ІТАЛІЯ
Офіційна назва — Республіка Італія. Столиця — Рим. Час від-
стає від київського на 1 год. Мова — італійська. Територія —
301,3 тис. км2. Населення — 57,5 млн осіб. Основна релігія: като- лицизм. Найбільші міста, тис. осіб: Рим — 2643, Мілан — 1301, Неаполь — 1002, Турин — 903, Палермо — 684. Валюта: євро.
Географічне положення
Італія займає Апеннінський півострів, невелику частину кон- тинентальної території Європи, їй належать острови Сицилія, Са- рдинія та ін., у її межах розміщені міні-держави Ватикан і Сан- Марино. Межує із Францією, Швейцарією, Австрією і Словені- єю. В італійських Альпах є найвища гора Європи — Монблан (4807 м над р. м.). В Апеннінських горах і на Сицилії — два дію- чих вулкани: Етна і Везувій.
Державний устрій
Парламентська республіка. Глава держави — президент. Кері-
вник уряду: прем’єр-міністр. В адміністративному відношенні
поділена на регіони (20), регіони на провінції (94), а провінції на комуни.
Історичні факти
У V—III ст. до нашої ери територія Італії була основною ча- стиною Римської держави. В середньовіччі характерною фор- мою італійської держави були міста-держави з республікансь- ким ладом. З кінця XVIII ст. у країні розгорнувся рух за національне звільнення і ліквідацію територіальної роздробле- ності. Наприкінці XVIII ст. — під французькою окупацією. Ві- денський конгрес 1814—1815 рр. реставрував у Італії феодаль- но-абсолютистські монархії. Боротьбою за єдину Італію керували карбонарії, «Молода Італія» та інші організації, клю- човими фігурами в яких були Джузеппе Гарібальді та Джузеппе Мадзині. До кінця 1860 р. територія Італії була об’єднана на- вколо Сардинського королівства (з 1861 — Італійське королівс- тво), у 1870 р. до Італійського королівства був приєднаний Рим. У 1922 р. до влади прийшли фашисти, які встановили диктатуру на чолі з Беніто Муссоліні (1922—1943). Уклавши військовий союз із фашистською Німеччиною і Японією, Італія в 1940 р. вступила в Другу світову війну, що закінчилась у 1945 р. У
1946 р. Італія стала республікою.
Туризм
Італія — країна із найдовшою береговою лінією в Європі, з багатокілометровими пляжами і з тисячами великих і малих ку- рортних міст. Три найцінніші перлини в цьому різномаїтті — це Рим, Флоренція і Венеція. Пам’ять про ці прекрасні міста надовго залишиться в душі тих, кому пощастило відвідати їх.
Рим. У період розквіту Римської імперії, що почався в VI ст., місто збагатилося чудовими шедеврами всіх видів мистецтва: все- світньо відомий Пантеон — античний храм, зведений у 27 р. до н. е.; Колізей, побудований у 80 р. н. е.; кілька Тріумфальних арок на честь римських імператорів і полководців; Римський форум і Імператорський форум; лазні Каракалла (217 р.); катакомби, в яких
рятувалися від переслідувань перші християни; форт Кастель- Сант-Анжело, зведений спочатку як мавзолей імператора Адріа- на, а в середньовіччі перебудований під фортецю; базиліка св. Іо- анна Латеранського (IV ст., перебудована в XVII— XVIII ст.); ба- зиліка св. Павла (IV ст.); базиліка св. Петра (V ст.), в середині якої
є мармурова скульптура Мойсеяроботи Мікеланджело; Пьяцца Навона з трьома фонтанами: один роботи Джанлоренцо Берніні, у фонтан Треві в стилі бароко туристи звичайно кидають монет- ки; церква Триніта-дей-Монті (XV ст.). Рим славиться великою кількістю різних музеїв і галерей: Капітолійський музей, Націо- нальний музей Вілла Джулія (колекція предметів етруського і римського мистецтва), галерея Боргезе (живопис і скульптура), Національний римський музей (давньогрецька і давньоримська скульптура), кілька середньовічних палаців, у яких також розмі- щені музеї і галереї.
