тис.  осіб:  Лондон,  Шеффілд —  512,  Бірмінгем —  992,  Лівер- пуль — 441, Манчестер — 176, Глазго — 612. Грошова одини- ця — фунт стерлінгів. Час відстає від київського на 2—3 год.

 

Географічне положення

 

Острівна держава в північно-західній Європі охоплює чотири історичні національні області: Англію, Шотландію й Уельс на острові Великобританія, і Північну Ірландію, що займає північ- но-східну частину о. Ірландія. Острів Мен і Нормандські острови в протоці Ла-Манш, що не входять до складу Великобританії, але є власністю Британської корони і мають право на внутрішнє са- моврядування. Берегова лінія Великобританії порізана фіордами й естуаріями, завдяки чому тут чимало зручних заток і бухт. Пів- нічна частина острова переважно гориста, її займають: Північно- Шотландське нагір’я (максимальна висота — 1343 м над р. м.), Південно-Шотландські, Пеннінські й Кембрійські гори. Паную- чий рельєф Північної Ірландії — низькі, часто заболочені рівни- ни. Клімат Великобританії, завдяки навколишнім теплим морям, характеризується підвищеною вологістю, м’якою зимою і прохо- лодним літом. Найменше дощів випадає в березні-червні у центрі та на сході країни. Середня температура в Лондоні змінюється від +2 до +6 °C у січні та від +13 до +22 °C у липні.

 

Державний устрій

 

Конституційна парламентська монархія, королівське успадку- вання. Глава держави — королева (король). Законодавчий орган — парламент. Глава уряду — прем’єр-міністр. Форма устрою — уні- тарна держава. Складається з чотирьох частин: Англії, Уельсу, Шотландії, Північної Ірландії, які поділяються на графства. Крім того, їй належать кілька островів у різних частинах світу.

 

Історичні факти

 

Першими на території сучасної Великобританії поселились понад 2500 р. тому бритти — кельтські племена. Англи, сакси і юти (германські племена) з’явились набагато пізніше, в V—VI ст.

н. е. Англійці — це нащадки германських племен та бриттів, які утворили Британську колоніальну імперію, що була найбільшою за площею і населенням (36 млн км2 і 400 млн осіб — чверть жи- телів землі в 1919 р.). Англійська мова та товари заполонили світ, та й донині англійська залишається найпоширенішою мовою в світі.

 

Туризм

 

Лондон є великим міжнародним центром і займає площу бли- зько 625 кв. миль. Історія Лондона, зафіксована в документах, починається від поселень римлян, які розташовувались на місці сучасного району Сіті приблизно в 60 р. н. е., побудували міст через Темзу і створили відомий комерційний центр, який приваб- лював багатьох торговців. Вестмінстер був побудований як коро- лівський палац незадовго до вторгнення у 1066 р. Вільгельма- Завойовника, пізніше він став місцем для засідання уряду. Палац є недалеко від Темзи, поруч з Вестмінстерським Абатством, у де- кількох милях від Сіті. Біг-Бен, голос Лондона, показує точний час з 1859 р. Будівництво годинникової вежі висотою в 320 футів почалося у 1837 р. унаслідок сходження на престол королеви Ві- кторії. У цей час йшла реконструкція будинків парламенту, поте- рпілих від пожежі в 1834 р. Великий дзвін неодноразово тріскав, його знову відливали.

 

Музеї Лондона

 

У Великобританії туристів приваблюють музеї, які є найбага- тшими у світі, адже англійці вміли цінувати і кропітливо збирати найліпші доробки всіх часів і народів. Використовуючи своє па- нівне становище над багатьма народами, Британська імперія ста- ла власником багатьох безцінних колекцій. Грецький фриз Пар- фенона,   відомий   як   «Ельгінський   мармур»   та   єгипетський

«Розетський камінь», зберігаються в Британському  національно- му музеї, відвідати який можна безкоштовно. Це один із найста- рших музеїв світу, заснований у 1753 р.

