ПОЛЬЩА

 

Офіційна назва — Республіка Польща. Площа 313 тис. км2.

Столиця — Варшава (1,6 млн осіб). Час відстає від київського на

1 год. Офіційна мова — польська. Населення 38,7 млн осіб. Гро-

шова одиниця — злотий. Найбільші міста, тис. осіб: Варшава —


1635, Лодзь — 823, Краків — 745, Вроцлав — 640, Познань —

581, Гданськ — 463, Щецін — 418. Головна релігія — католи-

цизм.

 

Географічне положення

 

Республіка Польща розміщена в Центральній Європі, на захо- ді межує з Німеччиною, на півдні з Чехією і Словаччиною, на сході з Литвою, Білоруссю і Україною. Омивається Балтійським морем, межую з Росією (Калінінград). Найвища точка: г. Риси,

2499 м вище р. м. Клімат помірно-континентальний, перехідний

від м’якого морського клімату Західної Європи до континенталь-

ного клімату Східної Європи.

 

Державний устрій

 

Форма  правління —  парламентська  республіка.  Форма  уст- рою —  унітарна  держава.  Законодавчу  владу  має  двопалатний парламент. Адміністративно Польща поділяється на 16 воє- водств, 308 повітів і 2489 ґмін, включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Новий адміністративний розподіл введе- ний 1 січня 1999 р.

 

Історичні факти

 

Перші згадки про Польську державу датуються другою поло- виною Х ст. Польща на той час була порівняно великою держа- вою, що утворилася внаслідок об’єднання декількох племінних князівств.  Перший  історично  достовірний  правитель  Польщі — Мєшко І. Перший та другий поділ Польщі відбулися, відповідно, в

1772 і 1793 рр. Унаслідок третього поділу (1795) Польща зникла з карти Європи як самостійна держава. Відродження Польщі відбу- лося у 1918 р. У 1947—1989 рр. — Польська Народна Республіка.

Згідно з угодами між СРСР, США і Великобританії в Ялті і Потс- дамі Польща передала Радянському Союзу 177,8 тис. км2 своєї до- воєнної території (історичні українські землі, але без Холмщини, Підляшшя), отримавши від Німеччини більшу частину Східної Прусії, частину землі Бранденбурґ, а також Помор’я і Сілезію (100,9 тис. км2). Після розпуску Організації Варшавського Догово- ру і Ради Економічної Взаємодопомоги, проголошено курс на ін- теграцію у Європейське Співтовариство і вступ до оборонного со- юзу НАТО. У 2004 р. вступила до Європейського Союзу.


Туризм

 

Краків. Згідно з легендою виникнення міста Краків пов’язане із смертю дракона, кістки якого дотепер зберігаються в Королів- ському замку. Головним туристичним об’єктом міста є Королів- ська дорога. Площа Матейки, на ній є пам’ятник королю В. Ягел- ло, костел св. Флоріна (XIV ст.). Барбакан (1499) — бастіон, який був частиною міських укріплень і призначався для обстрілу з флангів ворожих військ, що наближалися до міських стін. На да- ний час у літній період Барбакан використовується для театраль- них чи естрадних постановок. Ринкова площа — одна з найбіль- ших ринкових площ у старій Європі (4 тис. м2), до неї сходяться всі вулиці Старого міста. Маріацький костел (1257) — головна святиня середньовічного Кракова, у XIV ст. перебудована спору- да  набула  готичного  стилю.  Велика  вежа  костелу  має  висоту

81 м. Вхід у церкву св. Андрія охороняють 12 апостолів, які як живі пильно дивляться вниз на перехожих. Церква захищала міс-

цевих жителів від нашестя татар в ХІІІ ст.

Лодзь. Найбільша концентрація барокових будівель у місті є

на вулицях Вулчанская і Гданська. Найвідомішими туристични-

ми об’єктами є головний палац Познаньського, біла фабрика Лю-

двіка Гейлера, ректорат Лодзинської Політехніки, кафедральний

собор св. Костки, будинок Петерсі.

Варшава. Щорічно Варшаву відвідує декілька мільйонів осіб.

