ІРЛАНДІЯ

 

Офіційна  назва —  Республіка  Ірландія.  Столиця  Ірландії — Дублін. Час відстає від київського на 2 год. Офіційно мов в Ірла- ндії дві — англійська та ірландська. Територія 70,3 тис. км2. На- селення: 3,8 млн осіб. Найбільші міста, тис. осіб: Дублін — 481, Корк — 127, Лімерік — 76. Грошова одиниця: євро

 

Географічне положення

 

Держава Ірландія займає велику частину (близько 5/6) одно- йменного острова, другого за величиною в групі Британських ос- тровів. Північно-східна територія (велика частина історичної провінції Ольстер) входить до складу Великобританії.

Західний берег порізаний глибокими затоками. У внутрішніх районах панують низовини з численними озерами і болотами, у південній частині острова і на узбережжі піднімаються невисокі гори.  Найвища  вершина —  гора  Каррантухіл  (Carrauntoohill)

1041 м над р. м. Клімат Ірландії помірний океанічний. З рослин- ності переважають луги і верескові пустища, у горах трапляються невеликі масиви дубових і соснових лісів. Туристичний сезон — липень, серпень. Ірландське море є одним із найпідступніших морів у світі. Нерідко бували такі випадки, коли за одну ніч в Ір- ландському морі потопало до двох десятків кораблів.

 

Державний устрій

 

Основою політичного устрою Республіки Ірландія є двопалат- ний  конституційний  парламент.  Глава  держави —  президент. Президент Ірландії у повсякденній політичній діяльності багато в


чому є символічною фігурою. У Нижній палаті парламенту (по- ірландськи — Дейл Ейреан) — 166 депутатів. Члени Парламенту обирають прем’єр-міністра і 15 міністрів уряду, склад яких за- тверджує президент. Верхня Палата Сенат за своєю діяльністю і функціями багато в чому дуже схожа на англійську Палату лор- дів. Членів Сенату обирають від груп виборців, наприклад від профспілок, промисловців, фермерів, підприємців і т. п. Респуб- ліка Ірландія входить до складу Європейського Співтовариства. Адміністративний розподіл: 32 графства об’єднані в чотири про- вінції.

 

Історичні факти

 

Острів був заселений кельтами багато століть до нашої ери. У IX ст. Ірландія було підкорена англійцями і приєднана до анг- лійської корони. Ірландія стала першою англійською колонією, і встановлений режим був досить суворим. Будь-які визвольні ру- хи  карали  найжорстокішим  чином.  Упродовж  800  років,  до

1922 р., Ірландія залишалась колонією Британії. Дублін був дру- гим за величиною, після Лондона, містом Британської імперії. У 1922 р. острів був політично розділений (внаслідок визвольної війни) на Північну Ірландію та Ірландську вільну державу (Домі- ніон), що у 1949 р. стала незалежною Республікою Ірландія. Те-

риторія Північної Ірландії (шість графств) залишилась у складі

Британського Об’єднаного Королівства.

 

Туризм

 

Інтерес туристів до Ірландії послюється з кожним роком. «Сма-

рагдовий острів» (друга назва Ірландії) відвідали в 1998 р. понад

5,5 млн туристів, а в 2000 р. кількість відвідувачів зросла до 6 млн

осіб (у 1977 р. Ірландію відвідало тільки 566 тис. туристів).

Не існує поняття кращої пори року для відвідування Дубліна.

Після безлічі років зневаги до цього міста, зараз зростає загальний

інтерес до історичного минулого Дубліна, його багатої культури і

дивної краси. Ніхто не знає скільки років місту насправді. Малень-

ке поселення, що займалося землеробством і рибальством, знахо-

дилося на місці нинішнього Дубліна майже 5000 р. тому.

