ІТАЛІЯ

 

Офіційна назва — Республіка Італія. Столиця — Рим. Час від-

стає від київського на 1 год. Мова — італійська. Територія —

301,3 тис. км2. Населення — 57,5 млн осіб. Основна релігія: като- лицизм. Найбільші міста, тис. осіб: Рим — 2643, Мілан — 1301, Неаполь — 1002, Турин — 903, Палермо — 684. Валюта: євро.

 

Географічне положення

 

Італія займає Апеннінський півострів, невелику частину кон- тинентальної території Європи, їй належать острови Сицилія, Са- рдинія та ін., у її межах розміщені міні-держави Ватикан і Сан- Марино. Межує із Францією, Швейцарією, Австрією і Словені- єю. В італійських Альпах є найвища гора Європи — Монблан (4807 м над р. м.). В Апеннінських горах і на Сицилії — два дію- чих вулкани: Етна і Везувій.

 

Державний устрій

 

Парламентська республіка. Глава держави — президент. Кері-

вник  уряду:  прем’єр-міністр.  В  адміністративному  відношенні


поділена на регіони (20), регіони на провінції (94), а провінції на комуни.

 

Історичні факти

 

У V—III ст. до нашої ери територія Італії була основною ча- стиною Римської держави. В середньовіччі характерною фор- мою італійської держави були міста-держави з республікансь- ким ладом. З кінця XVIII ст. у країні розгорнувся рух за національне звільнення і ліквідацію територіальної роздробле- ності. Наприкінці XVIII ст. — під французькою окупацією. Ві- денський конгрес 1814—1815 рр. реставрував у Італії феодаль- но-абсолютистські  монархії.  Боротьбою  за  єдину  Італію керували карбонарії, «Молода Італія» та інші організації, клю- човими фігурами в яких були Джузеппе Гарібальді та Джузеппе Мадзині. До кінця 1860 р. територія Італії була об’єднана на- вколо Сардинського королівства (з 1861 — Італійське королівс- тво), у 1870 р. до Італійського королівства був приєднаний Рим. У 1922 р. до влади прийшли фашисти, які встановили диктатуру на чолі з Беніто Муссоліні (1922—1943). Уклавши військовий союз із фашистською Німеччиною і Японією, Італія в 1940 р. вступила  в  Другу  світову  війну,  що  закінчилась  у  1945  р.  У

1946 р. Італія стала республікою.

 

Туризм

 

Італія — країна із найдовшою береговою лінією в Європі, з багатокілометровими пляжами і з тисячами великих і малих ку- рортних міст. Три найцінніші перлини в цьому різномаїтті — це Рим, Флоренція і Венеція. Пам’ять про ці прекрасні міста надовго залишиться в душі тих, кому пощастило відвідати їх.

Рим. У період розквіту Римської імперії, що почався в VI ст., місто збагатилося чудовими шедеврами всіх видів мистецтва: все- світньо відомий Пантеон — античний храм, зведений у 27 р. до н. е.; Колізей, побудований у 80 р. н. е.; кілька Тріумфальних арок на честь римських імператорів і полководців; Римський форум і Імператорський форум; лазні Каракалла (217 р.); катакомби, в яких

рятувалися від переслідувань перші християни; форт Кастель- Сант-Анжело, зведений спочатку як мавзолей імператора Адріа- на, а в середньовіччі перебудований під фортецю; базиліка св. Іо- анна Латеранського (IV ст., перебудована в XVII— XVIII ст.); ба- зиліка св. Павла (IV ст.); базиліка св. Петра (V ст.), в середині якої


є мармурова скульптура Мойсеяроботи Мікеланджело; Пьяцца Навона з трьома фонтанами: один роботи Джанлоренцо Берніні, у фонтан Треві в стилі бароко туристи звичайно кидають монет- ки; церква Триніта-дей-Монті (XV ст.). Рим славиться великою кількістю різних музеїв і галерей: Капітолійський музей, Націо- нальний музей Вілла Джулія (колекція предметів етруського і римського мистецтва), галерея Боргезе (живопис і скульптура), Національний римський музей (давньогрецька і давньоримська скульптура), кілька середньовічних палаців, у яких також розмі- щені музеї і галереї.