На  другому  місці, у  рейтингу  безкоштовних  музеїв  Лондо-

на — Національна галерея (National Gallery) і її головна перли-

на — чудова колекція  з 2000  картин,  що  охоплюють  період  з

1290 по 1900 рр. Національна галерея, що виходить фасадом на

Трафальгарську площу, була заснована в 1824 р. за наказом бри-

танського парламенту. Впродовж XIX ст. колекції галереї безпе-

рервно поповнювалися. Сьогодні для огляду виставлені роботи Ботічеллі, Моне, Ван Гога, Ван Ейка і Рембрандта. Національну колекцію картин британських художників можна побачити в Га- лереї Тейт (Tate Britain). У цьому музеї, заснованому в 1987 р. на гроші цукрового магната сера Генрі Тейта, наведені кращі зразки британського мистецтва починаючи з XVI ст., зокрема роботи Блейка, Росетті, Спенсера і Стаббса.

 

Туристичні маршрути  Лондона

 

Оріджінал  тур — найпоширеніший варіант лондонської екс- курсії на червоному двоповерховому автобусі із серії оглядових автобусних турів, практикується понад 50 років, охоплює деталь- не знайомство з 28 лондонськими об’єктами. Зокрема з Біг Беном і Парламентом, Трафальгарською площею, Букінгемським пала- цом і Тауером. Серед найпопулярніших одноденних екскурсій із Лондона є поїздка у Віндзор, що є за 20 миль від Лондона.

Віндзор славиться замком, який понад 900 р. має статус улюб- леного місцеперебування англійської королівської родини. Істо- рія замку починається в XI ст., коли Вільгельм Завойовник купив цю місцевість і побудував дерев’яну фортецю. За Генріха I вона була перебудована в кам’яну; удосконалили замок королі Едвард III і Чарльз II. Зовні замок — це дві окремо розміщені квадратні споруди, між ними на насипному кургані височіє 45 метрова ве- жа. З її вершини, куди ведуть 220 сходинок, — прекрасний вид на долину Темзи. Після недавньої реставрації відкриті для публі- ки Парадні покої, Георгіївський зал, де є дубовий трон, подібний коронаційному і 11 парадних портретів англійських королів ви- конаних відомими художниками, Велика приймальня, меблі для якої зроблені з дорогоцінних порід дерева, за легендою гобелено- ві килими цього залу належали Марії-Антуанетті. У замку можна побачити бойову зброю Генріха VIII, і кулю, що вбила адмірала Нельсона. Загальну увагу привертає і Ляльковий будинок коро- леви Мері, витвір Едвіна Лютьєна. Тут також можна простежува- ти церемонію зміни варти, деколи навіть за участі самої коро- леви.

Інший улюблений об’єкт екскурсій — Хемптон Корт, найбі- льший і величний палац в Англії епохи Тюдорів — споруда в стилі бароко, збудована з червоної цегли, а його карнизи і конту- ри виділені білим каменем. До воріт палацу веде кам’яний міст XVI ст., прикрашений фігурами геральдичних звірів з білого ка-

меню. Біля палацу розміщений великий сад, розпланований за

зразком версальського парку. У ньому є лабіринт із живоплоту XV ст., довжина доріжок лабіринту — 800 метрів. Шлях у Хемп- тон Корт від центра Лондона на річковому трамваї займає 3 го- дини, можна доїхати також на потязі від вокзалу Ватерлоо.

Гринвіцька обсерваторія.  Темзою від центра Лондона можна доплисти до Гринвіча. Місто відоме Старою Королівською обсе- рваторією — тут уперше був заміряний середній час за гринвіць- ким меридіаном. Обсерваторія розміщена в парку Гринвіч, най- старшому з Лондонських Королівських парків.

Зміна варти.  Найкрасивішою англійською традицією є цере- монія зміни варти (The Changing of the Guard). Це театралізоване дійство можна спостерігати не тільки в Букінгемському палаці (хоча саме цю церемонію найчастіше показують по телевізору), але і ще в декількох місцях Лондона. Щоб побачити це видовище потрібно тільки знати, де і коли воно відбудеться. Історія усіх

видів змін варти починається з 1660 р. Цим роком датується по- чаток традиції, згідно якої тільки гвардійці королівського двору охороняють палаци британських монархів. Першим будинком який охороняли, став палац Уайтхолл, де на службі була королів- ська Кінна гвардія. У 1689 р. двір разом з охороною і ритуалом зміни варти переїхав у палац Сент-Джеймс. У 1837 р., коли коро-

лева Вікторія вибрала місцем королівської резиденції сусідній Букінгемський палац, гвардія стала охороняти саме його. І робить це донині, демонструючи туристам найкрасивіший ритуал зміни варти у Великобританії. Зміна варти починається завжди в 11.30 і триває 45 хвилин під звуки оркестру.