Для ознайомлення з Дубліном є дуже мальовничий пішохід-

ний маршрут — «Узбережжя Дан Лері (Dun Laoghaire)». Довжи-

на: 3 милі (4,8 км). Час 1—1/2 години. Екскурсію можна почати із

залізничної станції Чорна Скеля (Blackrock Station), що є поруч


одноіменного парку. Пройшовши через невеликі аркові ворота, що  ведуть  до  будинку  Рок  хіл,  попадаємо  у  великі  торгові центри. Назва Чорна скеля (Black rock) походить від великого чорного рифа, що виходить у цьому районі на поверхню води вздовж морського берега. Повернувши ліворуч на вулицю Мейн стріт (Main Street), потрапляємо в прекрасні вікторіанські кварта- ли. Раніше цей район бурхливо розвивався в зв’язку з тим, що через нього проходила залізниця, що стимулювала ділову актив- ність. Але ще до того, як сюди провели залізничну колію, тут бу- ло побудовано кілька прекрасних маєтків, таких як Фраскаті ха- ус, Блек рок хаус, Маретімо і Ньютон хаус.

Також у цьому районі існували популярні серед привілейова- них класів XVIII ст. добре обладнані місця для купань у морі. На жаль, у пізніший час місця купань розчинилися серед міських будівель.

Далі за маршрутом є кам’яний хрест, встановлений на сучас- ному п’єдесталі. На цьому стародавньому камені зображене люд- ське обличчя. Ця статуя символізує зародження християнства в Ірландії. Коли володіння Дубліна розширилися до цих місць, Лорд-мер міста і дублінська корпорація у XVIII ст. щорічно зби- ралися біля цього хреста для традиційно-символічного проголо-

шення своєї виконавчої влади на черговий термін. Будинки, роз- міщені навколо цього місця, датуються 1835 р., ратуша (Town Hall) — відкрита у 1865 р. Усі ці будинки належать до вікторіан- ського періоду. На вулиці Айдрон Терас (Idrone Terrace) є 27 бу- динків названих величним ім’ям Айдрон. Наприкінці вулиці над залізницею  збудований  подвійний  пішохідний  міст,  невеликий

храм і місце для купання. Усе це було побудовано залізничною компанією для лорда Клонкаррі як частина плати за те, що заліз- нична колія проходить через його землі. По вулиці Ньютон аве- ню (Newtown Avenue) є вигравіруваний камінь, на ім’я Маретімо, що створює велике враження. Це усе, що залишилося від маєтка лорда Клонкаррі. За найближчим поворотом дороги є будинок

Блек рок хаус (Black rock House). У XVIII ст. це була літня рези-

денція віце-короля Ірландії.

Надзвичайно гарний краєвид відкривається від Брайтон Велі:

на міські райони, морські доки, півострів Ховс, морський пірс у

Дан Лері й на кораблі в Дублінській затоці. Наприкінці вулиці

Брайтон Велі є стародавня вогнева гарматна позиція, що нині пе-

реустаткована в мініатюрний парк, прикрашений скульптурами.

74 фортів охороняли ірландське узбережжя від вторгнення фран-

цузів у часи Наполеона, 27 фортів охороняли дублінське узбе-


режжя. Продовжується прогулянка вздовж залізниці, повз заліз-

ничні станції Солтхіл і Монкстаун.

Уздовж берега, перейшовши вуличний міст, можна дістатись

до порта Дан Лері. Значним поштовхом для розвитку містечка

Кінгстаун (Kingstown), відомого за назвою Дан Лері (у перекла-

ді з ірландської — форт короля Лері), було будівництво заліз-

ниці в 1834 р. із центра Дубліна. Одночасно в Дан Лері було

збудовано велику і добротну залізничну станцію. Вона обслуго-

вує пасажирів і донині, охоплюючи тих, що прибувають кілька

разів на добу з Великобританії поромом у морський порт, роз-

міщений по сусідству. Дуже цікавим є огляд Королівського ір-

ландського яхтового клубу (Royal Irish Yacht Club), з восьмико-

лонним будинком, заснованим тут у 1851 р. Перші ж вітрильні

перегони, регати, тут були зареєстровані відразу після закінчен-

ня будівництва пірса у 1828 р.

Далі  розміщений  новий  будинок  морського  вокзалу  Stena

Ferry Terminal, введеного в експлуатацію у 1996 р. Вартість ці-

єї споруди, і причалу для порома типу HSS — Високошвидкіс-

ний Корабель (High Speed Ship), одного з найбільших у світі

швидкісних  поромів,  загалом  становить  22  млн  ірландських

фунтів.

