7.2. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА, ЗБАГАЧЕНІ МІКРОНУТРІЄНТАМИ

 

Одним із напрямків одержання зернових продуктів функціонального спряму- вання є збагачення їх мікронутрієнтами. Основними мінеральними інгредієнтами, що додаються до зернових продуктів, зокрема до борошна, є кальцій (переважно у формі ди- та трикальційфосфату), залізо (у вигляді ортофосфату та пірофосфату за- ліза), магній (у вигляді трьохводневого димагнійфосфату), йод, селен та фтор.

Під час переробки зерна в борошно відбувається зниження вмісту вітамінів та мінеральних речовин, які видаляються разом з периферичними частинами зерна (табл. 7.11).

 

 

 

ВМІСТ ВІТАМІНІВ У ЗЕРНІ ТА ЗЕРНОВИХ  ПРОДУКТАХ,  МГ/100 Г


Таблиця 7.11

 

 

 

Продукт

 

Тіамін

Рибо-

флавін

Віта-

мін В6

 

Ніацин

Фола-

цин, мкг

Токо-

фероли

 

ß-каротин

Пшениця

0,4—0,5

0,1—0,2

0,5—0,6

4,9—7,1

35—46

6,0—6,5

0,01—0,02

Борошно  вищого  ґа-

тунку

0,17

0,04

0,17

1,20

27,1

2,57

0

Борошно оббивне

0,41

0,15

0,55

5,5

40,0

5,50

0,01

Гречка

0,30

0,14

0,34

3,87

28,0

6,40

0,01

Крупа гречана

0,43

0,20

0,40

4,19

32,0

6,65

0,006

Рис

0,34

0,08

0,54

3,82

35,0

1,00

0

Крупа рисова

0,08

0,04

0,18

1,60

19,0

0,45

0

Ячмінь

0,33

0,13

0,47

0,48

40,0

2,70

сліди

Крупа перлова

0,12

0,06

0,36

2,00

24,0

3,70

0

Сорго

0,46

0,16

0,40

3,30

2,70

Кукурудза

0,38

0,14

0,48

2,10

26,0

5,50

0,32

Крупа кукурудзяна

0,13

0,07

0,25

1,10

19,0

2,70

0,20

Овес

0,48

0,012

0,26

1,50

27,0

2,80

0,02

Крупа вівсяна

0,49

0,11

0,27

1,10

29,0

3,40

сліди

Вівсяні пластівці

0,45

0,10

0,24

1,00

23,0

3,20

0

 

Технологія збагачення харчових продуктів мікронутрієнтами в основному базу- ється на змішуванні. У цьому випадку найважливішою проблемою є забезпечення рівномірного розподілу мікронутрієнтів у продукті, що збагачується. Найбільш простими методами є сухе змішування та поступове розведення. Широко викорис- товується додавання мікронутрієнтів у вигляді капсул та нанесення спеціальних покриттів. Для цього на поверхню зерна наносять порошок, що містить суміш мік-


ронутрієнтів, яка прилипає до його поверхні або обприскують зерно полімерними формами крохмалю чи клітковини.

Дуже широко використовують вітамінно-мінеральні премікси. Наприклад, для вівса та кукурудзи використовують премікс, стійкий до розчинення у воді, оскільки ці крупи промиваються водою. Ефективним збагачувачем для зернових продуктів можна вважати премікс 730/4, який містить 12 вітамінів та лактозу. Окремі мікро- нутрієнти збагаченого продукту покривають 30—50 % добової потреби людини.

Світова практика показала, що фортифікація борошна і випічка із нього хліба дозволяє зміцнити здоров’я населення. Фортифікація  — внесення вітамінів і міне- ралів у продукт у такій кількості, що перевищує природний вміст у продукті.

Для  збагачення  борошна  розроблений  премікс,  склад  якого  наведений  у табл. 7.12.