Флоренція. Якщо від візиту в Рим залишається враження ве- личі цього міста, то Флоренція вражає приїжджих своєю добірні- стю і красою. Флоренція ніколи не була столицею імперії чи ре- лігійним центром, але славиться людським генієм. Саме тут народилися знамениті художники, що принесли славу не тільки

Флоренції, але також збагатили Італію. Саме тут імениті купці і банкіри склали величезні капітали, їхні контори і банки одержали поширення по всій Європі. Саме тут з’явилися зачатки Гуманізму і Відродження, що дали новий імпульс розвитку літератури і ми- стецтва, творили талановиті і натхненні художники. У незлічен- них крамницях митецькі ремісники продовжують традиції майс-

терності своїх знаменитих предків.

У Флоренції — собор Санта-Марія-дель-Фьоре (1296—1461)

у готичному стилі, прикрашений червоним, зеленим і білим ма-

рмуром;  дзвіниця  XIV  ст.;  баптистерія  Сан-Джованні  (XI—

XV ст.),   відома   позолоченими   бронзовими   дверима,   східні

двері,  прикрашені скульптурними  сценами зі  Старого  Завіту,

називається «Райські Врата»; Національний музей, у якому є

колекція скульптур роботи Донателло; фонтан Нептуна (1576);

палаццо   Веккіо   (1299—1314);   Галерея   Уфіцці —   одна   з

найбільших  колекцій  італійських  майстрів;  галерея  Пітті  з

роботами Рафаеля, Перуджіно, Тиціана, Тінторетто; гробниця

родини  Медичі  з  мармуровим  барельєфом  роботи  Мікелан-

джело; палац Медичі-Рикардій (XV ст.), у якому розміщений

музей Медичі; монастир Сан-Маріно, у музеї якого є роботи

Фра  Анжеліко  і  Фра  Бартоломео,  у  ньому  ж  келія  філософа

Савонаролі;   галерея   Академії   образотворчих   мистецтв,   де

зберігається відома скульптура роботи Мікеланджело — Давид;

Археологічний   музей;   францисканська   церква   Санта-Гроче

(XIII—XIV   ст.),   розписана   Джотто,   її   називають   Пантеон

Флоренції, тому що в ній поховані Мікеланджело Буонаротті,

філософ і політичний діяч Ніколо Маккіавеллі, композитор Рос-

сіні.


Венеція з її унікальними пам’ятниками вже впродовж багатьох століть вважається визнаною «королевою» Адріатики. Місто ви- никло і розвивалося під заступництвом Візантії доти, поки його могутність не стала настільки сильною, що воно перетворилося в небезпечного супротивника для самої Візантії. У зеніті свого розквіту Венеція мала колонії і торгові бази уздовж усього узбе- режжя Далмації, на Пелопонеських та Іонічних островах, на ост- ровах Циклади, Кандія і Саламін, а також у Центральній Європі.

Художній вигляд Венеції сформувався під впливом країн Бли-

зького Сходу. Собор  Сан Марко  побудований  у  венеціансько-

візантійському стилі. У готиці венеціанських палаців вгадуються

елементи мавританської архітектури. Місто унікальне не тільки

своєю історією, архітектурою, мистецтвом, але також і способом

життя з його «плавучими» ринками, традиційними гондолами,

що слугують не тільки розвагою для туристів, — з їх допомогою

відзначаються найважливіші етапи в житті кожного венеціанця:

отож, весільний кортеж обов’язково рухається по каналах на гон-

долах.

У Венеції (розміщена на 122 островах, між якими 170 кана-

лів) — 400 мостів, найвідомішим серед них є «Міст подихів», по

якому злочинці йшли після суду Дожів; собор св. Марка (828 р.);

палац венеціанських дожів; гранітні колони, зведені в 1180 р., на

одній з яких зображений крилатий лев св. Марка (заступника Ве-

неції), на другій — св. Теодор на крокодилі; кілька художніх му-

зеїв.