Особливістю площі, розміщеної перед терміналом, є те, що

звідси є змога частково оглянути саме містечко Дан Лері. Непо-

далік розміщена залізнична станція створена в стилі, що перева-

жав на морському узбережжі в Дан Лері у минулому столітті. Да-

лі  розміщений  архітектурний  шедевр,  виконаний  у  венеціан-

ському стилі, — Таун хол (1880), реставрація лицьової частини

якого завершилася у 1997 р. Нині у цьому будинку розмістилася

державна   установа   Дан   Лері   Ратдаун   Каунті   Кансел   (Dun

Laoghaire Rathdown County Council).

Трохи вище по вулиці Роял мерін роуд (Royal Marine Road)

видніється шпиль церкви св. Михайла, спустошеної пожежею у

1966 р. По цій же вулиці, але з лівої сторони, розміщений парк

Моранс, що, на жаль, вирубується за вказівкою власників готелю

Роял мерін, які почали тут споруджувати терасу в стилі францу-

зької епохи Відродження і висотний будинок.

Далі,  з  лівої  сторони,  видніється  шпиль  церкви  Маrіnе’s

Church  (1837).  Нині  в  цьому  будинку  розмістився  державний

морський музей (National Maritime Museum). У  колекції  цього

музею є баркас, що у 1796 р. брав участь у складі французької ес-

кадри у вторгненні на територію Ірландії. Це найстаріший баркас

із подібних збережених у світі.


Далі шлях пролягає вздовж берега моря, де на вулиці Сендікав авеню вест, фасадом до моря, розміщений цілий ряд будинків ві- кторіанського стилю. В однойменній гавані розміщене обладнане місце для купань, популярне і понині, за назвою «Джентельменс бейсінг плейс». Щорічно 26 грудня на цьому місці організовують масові купання.

Останнім пунктом на цьому пішохідному маршруті є вежа Мартелло,  де  зараз  розміщений  музей  Джеймс  Джойс.  Сам Джойс жив у цій вежі в 1904 р. усього лише шість днів, перечі-

куючи поки затихне його сварка з хазяїном будинку, в якого він орендував житло. Тут закінчується пішохідний маршрут. Можна повернутися в Дан Лері, щоб відвідати магазини чи відпочити або перекусити в якому-небудь затишному місці.

 

Археологічні пам’ятки

 

Містечко Брю на Буан, розміщене на березі ріки Буан (Boyne), між  ірландськими  містечками  Слейн  (Slane)  і  Дрохеда (Drogheda), було заселено людьми з найдавніших часів. Тут є ар- хеологічні пам’ятки і поховання Ньюгрендж (Newgrange), Наут (Knowth) і Даут (Dowth). Статус міжнародного історичного зна- чення цьому унікальному містечку був офіційно привласнений ЮНЕСКО усього лише в 1993 р.

Ньюгрендж, Наут і Даут створені приблизно 5000 років тому, в епоху неоліту (кам’яного віку). Ньюгрендж, Наут і Даут доводять те, що в цих місцях жили древні люди в четвертому тисячолітті до нашої ери. Тут же сконцентровані сліди діяльності людини, що на- лежать до епох бронзового і залізного віків, а також періоду початку нашої ери, у часи норвезького вторгнення на ці території.

Ньюгрендж — древнє курганне поховання (по-ірландськи — Si an Bhru), одна із найдавніших споруд у Західній Європі, збу- доване людьми приблизно 5000 років тому. Особливе значення в цьому похованні має довгий кам’яний коридор, що веде в се- редину величезного кургану, від назви якого і походить це міс- течко. Курган розміщений на одному акрі (близько 0,4 га). Дре-

вні люди спорудили його з 200 000 тонн каменю і землі. Висота кургану  11  метрів,  загальний  діаметр  близько  79—85  метрів. Він облямований 97-ма кам’яними брилами, на багатьох з яких збереглися древні малюнки. Таємниця малюнків ще не розкри- та. У містечку Брю на Буан розміщено близько 50 древніх спо- руд і поховань. На цей момент для екскурсій відкриті тільки


Ньюгрендж і Наут, інші древні споруди і поховання розміщені на приватній землі.