Флоренція. Якщо від візиту в Рим залишається враження ве- личі цього міста, то Флоренція вражає приїжджих своєю добірні- стю і красою. Флоренція ніколи не була столицею імперії чи ре- лігійним центром, але славиться людським генієм. Саме тут народилися знамениті художники, що принесли славу не тільки
Флоренції, але також збагатили Італію. Саме тут імениті купці і банкіри склали величезні капітали, їхні контори і банки одержали поширення по всій Європі. Саме тут з’явилися зачатки Гуманізму і Відродження, що дали новий імпульс розвитку літератури і ми- стецтва, творили талановиті і натхненні художники. У незлічен- них крамницях митецькі ремісники продовжують традиції майс-
терності своїх знаменитих предків.
У Флоренції — собор Санта-Марія-дель-Фьоре (1296—1461)
у готичному стилі, прикрашений червоним, зеленим і білим ма-
рмуром; дзвіниця XIV ст.; баптистерія Сан-Джованні (XI—
XV ст.), відома позолоченими бронзовими дверима, східні
двері, прикрашені скульптурними сценами зі Старого Завіту,
називається «Райські Врата»; Національний музей, у якому є
колекція скульптур роботи Донателло; фонтан Нептуна (1576);
палаццо Веккіо (1299—1314); Галерея Уфіцці — одна з
найбільших колекцій італійських майстрів; галерея Пітті з
роботами Рафаеля, Перуджіно, Тиціана, Тінторетто; гробниця
родини Медичі з мармуровим барельєфом роботи Мікелан-
джело; палац Медичі-Рикардій (XV ст.), у якому розміщений
музей Медичі; монастир Сан-Маріно, у музеї якого є роботи
Фра Анжеліко і Фра Бартоломео, у ньому ж келія філософа
Савонаролі; галерея Академії образотворчих мистецтв, де
зберігається відома скульптура роботи Мікеланджело — Давид;
Археологічний музей; францисканська церква Санта-Гроче
(XIII—XIV ст.), розписана Джотто, її називають Пантеон
Флоренції, тому що в ній поховані Мікеланджело Буонаротті,
філософ і політичний діяч Ніколо Маккіавеллі, композитор Рос-
сіні.
Венеція з її унікальними пам’ятниками вже впродовж багатьох століть вважається визнаною «королевою» Адріатики. Місто ви- никло і розвивалося під заступництвом Візантії доти, поки його могутність не стала настільки сильною, що воно перетворилося в небезпечного супротивника для самої Візантії. У зеніті свого розквіту Венеція мала колонії і торгові бази уздовж усього узбе- режжя Далмації, на Пелопонеських та Іонічних островах, на ост- ровах Циклади, Кандія і Саламін, а також у Центральній Європі.
Художній вигляд Венеції сформувався під впливом країн Бли-
зького Сходу. Собор Сан Марко побудований у венеціансько-
візантійському стилі. У готиці венеціанських палаців вгадуються
елементи мавританської архітектури. Місто унікальне не тільки
своєю історією, архітектурою, мистецтвом, але також і способом
життя з його «плавучими» ринками, традиційними гондолами,
що слугують не тільки розвагою для туристів, — з їх допомогою
відзначаються найважливіші етапи в житті кожного венеціанця:
отож, весільний кортеж обов’язково рухається по каналах на гон-
долах.
У Венеції (розміщена на 122 островах, між якими 170 кана-
лів) — 400 мостів, найвідомішим серед них є «Міст подихів», по
якому злочинці йшли після суду Дожів; собор св. Марка (828 р.);
палац венеціанських дожів; гранітні колони, зведені в 1180 р., на
одній з яких зображений крилатий лев св. Марка (заступника Ве-
неції), на другій — св. Теодор на крокодилі; кілька художніх му-
зеїв.