 

Таблиця 7.12

 

ХІМІЧНИЙ СКЛАД

І ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРЕМІКСА КАР KOMPLEX № 1

 

 

Показник

 

Характеристика і норма

Зовнішній вигляд

Порошкоподібна, сипка однорідна маса

Колір

Від сірого до світло-коричневого

Запах

Властивий вітамінам, які входять до складу добавки

Смак

Злегка в’язкий, з присмаком заліза

Вміст, %, не більше:

вологи золи

металодомішок

сторонніх домішок

 

1,0

0,05

Не допускається

Не допускається

Вміст вітамінів, % не менше:

В1 (тіамін)

В2 (рибофлавін)

В3 (нікотинова кислота)

Вс (фолієва кислота)

 

1,3

2,0

6,7

1,0

Вміст мікроелементів,

мг/ %, не менше:

заліза цинку

діоксиду кремнію

 

 

34,7

18,7

Додають до 100 %

 

Вміст вітамінів і мікроелементів у збагаченому преміксом борошні наведено в табл. 7.13.

Традиційно в Україні каші на основі різноманітних круп регулярно використо- вуються в повсякденному харчуванні, а сухі суміші харчових концентратів на осно- ві борошна і круп — для приготування в домашніх умовах хлібобулочних і конди- терських виробів, печива, кексів, тортів та ін.

Збагачені вівсяні каші швидкого приготування являють собою суху суміш вів- сяних пластівців і вівсяного борошна з додаванням фруктів і ягід, харчових і смако- ароматичних добавок, а також вітамінів.


 

 

ВМІСТ ВІТАМІНІВ І МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ЗБАГАЧЕНОМУ БОРОШНІ


Таблиця 7.13

 

 

 

Компонент

 

Вміст, мг/кг

В1 (тіамін)

1,8—3,6

В2 (рибофлавін)

1,4—3,2

В3 (нікотинова кислота)

16—24

Вс (фолієва кислота)

1,0—1,8

Залізо

45—65

Цинк

20—30

 

Для збагачення вівсяних каш можна використовувати полівітамінний премікс

730/4 (табл. 7.14).

 

 

 

СКЛАД ПОЛІВІТАМІННОГО ПРЕМІКСА


Таблиця 7.14

 

 

 

Вітамін

 

Вміст у 0,1 г премікса

 

Вміст у 0,12 г премікса

А (МЕ)

1657,5

1989,0

D (МЕ)

147,0

176,4

Е (мг)

2,46

2,952

В1 (мг)

0,56

0,672

В2 (мг)

0,72

0,864

В6 (мг)

0,6

0,72

В12 (мкг)

1,2

1,44

Фолацин (мг)

0,07

0,084

Пантотенова кислота (мг)

2,52

3,024

РР (мг)

6,6

7,92

С (мг)

30,61

36,73

Біотин (мг)

0,07

0,084

 

Раціональною дозою премікса 730/4, що забезпечує надходження середньодобо- вої дози вітамінів, вважають 0,10—0,12 % на 100 г сухого концентрату. В цьому випадку забезпечується близько 13—40 % добової норми споживання більшості ві- тамінів, які містяться у порції (35 г) каші (табл. 7.15).


Таблиця 7.15

 

ВМІСТ ВІТАМІНІВ У ВІВСЯНІЙ  КАШІ ШВИДКОГО ПРИГОТУВАННЯ, % РНП

 

 

 

Вітамін

Природній вміст, мг/100 г сухої каші

Вміст у каші, збагаченій преміксом 730/4 в 35 г (одна порція)

 

з додаванням 0,1 % премікса

 

із внесенням 0,12 % премікса

А

0

17

21

D

0

46

55

Е

8,3

38

40

В1

0,23

20

22

В2

0,04

16

19

В6

0,22

0,14

16

В12

0

13

15

Фолацин

0,014

14

16

Пантотенова кислота

0

11

14

РР

0,7

15

17

С

1,0

14

17

Біотин

0,014

26

31

 

Завдяки полівітамінному преміксу можна суттєво підвищити харчову цінність вівсяних каш швидкого приготування. Вміст вітаміну В1 в одній порції збагаченої каші відповідає 20—22 %, вітаміну В2 — 16—19 %, В12 — 13—15 %, РР і С — 14—

17 %, вітаміну А — 17—21 % від рекомендованої норми споживання.

