ЧЕХІЯ

 

Офіційна назва — Чеська Республіка.  Площа 78,9  тис. км2. Столиця Прага (1,2 млн осіб). Час відстає від київського на 1 год. Офіційна мова — чеська, вживаються: словацька, німецька, анг- лійська і російська. Населення 10,3 млн осіб. Найбільші міста, тис. осіб: Прага, Брно — 386, Острава — 323, Пльзень — 169. Ре- лігійна належність, %: римо-католики (29,2), протестанти (4,1), атеїсти (59,7). Грошова одиниця — чеська крона.

 

Географічне положення

 

Розміщена в центральній Європі. На півночі межує з Поль- щею, на сході зі Словаччиною, на півдні з Австрією, на заході та півночі з Німеччиною. У ландшафті країни переважають височи- ни і невисокі гори. Головні гірські масиви: Крконоше (Судети) з


вершиною Сніжка (1602 м над р. м.) на північному сході, Крушне (Рудні гори) з вершиною Клиновець (1244 м) на північному захо- ді, Шумава з гранітною горою Плехи (1378 м) на заході, Грубий Єсенік із вершиною Прадід (1491 м) у Моравії та Моравсько- Силезькі Бескиди з вершиною Лиса Гора (1323 м). Чехія розта- шована на головному європейському вододілі, де беруть початок ріки, що впадають у Північне, Балтійське і Чорне моря. Найбіль- шими ріками є Ельба з притокою Влтава у західній частині краї- ни і Морава у східній частині. Для масового відпочинку викорис- товуються  озера  Ліпно  і  Орлік  на  ріці  Влтава,  а  також  Нове Млини на ріці Діе. Значну площу (52000 га) займають стави, при- значені для розведення прісноводних риб.

Чехія має типовий континентальний клімат із теплим вологим літом і холодною сухою зимою. На півночі, у гірських районах зими суворіші. У низовинах часто бувають тумани. Найкращі мі-

сяці для відвідування країни — травень, червень і вересень; кві- тень і жовтень — дешевша альтернатива, за умов сприятливої по- годи. Для відвідування гірськолижних курортів країни найбільше сприятливі січень—лютий.

 

Державний устрій

 

Парламентська республіка, парламент складається з Палати депутатів (200 місць) і Сенату (81 місце). Депутатів обирають на

4 роки, а сенаторів — на 6, при цьому кожні 2 роки 1/3 з них пе-

реобирається. У населених пунктах кожні 4 роки проходять ви-

бори місцевих рад (представницьких органів) і старостів. Вищою

посадовою особою є президент, якого обирає парламент термі-

ном на 5 років. Президент затверджує склад уряду, запропонова-

ний Палатою депутатів. На даний час у Чехії існує понад 80 пар-

тій. Виділяється 13 адміністративних одиниць (країв) і столичний

округ.

 

Історичні факти

 

У IV cт. до н. е. на території країни жили кельтські племена боїв, від яких пішла одна з назв країни — Богемія. У V ст. відбу- вається переселення слов’янських племен на територію сучасної Чехії. У Х ст. утворилася Великоморавська держава. Формування єдиної держави закінчилося в ХІІ ст., коли відбулося об’єднання Чехії і Моравії. 1306 р. — загибель короля Вацлава III (1305—

1306) і припинення династії Пршемисловичів. 7 квітня 1348 р. —


заснування Карлом IV Празького університету. 1420—1434 р. — гуситський рух проти католицької церкви і німецького засилля, зазнав  поразки.  1526  р. —  розгром  турками  чесько-угорського війська, обрання на чеський престол австрійського ерцгерцога.

1620 р. — втрата незалежності після поразки в битві поблизу Бі- лої Гори, вхід до складу Австрії. 1 листопада 1781 р. — патент Йосипа II про скасування особистої кріпацької залежності селян у Чехії та Моравії. 28 жовтня 1918 р. — проголошення Націона- льним комітетом самостійної чехословацької держави. 29 лютого

1920  р. —  прийняття  конституції  Чехословацької  Республіки.

15 березня  1939  р. —  окупація  чеських  земель  Німеччиною.

Створення в Лондоні тимчасового чехословацького уряду і Дер-

жавної ради в липні 1940 р. 5—8 травня 1945 р. — празьке повс-

тання, 8 травня 1945 р. — визволення Праги. 1948 р. — «Лютнева

революція», прихід  до  влади  комуністів.  21  серпня  1968  р. —

окупація Чехословаччини військами СРСР і країн Варшавського

договору,  стихійний  народний  опір  жителів  Чехословаччини

проти окупації. 29 листопада 1989 р. рішенням Федеральних Збо-

рів формально завершилась комуністична влада в Чехословаччи-

ні. 26 квітня 1990 р. виведення радянських військ із Чехословач-

чини.  1  січня  1993  р.  виникнення  двох  незалежних  держав —

Чеської  Республіки  і  Словацької  Республіки.  У  1999  р.  Чехія

вступила в НАТО, а в 2004 р. — в Європейський Союз унаслідок

п’ятого розширення.