У місті близько тисячі історичних пам’яток. Велику популярність

має відбудоване після війни Старе місто з готичними костелами,

фортифікаційними спорудами, фасадами ренесансних і бароко-

вих будинків. У північній частині площі Ринок розміщений істо-

ричний музей Варшави; у двох будинках, на східній стороні —

музей літератури. З ресторанів особливої уваги заслуговує старий

винний льох «Фукер», збудований 1590 р. До старих пам’яток

культової архітектури Варшави зараховують кафедральний собор

св. Яна (XIV ст.). У крипті собору поховані мазовецькі князі, ла-

уреат Нобелівської премії Генрік Сенкевич, перший президент

незалежної Польщі — Габрієль Нарутовіч. Під час варшавського

повстання   кафедральний   собор  був   зруйнований.   Символом

польської державності є королівський замок, споруда в стилі ба-

роко з готичними фрагментами і фасадом у стилі рококо з боку

Вісли. У цьому місті народився і виріс Фредерік Шопен. Після

смерті серце Шопена повернулося на Батьківщину і замуровано в

лівій колоні костьолу Святого Хреста.


Щецін. У середньовіччі місто було столицею поморського князівства. Для туристів цікавою є стара частина, де збереглися стародавні   пам’ятки   архітектури:   замок   поморських   князів (XIV ст.), зараз у ньому розмістилися опера і оперета, театр, ви- ставкові зали; готична Ратуша (тепер історичний музей Щеціна), кам’яниця сім’ї Лоїзув в пізньоготичному стилі; готичний собор св. Яна Євангеліста і храм св. Якуба, залишки середньовічних мі- ських укріплень (Дівоча Башта) і сучасніші пам’ятки (Королівсь- кі Ворота, Портові Ворота).

Торунь. У місті зберігся один із найбільших у Польщі компле- ксів готичних споруд, занесений ЮНЕСКО в список пам’ятків міжнародного значення. З одного боку Вісли можна побачити фрагменти колишніх міських укріплень із воротами, а також зер- носховища в стилі готики і ренесансу. Збереглися руїни замку хрестоносців (XV ст.). Більшість пам’яток архітектури сконцент- рована навколо Ринку і уздовж вулиць, що відходять від нього. У центрі  ринку  є  ратуша.  Поруч  знаходиться  кам’яниця,  де

19 лютого 1473 р. народився видатний астроном Коперник, кос-

тел святої Діви Марії та святого Яна.

Вроцлав складається з 12-ти островів, які сполучені між собою

112 мостами. У ньому збережені архітектурні споруди середньо-

віччя: Ратуша — готична споруда, яка понад 700 р. є символом

міста; Хол Леопольдіна — найбільша будівля Польщі у стилі ба-

роко, на території якого в XVII ст. був університет. Панорама би-

тви поблизу Вроцлава 7 квітня 1794 р. — oдна з найпопулярні-

ших  пам’яток,  розміри  панорами —  120  метрів  завширшки  і

15 метрів у висоту. Японський сад — жива реліквія, яка залиши-

лася після Світової виставки, що відбувалася в Шчитницькому

парку в 1913 р. Створений японським садівником сад відповідав

вимогам садового мистецтва. У 1996 р. для відновлення цього са-

ду було запрошено дев’ять японських спеціалістів.

Недалеко від Вроцлава знаходиться гірський масив Карконо-

ші. Головними туристичними центрами є Карпач і Шкларска По-

ремба, з яких починаються найпопулярніші маршрути в гори. Го-

ловним           туристичним  об’єктом         є          водоспад        Камєньчика    в

Шклярській  Порембі,  який спадає трьома каскадами висотою 27

м. За середнім порогом розміщена Золота яма, яка прикрита вод-

ним струменем.

Узбережжя Балтики.  Для узбережжя Балтійського моря ха-

рактерні широкі піщані пляжі з широко розвиненою туристичною

інфраструктурою, де розміщено комфортабельні готелі, будинки

відпочинку, пансіонати, кемпінги, агрооселі. Найбільшою попу-


лярністю користуються пляжі: Свіноуйсьце, Мендзиздроє, Дзів- нув, Колобжег, Устка, Леба, Хел, Криніца-Морська. Найпопуля- рніша курортна місцевість на східному узбережжі Сопот.

 

Національні парки

 

У  Польщі  є  22  національні  парки  загальною  площею —

307 041  га.  Найстарший  із  них —  це  Б’яловежський  (1932),  а

наймолодшими були — Нарв’янський і Бори Тухольські (1996).

Незабаром має утворитись Мазурський національний парк і очі-

кується  значне  розширення  Б’яловежського  парку.  За  площею

найбільшим є Бєбжанський парк, а найменшим — Ойцовський.