Відомо, що під час зберігання проходять втрати вітамінів у продуктах, у тому

числі і вівсяних кашах (табл. 7.16).

Таблиця 7.16

 

ВТРАТИ ВІТАМІНІВ У ЗБАГАЧЕНИХ ВІВСЯНИХ КАШАХ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ

 

 

Дослідні вітаміни

Вміст, мг/100 г

 

Збереженість, %

на початку зберігання

через 6 місяців зберігання

Вітамін В1

0,42

0,34

81

Вітамін С

31,4

21,6

68

 

За 6 місяців зберігання вівсяних каш втрати вітаміну С досягають 32 %, а віта-

міну В12 — 19 %.

 

7.3.ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ

ІЗ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ НА ОСНОВІ БІОТЕХНОЛОГІЙ

 

Функціональні продукти на  основі зернових набувають широкого розповсю-

дження. Їх функціональна дія обумовлена наявністю цілого комплексу біологічно


активних речовин (харчові волокна, вітаміни, мінеральні речовини, ліпіди, антиок-

сиданти, пребіотичні вуглеводи та ін.).

Більші перспективи пов’язані з впровадженням біотехнологій переробки, що

підвищують якість, збільшують позитивний компонент, дозволяють створювати

нові функціональні продукти із зерна.

На основі біотехнологічних прийомів розроблено ряд зернових біологічно акти-

вних добавок і продуктів.

Досить актуальним на даний час можна вважати напрямок, пов’язаний з вигото-

вленням функціональних зернових продуктів, які містять про- і пребіотики. Це до-

зволяє створити нові лікувально-профілактичні продукти, які сприяють відновлен-

ню   адекватного  гомеостазу,  у   тому   числі   порушень  мікробіального  складу

кишечника.

Зернові багатокомпонентні інгредієнти — нова генерація функціональних про-

дуктів майбутнього. Їх одержують з  використанням великої гами пробіотичних

культур мікроорганізмів. У цих продуктах свою роль відіграють не лише самі мік-

роорганізми, але й продукти їх життєдіяльності, що дуже важливо у профілактиці

захворювань людини, включаючи передусім дисбактеріоз.

Біотехнологічна трансформація зернової сировини у функціональні інгредієнти

та продукти лежить в основі багатьох сучасних технологічних процесів. Найбільш

поширеними є методи біоконверсії рослинної сировини з використанням ферментів

та мікроорганізмів. Застосовують як ендогенні (такі, що містяться в сировині), так і

екзогенні ферменти, а також мікроорганізми сировини і такі, що додаються до си-

ровини з технологічною метою.

Біотехнологічні методи дозволяють підвищити і стабілізувати вихід харчових

речовин із сировини; максимально зберегти біологічно активні інгредієнти в проце-

сі переробки сировини; підвищити біодоступність нутрієнтів та біологічно актив-

них інгредієнтів сировини; одержати модифіковані харчові речовини з новими тех-

нологічними властивостями; створювати багатокомпонентні функціональні інгреді-

єнти; використовувати нетрадиційні джерела харчових речовин та функціональних

інгредієнтів, включаючи відходи та побічні продукти переробки рослинної сиро-

вини.

Більшість промислових процесів біоконверсії здійснюється шляхом поступового

перетворення субстрату (сировини) в кінцевий продукт за участю кількох фермен-

тів чи ферментних систем.

Основними видами біокаталітичних процесів є ферментоліз сировини фермен-

тами та ферментація сировини мікроорганізмами.