Також у Лондоні є ще одна приваблива для туристів тради-

ція — Церемонія Ключів (Ceremony of the Keys). Вже 700 років

поспіль, щоночі головний тюремник лондонського Тауера, відо-

міший як біфітер (одягнений як персонаж на пляшці відомого

джина), проробляє обряд закривання воріт Тауера. Усі ворота по-

винні бути замкнені рівно о 21 годині 53 хвилини. Після цього

штатний сурмач Тауера сурмить відбій і церемонія завершується.

Щоб побачити цю церемонію потрібно попередньо (за місяць)

записатися, оскільки кількість учасників обмежена.

Це далеко не всі подібні церемонії, які можна побачити в Ло-

ндоні. Є ще церемонія відкриття чергової сесії Парламенту, парад

Лорда Мера, в якому бере участь до 6000 осіб, одягнених у сере-

дньовічні костюми, і багато чого іншого. Проходять вони нерегу-

лярно, усього лише раз чи кілька разів у рік.

Кембридж — всесвітньо відоме університетське місто з непо-

вторними  історичними  традиціями.  Переконатися  в  реальному

існуванні університетів можна під час оглядової автобусної екс- курсії, замовити яку можна на місці або з Лондона. Судноплавна ріка і невисокий пагорб на плоскій болотистій місцевості прива- били перших поселенців. Римські загарбники теж визнали цю мі- сцевість придатну для поселення і побудували укріплений табір з мостом. Після прийняття Датських законів у 878 р. Кембридж став головним містом графства і зберігає цю позицію донині. За- будова Кембриджу налічує понад 700 р. та ідеально вписується в навколишній сільський пейзаж.

Кожен коледж міста по-своєму відомий. Найперший коледж Кембриджу — Пітерхаус був заснований у 1284 р. У бібліотеці Коледжу Корпус Крісті, заснованому в 1352 р., є унікальна коле- кція манускриптів. Квінс Коледж відомий своєю чудовою вежею головних воріт і дивним сонячно-місячним циферблатом XVII ст. Гонвілль енд Кіз Коледж відомий своїми трьома воротами, що символізують академічні стадії життя студента: він входить у Ворота Смиренності, проходить через Ворота Чесноти і виходить через Ворота Честі. Крім відвідування Коледжів можна побувати в одному з численних музеїв міста. Фольклорний Музей, присвя- чений історії людей Кембриджа з 1650 р. — розміщений в будин- ку XV ст., у якому впродовж 300 р. був заїжджий двір «Білий Кінь». У масивному неокласичному будинку Музею Фіцвільяма з його багато прикрашеним холом, зберігаються численні колекції предметів мистецтва. Разом з єгипетською, грецькою і римською колекціями антикваріату, у музеї також виставлені колекції при- кладного мистецтва всіх часів і народів, охоплюючи кераміку і зброю. У Музеї Седжвіка — велика колекція окам’янілих тварин і рослин усіх геологічних періодів. Серед експонатів найстарша, цілком збережена геологічна колекція в Британії. У Музеї Уіпла наведені всі аспекти історії науки, охоплюючи чудову колекцію наукових інструментів і Великий планетарій Джорджа Адамса. У Музеї зоології — повна колекція тварин, які вимерли, і нині живучих, в окам’янілій формі, у виді кістяків чи опудал. Музей археології й антропології — тут виставлена колекція археологіч- них знахідок з усього світу. Варто відвідати Ботанічний сад, де розміщені озеро, сад каменів, оранжерея і унікальна колекція ро- слин.

У місті є багато цікавих місць, що залучають як самих жите-

лів, студентів, так і туристів. Наприклад, Куейсайд — популярне

місце зустрічей біля мосту Магдалени. Тут безліч кафе і барів.

Садовий ярмарок Олл Сейнтс, є навпроти Коледжу Трініті, від-

критий на один-два дні у тиждень. Гучна пристань Мілл Пул під

мостом вулиці Сільвер Стріт — одне з місць, де можна взяти на прокат човен. Книгарні Кембриджу вважаються одними з най- кращих у країні. Можна знайти нові, старі чи антикварні книги. Книгарня Кембридж Юніверсіті Пресс у південному кінці вулиці Трініті Стріт, збудована на місці першої книгарні Британії, дату- ється 1581 р.