За відвідуваністю на першому місці зі значним відривом (понад

3 млн) — Татшанський парк, на другому місці (1 млн 200 тис.) —

Великопольський, на третьому — Крконоський (1 млн). Польські

національні парки можна назвати лісовими парками, оскільки в

більшості з них понад 50 % поверхні вкрита лісом, за винятком

Нарв’янського, Словінського і Бєбржанського.

Бабйогурський  національний  парк  розташований  на  півдні

Польщі, площею 3392 га. Зважаючи на винятковість його приро-

ди, зарахований ЮНЕСКО до міжнародних біосферних резерва-

тів. До особливостей належать малі неглибокі моренового похо-

дження   ставки   (Мокрий   став).   Гірське   пасмо   Баб’єй   гори

(1725 м) — друге за висотою в Карпатах.

Б’яловежський парк займає площу 10502 га на межі Польщі та

Білорусі. Внесений до світового списку культурних та природних

пам’яток ЮНЕСКО. В 1998 р. відзначений Радою Європи в сфері

охорони Єропейської спадщини флори, фауни, природного сере-

довища і екосистем. У склад Б’яловежського парку входить осе-

редок розведення зубрів, а також музей пам’яток архітектури, се-

ред яких мисливський будиночок царя Олександра.

Бєбжанський парк займає значну частину Бєбжанської улуго-

вини на північному сході Польщі площею 59 223 га. Головним

охоронним  об’єктом  парку  є  Червоне  болото,  що  сформоване

торфовищами  низькими,  перехідними  та  високими.  У  заплаві

р. Бєбжки селяться колонії бобрів (близько 700 особин).

Бори Тухольські — парк на північному заході Польщі площею

4798 га. Центральною частиною є комплекс семи озер, що розмі-

щені вздовж озера Кажиковського. З тварин цікавими є дикі ка-

бани, олені, видри. На території парку переважають піщані ґрун-

ти. В рослинному покриві домінують соснові бори.


Дравенський парк розташований в Поморському поозер’ї площею 11 342 га. Звичний ландшафт парку становлять озера і ріки, що займають 10 % парку. Деревостан складається з буків та вікових дубів. Тваринний світ є різноманітний, особливо багато птахів, плазунів та змій.

Бещадський національний парк охороняє зразки східнокарпат- ської природи у польській частині Західних Бещадів. Парк ство- рено у 1973 р. У 1999р його площу було збільшено до 29 тис. га. Це третій за розмірами національний парк у Польщі й водночас

найбільший гірський національний парк країни. Найвищою вер- шиною польської частини Бещадів є Тарніца (1346). Особливістю парку є значне поширення букових лісів, які становлять 80 % всіх лісів парку. В Гошеві розташована дерев’яна греко-католицька церква.

Територія Маґурського національного парку становить 19 тис.

га. Його розташовано на теренах семи ґмін. Парк займає центра-

льну частину Низького Бескиду, одного з двох регіонів мезозой-

ської  ери,  що  створюють  макрорегіон  Центральних  Бескидів.

Парк простягається майже на 100 км пасмом у 30—40 км завши-

ршки, по обидва боки польсько-словацького кордону.

Ойцовський парк (2146 га) розташований у південній частині

Краківсько-Ченстоховської височини. Це найменший із польсь-

ких національних парків, але дуже атракційний. У центральній

частині знаходяться руїни замку короля Казимира Великого. Та-

кож цікавим є факт перебування різноманітних видів кажанів.

У межах Балтійського узбережжя створено два національних

парки —  Словінський і  Волінський. Словінський  національний

парк (близько 19 тис. га) відомий дюнами, які зміщуються близько

10 м за рік, оголяючи засипаний мертвий ліс. У парку гніздяться

водоплавні птахи. Волінський національний парк (близько 11 тис.

га) розміщений у центральній частині острова Волін. Зелені горби

покриті змішаними лісами (буково-сосново-дубовими).

Крім описаних національних парків, функціонують також: Го-

рчанський, Кампіноський, Татшанський, Крконошський, Пенін-

ський, Поліський, Розтоцький, Свєнтокшиський, Великопольсь-

кий та ін.

 

Лікувальні курорти

 

Зараз у Польщі функціонує понад 40 курортів у різних регіо- нах країни: на Балтійському узбережжі та Помор’ї, центральній Польщі, в Судетах і Карпатах.