Мілан. Універсальне місто Мілан — це звичайно і місто мис-
тецтв. Продовжуючи традиції, творили в Мілані класики оперної
музики Джузеппе Верді, місто пишається Ла Скалою — найбіль-
шою оперною сценою світу. З іншого боку, особливий архітекту-
рний вигляд Мілану робить екскурсію по ньому — незабутньою.
Центром Мілану є площа Дуомо, на якій розміщується відразу
кілька архітектурних пам’яток: Собор Дуомо, пам’ятник і галерея
Вітторіо Еммануелю. Галерея Вітторіо Еммануеля починається
на площі тріумфальною аркою і тягнеться всередину скляною
вулицею. Сьогодні ця галерея є центром культурного життя міс-
та: тут є знамениті книгарні, відомі кафе і ресторани. А в глибині,
під центральним куполом галереї ви зможете знайти мозаїчного
бика. Собор Дуомо (Piazza Duomo) — визначна пам’ятка Мілану.
Будівництво собору розпочате в 1386 р., а закінчено лише у
1813 р. Внаслідок цього цей собор є одним із найбільших у світі
готичних соборів. Праворуч від собору є жовтий будинок коро-
лівського палацу, що до 1138 р. був будинком міського керуван-
ня, потім герцогським палацом Вісконті. Палац був сильно зруй- нований у 1943 р., але відновлений і тепер тут є державний музей сучасного мистецтва і музей собору Дуомо.
Міланська базиліка Санта Марія делла Граціє (XV ст.) примі- тна своїм куполом роботи Донато Браманте. А перед церквою є знаменита трапезна з прославленою фрескою Леонардо да Вінчі
«Таємна вечеря».
У інших частинах міста є не менш цікаві місця:
¾ Церква св. Маурісіо монастиря Маджоре (Corso Magenta).
¾ Церква св. Амброджіо збудована в IV ст., її перебудовували
в IX—XI ст. і в даний час є прекрасним зразком ломбардського
романського стилю.
¾ Церква св. Марії — чудовий ансамбль XV ст. із великим
куполом роботи Донато Браманте (1492).
¾ Церква св. Лоренцо (Corso de Porta Ticinese). Ранньохристи-
янська церква, яку перебудовували кілька разів. Зберегла мозаїки
IV ст. Перед нею зберігся портик з 16 римських колон.
¾ Церква св. Еусторджіо. Романська церква. В одному з нефів
є капела Портнарі — шедевр епохи Відродження (XV ст.) із Фре-
сками В. Фоппа (1468).
Неаполь. Перлиною півдня Італії є Неаполь, розміщений у ма-
льовничому місці на березі Неаполітанської затоки. Місто сла-
виться найрізноманітнішими мовами і культурами, створивши
свій неповторний «неаполітанський стиль». Неаполь — одне з
найдавніших італійських міст. Воно було засноване греками-
колоністами понад дві тисячі років тому. Саме греки дали місту
його сьогоднішню назву: Неаполь у перекладі з грецького озна-
чає «нове місто». Неаполь багатий архітектурними пам’ятками,
однак головна визначна пам’ятка регіону, в якому розміщений
Неаполь, є за містом. Це — розміщений порівняно недалеко вул-
кан Везувій. Археологічний музей Неаполя славиться багатою
колекцією експонатів, що доводять життя давньоримських міст
Помпеї і Геркуланум, потерпілих від виверження Везувію.