Мілан. Універсальне місто Мілан — це звичайно і місто мис-

тецтв. Продовжуючи традиції, творили в Мілані класики оперної

музики Джузеппе Верді, місто пишається Ла Скалою — найбіль-

шою оперною сценою світу. З іншого боку, особливий архітекту-

рний вигляд Мілану робить екскурсію по ньому — незабутньою.

Центром Мілану є площа Дуомо, на якій розміщується відразу

кілька архітектурних пам’яток: Собор Дуомо, пам’ятник і галерея

Вітторіо Еммануелю. Галерея Вітторіо Еммануеля починається

на площі тріумфальною аркою і тягнеться всередину  скляною

вулицею. Сьогодні ця галерея є центром культурного життя міс-

та: тут є знамениті книгарні, відомі кафе і ресторани. А в глибині,

під центральним куполом галереї ви зможете знайти мозаїчного

бика. Собор Дуомо (Piazza Duomo) — визначна пам’ятка Мілану.

Будівництво  собору  розпочате  в  1386  р.,  а  закінчено  лише  у

1813 р. Внаслідок цього цей собор є одним із найбільших у світі

готичних соборів. Праворуч від собору є жовтий будинок коро-

лівського палацу, що до 1138 р. був будинком міського керуван-


ня, потім герцогським палацом Вісконті. Палац був сильно зруй- нований у 1943 р., але відновлений і тепер тут є державний музей сучасного мистецтва і музей собору Дуомо.

Міланська базиліка Санта Марія делла Граціє (XV ст.) примі- тна своїм куполом роботи Донато Браманте. А перед церквою є знаменита трапезна з прославленою фрескою Леонардо да Вінчі

«Таємна вечеря».

У інших частинах міста є не менш цікаві місця:

¾ Церква св. Маурісіо монастиря Маджоре (Corso Magenta).

¾ Церква св. Амброджіо збудована в IV ст., її перебудовували

в IX—XI ст. і в даний час є прекрасним зразком ломбардського

романського стилю.

¾ Церква св. Марії — чудовий ансамбль XV ст. із великим

куполом роботи Донато Браманте (1492).

¾ Церква св. Лоренцо (Corso de Porta Ticinese). Ранньохристи-

янська церква, яку перебудовували кілька разів. Зберегла мозаїки

IV ст. Перед нею зберігся портик з 16 римських колон.

¾ Церква св. Еусторджіо. Романська церква. В одному з нефів

є капела Портнарі — шедевр епохи Відродження (XV ст.) із Фре-

сками В. Фоппа (1468).

Неаполь. Перлиною півдня Італії є Неаполь, розміщений у ма-

льовничому місці на березі Неаполітанської затоки. Місто сла-

виться  найрізноманітнішими  мовами  і  культурами,  створивши

свій  неповторний  «неаполітанський  стиль».  Неаполь —  одне з

найдавніших  італійських  міст.  Воно  було  засноване  греками-

колоністами понад дві тисячі років тому. Саме греки дали місту

його сьогоднішню назву: Неаполь у перекладі з грецького озна-

чає «нове місто». Неаполь багатий архітектурними пам’ятками,

однак головна визначна пам’ятка регіону, в якому розміщений

Неаполь, є за містом. Це — розміщений порівняно недалеко вул-

кан  Везувій.  Археологічний  музей  Неаполя  славиться багатою

колекцією експонатів, що доводять життя давньоримських міст

Помпеї і Геркуланум, потерпілих від виверження Везувію.