Душникі-Здруй —  курортна  місцевість,  розміщена  на  висоті

550 м над р. м., на межі Столових і Бистшицьких гір, поблизу

польсько-чеського кордону. Мікроклімат створюють лісові маси-

ви, що оточують курорт. Лікувальні чинники регіону: джерела

вуглекислих, лужних і залізистих мінеральних вод з великим вмі-

стом двоокису вуглецю, а також лікувальні грязі. Щорічно в сер-

пні тут проходить Міжнародний фестиваль музики Шопена за

участю видатних піаністів. Композитор виконував тут свої твори

в 1826 р. під час лікування. Лікувальний профіль: захворювання

органів дихання, системи травлення, гінекологічні.

Поляніца-Здруй розміщений на березі ріки Бистшица Душніцка

на висоті 380—410 м над р. м., біля підніжжя Судетів. Із заходу

місцевість оточена лісами. Влітку тут проходить Міжнародний ту-

рнір Шахістів пам’яті Акіби Рубінштейна. Лікувальний профіль:

захворювання серцево-судинної системи, системи травлення.

Цепліце-Здруй — здравниця розміщена на висоті 350 м над р.

м., в Єлєнегурській улоговині, біля підніжжя гір Крконоше. Ліку-

вальний профіль — захворювання опорно-рухового апарату і рев-

матизм, очні захворювання, захворювання серцево-судинної сис-

теми у дітей, запалення суглобів. Природні лікувальні ресурси:

фтористі термальні води (21—62°С), лікувальні грязі. Протягом

року в межах курорту відбуваються фестивалі: Віденської музики

в Курортному театрі, Єлєнегурський вересень, Міжнародний фес-

тиваль вуличних театрів, фестиваль польської та європейської му-

зики.   Функціонують   два   критих   і   три   відкритих   басейни,

17 тенісних кортів, школа верхової їзди, гірськолижні витяги в су-

сідніх населених пунктах Карпач, Шклярська-Поремба, Дзівішувє.

Кудова-Здруй — курортна місцевість, розміщена в Клодській

улоговині на висоті 390—400 м над р. м., біля підніжжя Столових

гір. Клімат у цій місцевості м’який, помірний, гірський. Клімати-

чні особливості курорту мають позитивний вплив на кровообіг,

дихання і травлення, функціонування м’язової і нервової систем.

Джерела мінеральних вод використовують у лікувальних цілях з

1636 р. Перші наукові дослідження мінеральних вод почались в

1787 р. У 1921 р. кількість відпочиваючих становила 12 000. Лі-

кувальна база курорту складається з трьох курортних лікарень,

дитячої гастрологічної курортної лікарні та двох санаторіїв. Що-

річно тут проходить Міжнародний фестиваль музики Монюшко,

виконуються його сольні твори, опери, оркестрові твори. Лікува-

льний профіль: у дорослих захворювання серцево-судинної сис-

теми, внутрішньої секреції і обміну речовин; у дітей — захворю-

вання органів травлення.


Устронь розміщений у верхній течії річки Вісли, на межі Си- лезької височини і Силезького Бескиду, на висоті 340—450 м вище р. м., в оточенні хвойних лісів. Курортними чинниками є високотермальні хлоридо-натрієво-кальцієві, бромисті, борні, йодисті, радонові мінеральні води. В місті є зал і амфітеатр у ку- рортному парку, три музеї, галерея сучасного мистецтва. Протя- гом року організовують: Фестиваль релігійної творчості, Устрон- ське артистичне літо, Дні Устроня. Головні туристичні об’єкти: дерев’яний костел (1769), костел у стилі бароко (1787), традицій- ні гуральські хати (ХІХ ст). На курорті функціонує відкритий ба- сейн, тенісний корт, гірськолижні витяги, літня санна траса, шко- ла верхової їзди. З Устроня ведуть туристичні маршрути в Си- лезькі Бескиди. Взимку тут сприятливі умови для лижного спор- ту. Лікувальний профіль — захворювання опорно-рухового апа- рату, серцево-судинної системи, органів дихання, порушення об- міну речовин, а також ревматичні захворювання.