Чисте море, гірське повітря, безліч термальних джерел і най-
багатша культура, залучають у Неаполь безліч туристів, але саме
місто вважається дуже перенаселеним й одним із найурбанізова-
ніших в Європі. У Неаполі збереглася безліч церков і музеїв: Ко-
ролівський Палац (XVII ст.), капела cв. Януарія (Сан Дженнаро,
заступник міста) зі святими реліквіями, музей і галерея Камподі-
монте, Національний Музей ді Сан-Мартіно, галерея дей Джиро-
ламіні, музей Кіостро ді Санта Кьяра, історичні апартаменти Па-
лаццо Реалі, театр Сан Карло й ін. Тут є і найбільший архео-
логічний музей Європи — Національний археологічний музей, який славиться унікальною колекцією експонатів, що розказують про життя давньоримських міст Помпеї і Геркуланум, знищених виверженням Везувію. Поруч із Неаполем розміщені: найбіль- ший у Європі оптовий торговий центр «Сіс Нола», курортні ост- рови Капрі, Вентотен та Іск’я, а також дитячий оздоровчий ком- плекс Кастро Болето і популярний курорт Сорренто. До природних чудес цього району можна віднести гроти ді Пертоза,
70 км від Салерно, яким понад 35 млн років.
Термальні курорти
У Ломбардії і Венето, недалеко від Мілану і Верони, є при- альпійські озера, що утворилися в долинах, прокладених льодо- виками — озера Гарда, Комо, Маджоре.
Озеро Лаго-Маджоре. Від холодних вітрів озеро надійно за-
хищене горами, тому його термальні курорти вважаються най-
кращими в Італії. Стародавні палаци і замки, сучасні готелі і ку-
рорти розміщені в мальовничих куточках недоторканої природи і
гармонійно сполучаються з навколишнім пейзажем. Прибережні
містечка Черноббіо і Белладжо на озері Комо (довжина 50 км,
максимальна ширина 4,4 км) знамениті віллами аристократії
XVIII ст. Міста на південних берегах озера зачаровують краси-
вими пейзажами і величними соборами. Стреза на озері Маджоре
(довжина 65 км, максимальна ширина 4,5 км) — чарівне містечко
з набережною, уздовж якої тягнуться стрункі ряди пальм і сади з
віллами і готелями в стилі бароко. Острови Белла і Мадре при-
ваблюють туристів своїм палацом XVII ст. і чудовим ботанічним
садом.
Озеро Гарда — найбільше озеро Італії є в трьох провінціях:
Ломбардії, Венето і Трентіно. Найвідоміші курортні міста — Си-
рміоне (центр термальних вод і Гарделенд), Лацизе, Бардоліно,
Сало Дезенцано, Ріва дель Гарда (місце проведення міжнародних
змагань із серфінгу). Відмінно розвинута мережа поромів дозво-
ляє подорожувати озером у будь-який час року. Любителі екску-
рсій можуть відвідати Мілан, Верону, Венецію, Мантую і Тренто.
Озеро Комо, зване також озеро Ларіо, поділяється практично
на рівні частини — рукави Комо, Коліко і Лекко. Околиці терма-
льного курорту відомі мальовничими селами в середньовічному
стилі, віллами, замками і вежами. Романтичне озеро Маджоре
розмістилося на границі Італії і Швейцарії. Це дивне за своєю
красою місце. Тут завжди тепло і сонячно.
Гірськолижні курорти
Характерна риса гірськолижних курортів Італії — об’єднання декількох зон катання в одну велику гірськолижну зону за допо- могою єдиної системи витягів. Це дуже зручно для туристів, але часто зовсім спантеличує, бо тяжко знайти межі курортів. Най- престижніші курорти країни зосереджені в Доломітових Альпах. Гірська країна Доломіти Супер-Скі з курортами Валь Гардена, Валь ді Фасса, Альта Бадіа, Арабба, Кортіна д’Ампеццо, Кронп- лац, Альта Пустерія, Валь ді Фьемме, Сан Мартіно ді Кастроцца, Валле Ізарко, Тре Валлі і Чіветта — це 1180 км трас і 464 витяги. На захід від Тренто розміщена зона Доломіті ді Брента — Ма- донна де Кампільо, Пінзоло, Валь де Соле, Пассо Тонале і Монте Бондоне — 260 км трас і 103 витяги.