1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

 

Харчування суттєво впливає на стан здоров’я, працездатність та тривалість жит- тя людини. Здорове харчування — один із головних чинників, які визначають здо- ров’я нації, забезпечують гармонійний розвиток людини, профілактику захворю- вань.

В Україні споживання багатьох груп харчових продуктів не відповідає раціона- льній нормі (табл. 1.3). Особливо це стосується тваринницької продукції, завдяки якій виникає дисбаланс у співвідношенні протеїнів, інших основних макро- і мік- ронутрієнтів (табл. 1.4).

Таблиця 1.3

 

СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ  В УКРАЇНІ  У 1990—2005 РР., КГ

 

 

Група продуктів

 

Раціо- нальна норма

 

В середньому на одну особу за рік, кг

 

2005

у % до

1990

 

2005

у % до норми

 

1990

 

1995

 

2000

 

2001

 

2003

 

2004

 

2005

 

М’ясо  і м’ясо- продукти

45

68

39

33

31

35

39

39

57,4

86,7

 

Молоко і мо- локо- продукти

291,6

373

244

199

205

226

226

226

60,6

77,5

Яйця, штук

231,3

272

171

166

180

214

220

238

87,5

102,9

Риба  і  рибо-

продукти

13,5

17,5

3,6

8,4

11,0

12

12,3

14,4

82,3

106,7

Цукор

27,6

50

32

37

40

36

38

38

76

137,7

Олія

6,4

11,6

8,2

9,4

10

11,3

13,0

13,5

116,3

210,9

Картопля

93,2

131

124

135

140

138

141

136

103,8

145,9

Овочі

110,4

102

97

102

105

114

115

120

117,6

108,7

Фрукти,  яго-

ди, горіхи

42

47

33

29

26

33

34

37

78,7

88,1

Хліб і хлібо-

продукти

101,4

141

128

125

130

125

126

124

87,9

122,3


Таблиця 1.4

 

СПОЖИВАННЯ ОСНОВНИХ  МАКРО- І МІКРОНУТРІЄНТІВ (НА ОДНУ ОСОБУ  НА ДОБУ)

 

 

Найменування основних нутрієнтів

 

1990

 

1995

 

2000

 

2001

 

2002

 

2003

 

2004

 

2005

 

2005 у %

до 1990

Калорійність, ккал

3597

2696

2661

2758

2800

2798

2910

2916

81,1

Протеїн, г

105,3

77,7

73,4

75,9

78,6

77,7

79,3

79,7

75,7

Жири, г

124

77,1

71,7

73,2

78,3

80,9

87,8

89,7

72,3

Кальцій, мг

1362

954

825

850

914

919

923

927

68,1

Залізо, мг

25

20,2

19,4

19,9

20,3

20,1

20,5

20,5

82,0

Ретинол, мкг

1863

1217

1004

1037

1142

1150

1152

1156

62,1

Еквівалент β-каротину, мкг

1528

1431

1472

1514

1569

1646

1670

1735

113,5

Еквівалент  ретинолу  і  β-

каротин, мкг

2115

1455

1249

1290

1403

1424

1430

1446

68,4

Тіамін, мг

2,3

1,86

1,81

1,85

1,87

1,84

1,88

1,90

82,6

Рибофлавін, мг

3,46

2,57

2,27

2,32

2,47

2,58

2,54

2,51

72,5

Ніацин, мг

22,4

17,3

16,8

17,1

17,5

17,5

17,9

17,9

79,9

Аскорбінова кислота, мг

123

98

100

101

102

108

110

111

90,2

 

У наборі продуктів переважають і значно перевищують раціональну норму: олія (176,6 %), картопля (148,1 %), хліб і хлібопродукти (123,3 %), цукор (130,4 %). Ни- зькозбалансований набір продуктів стосується близько 50—60 % населення Украї- ни.