Ліверпуль. Місто відоме з XII ст., стародавніх будинків збере- глося  небагато.  Ліверпуль —  найбільший  порт  Великобританії (другий після Лондона), саме звідси відправлялися колись кораб-

лі з переселенцями в Новий Світ (про це розповідає експозиція в Морському музеї Мерсісайд). У південній частині міста увагу привертає неоготичний англіканський собор з понад 100-метро- вою дзвіницею, а також римо-католицький собор Метрополітен, що сполучає елементи неовізантійського і футуристичного стилів (довершений у 1967 р.). У місті розміщена філія лондонської га-

лереї Тейт, картинна галерея Уолкера.

Манчестер,   місто-графство  у  Великобританії,  на  території

Ланкашира. Розміщений на західному схилі Пенін, на ріці Еруел.

Збереглися пам’ятники: готики — кафедральний собор «перпен-

дикулярного стилю» (1422—1520); класицизму — біржа (1806—

1809), Атенеум (1837—1839); неоготики — ратуша (1868—1877).

Художня галерея (1824—1835), де є колекція англійського мис-

тецтва XVII—XIX ст.).

Ноттінгем, місто у Великобританії, на р. Трент. Адміністра-

тивний центр графства Ноттінгемпшир. Планування Ноттінгема

порівняно регулярне, із прямокутною площею в центрі. Замок

(XI ст., перебудовували в XVII і в XIX ст.), пізньоготична церква

Сент-Мері (кінець XV ст.), ратуша (1789— 1791) і Каунті-холл

(1770— 1772); парки — Арборетум, Форест, Уоллатон (із відомим

палацом Уоллатон-холл).

Батс — бальнеологічний курорт, який розміщений у Півден-

ній Англії. Побудований на руїнах курортного римського сели-

ща. Будівлі міста виконані з місцевого каменю золотавого кольо-

ру в георгіанському стилі.

Шотландія — невелика країна з різноманітними ландшафта-

ми, в її межах 790 островів (Шотландські, Оркнейські та ін.), з

них 130 населені. На тихих островах, що з’єднані з материком

переправами, можна познайомитися з рідкісними видами квітів і

морських птахів, тюленями і видрами, а також купити вироби

традиційних ремесел — в’язані речі, срібні та золоті вироби.

На  острові  Оркні  є  визначна  пам’ятка  Шотландії —  село

кам’яного віку Скара Брас. На схід від міста Інвернесс є найвище

плоскогір’я Великої Британії Каірнгормс (1310 м вище р. м.). До- лина Спій славиться чистотою своїх рік і великою кількістю за- водів з виробництва скроні. Щоб спробувати кращі сорти знаме- нитого шотландського самогону треба відвідати центр Віскі Херітедж (Whisky Heritage Center) в Единбурзі. Іншим туристич- ним об’єктом є озеро Лох Несс, де згідно з легендами можна по- бачити відоме чудовисько.

Найпопулярнішим містом Шотландії є столиця країни Едін-

бург. Місто розміщене на південному березі затоки Форт, засно-

ване в VI ст. Символ міста — Едінбурзький замок, що збудова-

ний  на  133-х  метровій  скелі,  всередині  замку  є  музей  зброї.

Згідно з історичними свідченнями, замок існує з XI ст., але перші

будівлі на цьому місці з’явилися майже 1400 р. тому. Найстарі-

шою є каплиця св. Маргарити — королеви, дружини короля Шо-

тландії  Малькольма  III,  що  померла  в  Едінбурзькому  замку  в

1093 р., зведена в XII ст. Замок постійно добудовували і розши-

рювали, аж до 1927 р., коли був встановлений Військовий мемо-

ріал, присвячений шотландцям, що загинули в Першій світовій

війні. Найгарніша споруда — це, звичайно, королівський палац з

восьмигранною вежею, увінчаною зубцюватою короною (1368).

Біля воріт замку є еспланада — невелика площа, призначена для

проведення парадів. Щорічно, наприкінці серпня, тут відбуваєть-

ся основна дія барвистого Тату — фестивалю військових оркест-

рів усього світу, що традиційно відкривається виступом шотла-

ндських волинщиків і барабанщиків.