Чисте море, гірське повітря, безліч термальних джерел і най-

багатша культура, залучають у Неаполь безліч туристів, але саме

місто вважається дуже перенаселеним й одним із найурбанізова-

ніших в Європі. У Неаполі збереглася безліч церков і музеїв: Ко-

ролівський Палац (XVII ст.), капела cв. Януарія (Сан Дженнаро,

заступник міста) зі святими реліквіями, музей і галерея Камподі-

монте, Національний Музей ді Сан-Мартіно, галерея дей Джиро-

ламіні, музей Кіостро ді Санта Кьяра, історичні апартаменти Па-

лаццо Реалі, театр Сан Карло й ін. Тут є і найбільший архео-


логічний  музей  Європи —  Національний  археологічний  музей, який славиться унікальною колекцією експонатів, що розказують про життя давньоримських міст Помпеї і Геркуланум, знищених виверженням Везувію. Поруч із Неаполем розміщені: найбіль- ший у Європі оптовий торговий центр «Сіс Нола», курортні ост- рови Капрі, Вентотен та Іск’я, а також дитячий оздоровчий ком- плекс Кастро Болето і популярний курорт Сорренто. До природних чудес цього району можна віднести гроти ді Пертоза,

70 км від Салерно, яким понад 35 млн років.

 

Термальні курорти

 

У Ломбардії і Венето, недалеко від Мілану і Верони, є при- альпійські озера, що утворилися в долинах, прокладених льодо- виками — озера Гарда, Комо, Маджоре.

Озеро Лаго-Маджоре.  Від холодних вітрів озеро надійно за-

хищене горами, тому його термальні курорти вважаються най-

кращими в Італії. Стародавні палаци і замки, сучасні готелі і ку-

рорти розміщені в мальовничих куточках недоторканої природи і

гармонійно сполучаються з навколишнім пейзажем. Прибережні

містечка Черноббіо і Белладжо на озері Комо (довжина 50 км,

максимальна  ширина  4,4  км)  знамениті  віллами  аристократії

XVIII ст. Міста на південних берегах озера зачаровують краси-

вими пейзажами і величними соборами. Стреза на озері Маджоре

(довжина 65 км, максимальна ширина 4,5 км) — чарівне містечко

з набережною, уздовж якої тягнуться стрункі ряди пальм і сади з

віллами і готелями в стилі бароко. Острови Белла і Мадре при-

ваблюють туристів своїм палацом XVII ст. і чудовим ботанічним

садом.

Озеро Гарда — найбільше озеро Італії є в трьох провінціях:

Ломбардії, Венето і Трентіно. Найвідоміші курортні міста — Си-

рміоне (центр термальних вод і Гарделенд), Лацизе, Бардоліно,

Сало Дезенцано, Ріва дель Гарда (місце проведення міжнародних

змагань із серфінгу). Відмінно розвинута мережа поромів дозво-

ляє подорожувати озером у будь-який час року. Любителі екску-

рсій можуть відвідати Мілан, Верону, Венецію, Мантую і Тренто.

Озеро Комо, зване також озеро Ларіо, поділяється практично

на рівні частини — рукави Комо, Коліко і Лекко. Околиці терма-

льного курорту відомі мальовничими селами в середньовічному

стилі, віллами, замками і вежами. Романтичне озеро Маджоре

розмістилося на границі Італії і Швейцарії. Це дивне за своєю

красою місце. Тут завжди тепло і сонячно.


Гірськолижні курорти

 

Характерна риса гірськолижних курортів Італії — об’єднання декількох зон катання в одну велику гірськолижну зону за допо- могою єдиної системи витягів. Це дуже зручно для туристів, але часто зовсім спантеличує, бо тяжко знайти межі курортів. Най- престижніші курорти країни зосереджені в Доломітових Альпах. Гірська країна Доломіти Супер-Скі з курортами Валь Гардена, Валь ді Фасса, Альта Бадіа, Арабба, Кортіна д’Ампеццо, Кронп- лац, Альта Пустерія, Валь ді Фьемме, Сан Мартіно ді Кастроцца, Валле Ізарко, Тре Валлі і Чіветта — це 1180 км трас і 464 витяги. На захід від Тренто розміщена зона Доломіті ді Брента — Ма- донна де Кампільо, Пінзоло, Валь де Соле, Пассо Тонале і Монте Бондоне — 260 км трас і 103 витяги.