Порушення раціону харчування значною мірою активізує ряд захворювань, осо- бливо системи кровообігу. Неповноцінне харчування є також вагомим чинником ризику розвитку хвороб органів травлення (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

 

ПОШИРЕНІСТЬ ХВОРОБ ОРГАНІВ  ТРАВЛЕННЯ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ

(НА 1000 НАСЕЛЕННЯ У ВІЦІ 15—100 РОКІВ)

 

 

Захворювання

 

1990

 

1995

 

1999

 

2001

 

2002

 

2004

 

2004/

1990+у %

Всі   хвороби  органів  трав-

лення

105,5

114,1

131,3

143,1

150,0

164,1

+55,5

Виразкова хвороба шлунку і

12-п. кишки

17,4

21,7

23,3

24,6

25,1

26,1

+50

Гастрит та дуоденіт

21,1

27,8

33,4

36,4

38,3

41,9

+98,6

Хвороба підшлункової залози

3,1

6,2

9,6

11,9

13,1

15,9

у 4 рази

Жовчокам’яна хвороба

1,6

2,6

3,9

4,5

4,9

5,6

у 2,5 рази

Холециститний холангіт

17,3

21,7

26,5

29,2

30,9

34,3

+98,3


Якщо для дорослих раціональне харчування є вагомим фактором забезпечення здоров’я, довголіття, високої працездатності, то для дітей раннього віку — провід- ний чинник нормального розвитку.

За результатами державного контролю за лікувально-профілактичними устано- вами встановлено, що в них не дотримуються режиму харчування. Офіційно скоро- чується кількість прийому їжі, а необхідний добовий набір забезпечується тільки на

20 %. У раціоні відсутні м’ясо, масло вершкове, рослинні жири, риба, овочі, фрук- ти, соки. Харчова й енергетична цінність раціонів харчування не відповідає гігієні- чним нормам. Через відсутність коштів фактично не проводиться вітамінізація го- тових страв.

Для осіб, які зазнають впливу несприятливих факторів виробничого середови- ща, розроблені дієти спеціально-профілактичного харчування. Вони базуються на здатності окремих складників продуктів впливати на всмоктування, метаболізм чи виведення токсичних сполук з організму.

За даними періодичних видань, у роздрібну торговельну мережу зросло надхо- дження неякісних м’ясних напівфабрикатів і ковбасних виробів. Виробники боро- шна соєвого текстурованого у супровідних документах не вказують використання генетично модифікованої сої.

У зв’язку з інтенсивним розвитком генної інженерії виникає необхідність в ор- ганізації ефективного Держнагляду за виробництвом і реалізацією харчових проду- ктів, отриманих із генетично-модифікованих джерел.

За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70 % усіх забрудню- вачів (ксенобіотиків, контамінатів). У разі розбалансованого харчування й дефіциту його найважливіших компонентів (білків, незамінних аміно- і жирних кислот, мік- роелементів, вітамінів) зростає небезпека несприятливого впливу забруднених про- дуктів на життєві функції організму та здоров’я в цілому.

У сфері контролю за потенціалом безпеки харчування населення, якістю й безпечністю продовольчої сировини та продуктів харчування необхідні наступні заходи:

 активізувати прийняття «Концепції державної політики в галузі здорового ха-

рчування населення України»;

 визначити основні напрями профілактики аліментарно-залежних захворювань і станів;

 забезпечити більш глибоке вивчення впливу генетично модифікованих проду- ктів харчування на здоров’я населення з врахуванням результатів наукових дослі- джень;

 здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг за забрудненням харчових про- дуктів і продовольчої сировини потенційно небезпечними забруднювачами  різної природи;

 удосконалювати методи оцінки ризику різних рівнів забруднення  продуктів харчування, оцінку їх небезпеки для здоров’я людини;

 визначити найбільш вагомі регіональні забруднювачі навколишнього  середо- вища і продуктів харчування з оцінкою експозиції і дозо-ефективної залежності їх- нього впливу на здоров’я населення;

 посилити контроль за якістю виробленої, ввезеної в Україну і направленої  в реалізацію продукції, з попередженням харчових отруєнь.