Біля північного підніжжя скелі розкинувся мальовничий парк,

що відокремлює замок від так званого Нового Міста — великого

ділового  і  торгового  району,  де  є  монумент  Вальтера  Скотта

(у місті є ще один пам’ятник письменнику, поряд з Бернсом і

Стівенсоном його заслужено шанують як гордість шотландської

літератури),  будинок  Шотландського  Королівського  банку  на

площі св. Андрія (заступника Шотландії) і площа Шарлоти з кра-

сивими будинками XVIII ст.

На схід від замку розміщене старе місто (більшість будинків

побудовані в XVI—XVII ст.), що оточує пагорб Келтон Хіл, на

якому встановлені Національний Монумент, Монумент Нельсону

й обсерваторія. На вулиці Ройял Майл можна побачити незви-

чайний за архітектурою собор св. Жиля, побудований у 1829 р. із

використанням елементів древніших будівель, величний будинок

міських зборів (City Chambers), численні монументи і стародавні

будинки. Вулиця виходить до палацу Холірудхаус (Будинок Свя-

того Хреста). Його будівництво розпочате в 1498 р. Джеймсом IV

поруч з абатством, руїни якого збереглися донині. У цьому пала- ці велику частину життя прожила Марія Стюарт, а в 1745 р. анг- лійський принц Чарлі влаштував бал на честь взяття ним Едінбу- ргу. У музеї, який розміщений в палаці, є прекрасні колекції стародавніх меблів, коштовностей і портрети понад 100 шотла- ндських королів. Палац збудований точно на лінії, що з’єднує Келтон Хіл із Троном Артура (Arthur Seat) — вершиною найви- щого (250 м) із семи пагорбів, на яких розміщений Едінбург.

Друга за популярністю пішохідна екскурсія — Національ-

ною шотландською галереєю, яка є найбагатшим музеєм світу.

Щороку в серпні організовується  Едінбурзький  міжнародний

фестиваль, під час якого відбуваються театральні вистави, ху-

дожні  виставки,  концерти.  Вулиці  міста  перетворюються  в

сцени для невідомих артистів різних жанрів, що сподіваються

на  увагу  відомих  продюсерів.  Головне  традиційне  видовище

фестивалю — щовечірній святковий військовий парад на пло-

щі перед замком.

Гігантська   споруда   Стоунхендж —         кам’яний   монумент,

розміщений в Англії. Зараз археологи дійшли згоди, що цей

архітектурний  пам’ятник  зведений  у  три  етапи  між  3500  і

1100 р. до н. е. Стоунхендж І — це кільцевий рів із двома за-

лами і, можливо, слугував цвинтарем. По колу вздовж зовніш-

нього вала розміщені 56 маленьких похоронних «лунок Обрі»,

названих  так  на  честь  Джона  Обрі,  що  першим  описав  їх  у

XVII ст. До північного сходу від входу в кільце стояв величез-

ний, семиметровий П’ятковий камінь. Унаслідок будівництва

Стоунхенджа II була прокладена земляна алея між П’ятковим

каменем  і входом.  Було  зведено  два  кільця  з  80  величезних

кам’яних брил блакитного кольору, що, ймовірно, привозилися

за 320 км із Південного Уельсу. На завершальному етапі буді-

вництва була зроблена перестановка мегалітів. Блакитні камені

замінили кільцевою колонадою з 30 трилитів, кожний з яких

складався з двох вертикальних каменів і горизонтальної плити,

що спиралася на них. У середині кільця була встановлена під-

кова з п’яти окремо стоячих трилітів.

Виявляється, цей древній моноліт є не тільки сонячним і міся-

чним календарем, як передбачалося раніше, але — це точна мо-

дель сонячної системи в поперечному розрізі. Згідно з цією мо-

деллю сонячна система складається не з дев’яти, а з дванадцяти

планет, дві з яких є за орбітою Плутона (останньої з відомих на

сьогоднішній день дев’яти планет), а ще одна — між орбітою

Марса і Юпітера, де зараз розміщується пояс астероїдів. У прин-

ципі, ця модель підтверджує припущення сучасної астрономічної науки і цілком узгоджується з уявленнями багатьох древніх на- родів, які також думали, що кількість планет у нашій сонячній системі дорівнює дванадцяти.