Щавніца — курортна місцевість на висоті 435—520 м над р. м., на межі Пенінських гір і Сондецьких Бескидів з особливим мікро- кліматом, схили покриті модриновими і буковими лісами. Головним лікувальним чинником є мінеральні води (йодисті, борні, бікарбо- натно-натрієво-хлоридні).  Лікувальний  профіль —  захворювання

органів дихання і алергічні захворювання, пульмонологія, ларинго- логія. На курорті розміщено тенісний корт, баскетбольний майдан- чик, криті басейни. Для велосипедистів промарковано п’ять марш- рутів, є прокат гірських велосипедів. Поряд є Пенінський націо- нальний парк і Попрадський ландшафтний парк. Щавніца відправна точка для багатьох туристичних краєзнавчих походів.

Криніца — курорт розміщений на сході Сондецьких Бескидів в оточенні лісів на висоті понад 500 м над р. м. Цю місцевість на- зивають «перлиною польських курортів». Лікувальними чинни- ками курорту є мікроклімат, мінеральні води і лікувальні грязі. Більшість санаторіїв розмістилася на схилах гір. Лікувальний профіль — захворювання серцево-судинної системи, шлунково-

кишкового  тракту,  порушення  обміну  речовин,  гінекологічні. В межах курорту знаходиться 5 природних джерел і 18 свердло- вин. Мінеральні джерела, крім внутрішнього використання, за- стосовуються у вигляді лікувальних ванн. У Криниці також зна- ходяться єдині в Польщі сухі ванни, які можна застосовувати для пацієнтів із хворобами серця і розладу кровообігу. Лижний сезон

триває з листопада по березень. На курорті впродовж року орга- нізовуються різноманітні культурні заходи, в тому числі фести- валь пісень Яна Кепури.


Велічка — курортне місто, розміщене за 14 км від Кракова. Під землею, в шахті функціонує санаторій. Максимальна глибина шахти 340 м, загальна протяжність понад 350 км. Лікувальні вла- стивості солі з даної шахти були відомі з XVI ст. На даний час специфічний мікроклімат підземелля Велічки використовується в лікуванні бронхіальної астми, різних видів алергії, захворювань верхніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, захворю- вань  шкіри,  внутрішньої  секреції, порушення  обміну  речовин. На глибині 101 розміщена капличка, в 1999 р. тут було створено з соляної брили пам’ятник Іоану Павлу ІІ.

Колобжег — найбільший курорт на Балтійському побережжі, розміщений в гирлі річки Парсенти, 40 км на захід від міста Ко- шаліна. Перша згадка про курорт датується 1710 р., а з ХІХ ст. — створено морську купальню міжнародного рівня. Тут працюють два оздоровчі центри, де використовуються фізіотерапія, а також

курортні поліклініки, санаторії на березі моря або в оточенні сос- нових лісів. На курорті функціонують спортивно-профілактичні басейни, тенісні корти, тренажерні зали, спортивні стадіони, ве- лосипедні доріжки. Головними лікувальними чинниками є: спе- цифічний мікроклімат, який формується завдяки близькістю до моря, інтенсивне сонячне випромінювання, мінеральні джерела і

родовища лікувальних грязей. Лікувальний профіль — захворю- вання серцево-судинної системи, органів дихання, опорно- рухового апарату, ревматизм, порушення обміну речовин.

Цехоцінек — найбільший бальнеологічний курорт розміщений у широкій долині річки Вісли. Його оточують луги і соснові ліси. Клімат помірний теплий, із невеликою кількістю опадів. Лікува-

льний профіль — захворювання серцево-судинної системи, верх- ніх дихальних шляхів, опорно-рухового апарату, ревматизм. Природні лікувальні ресурси: натрієво-хлоридні води, термальні мінеральні джерела (26—27°С). На курорті функціонують: фізіо- терапевтичні заклади, соляні та реабілітаційні криті басейни, від- критий  термально-соляний басейн,  соляна  градирня  довжиною

1740 м, яку використовують як відкритий інгаляторій. На курорті варто   оглянути:   солеварню   (1830),   костел   в   м.   Раціонжкє (XVI ст.), старе місто в Торуні (25 км).

Наленчув — курорт розміщений у рівнинній місцевості на бе- резі річки Швидкої, 30 км від Любліна. Горби порослі лісами за- хищають цей курорт від вітрів і створюють м’який мікроклімат,

який сприяє лікуванню серцево-судинних захворювань. У кінці ХІХ ст. Наленчув був модним курортом, куди приїжджали ліку- ватися видатні представники польської інтелігенції. На курорті


пропонують екскурсії до Казімєжа на Віслі, Любліна, Козлувки. В сусідньому містечку Войцехові варто оглянути Аріанську баш- ту, музей ковальства.