Для отримання білоквмісних функціональних інгредієнтів та продуктів застосо-

вують біотехнологічні методи, що дозволяє готовити із вторинної зернової сирови-

ни  повноцінні білкові продукти. Прикладом можуть бути  модифіковані білкові

концентрати з висівок, борошенців та шротів різноманітних зернових культур, які

отримують екстракцією білка лужним методом з наступною модифікацією мікро-

бними протеазами. Одержані модифіковані продукти являють собою суміш низько-

та високомолекулярних поліпептидів, які більш доступні для дії травних ферментів,

а підвищена засвоюваність обумовлює їх використання як фізіологічно функціона-

льних добавок. Вони можуть також виконувати функції технологічних добавок —

наповнювачів, регуляторів консистенції, структури та ін.

Біоконверсія поліцукридів зернової сировини відкриває нові можливості щодо

отримання різноманітних функціонально-технологічних та  фізіологічно-функціо-

нальних інгредієнтів, а також функціональних продуктів.


Одержання функціональних продуктів біоконверсією рослинної сировини мож- ливе як з виділенням крохмалю з його наступною модифікацією, так і безпосеред- ньо ензиматичною обробкою біополімерів у сировині з наступним фракціонуван- ням продуктів.

Внаслідок ферментативного гідролізу крохмалю пшениці, жита, тритікале та ку- курудзи відбувається деструкція поліцукридів і накопичення редукуючих речовин у кількості 5—10 %. Модифіковані за участю β-амілаз зернові види крохмалю відріз- няються від вихідних своїми фізико-хімічними властивостями — в’язкістю, темпе- ратурою клейстеризації, текучістю, структурно-механічними властивостями драглів (табл. 7.17).

 

 

 

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОДИФІКОВАНИХ ЗЕРНОВИХ  ВИДІВ КРОХМАЛЮ


Таблиця 7.17

 

 

 

Крохмаль

 

(η), мл/г

Температура клейстеризації, °С

Текучість,

умовних одиниць

Пшеничний

Похідний

176,0

56,0—66,5

11

Модифікований

50,0

56,0—63,8

65

Тритікале

Похідний

187,3

55,0—63,0

11

Модифікований

53,8

55,0—60,1

63

Житній

Похідний

154,4

53,8—62,5

10

Модифікований

49,3

53,7—59,3

55

Кукурудзяний

Похідний

188,9

70,5—86,6

12

Модифікований

50,2

70,4—80,3

70

Вівсяний

Похідний

160,3

68,4—74,7

14

Модифікований

43,4

68,0—71,8

68

Просяний

Похідний

171,4

72,2—78,6

12

Модифікований

44,5

72,0—70,3

65

Рисовий

Похідний

175,4

64,7—72,5

11

Модифікований

39,5

64,7—66,4

72

 

Виробництво гідролізатів із зернових культур чи вторинних продуктів їх пере- робки забезпечує утворення зернових екстрактів, що використовуються як зернові підсолоджувачі та багатокомпонентні добавки у продуктах функціонального хар- чування. Функціональні властивості зернових екстрактів обумовлені наявністю в їх складі, окрім легкозасвоюваних вуглеводів, фізіологічно активних речовин — віта- мінів, мінеральних речовин, фітокомпонентів та ін. Наприклад, пшеничний екст- ракт використовують у суміші із сухим молоком. Такий продукт містить поживні речовини пшениці і молока і відрізняється зниженим вмістом лактози, що є цінним у випадку певних захворювань.

Розроблена технологія отримання глюкозних зернових екстрактів із пшеничного борошна та зернових борошенців (рис. 7.2), що забезпечує збереження корисних ін- гредієнтів сировини (табл. 7.18). Також зводиться до мінімуму діяльність бактеріа- льної мікрофлори.


Суспензія зернової сировини (20—30 % сухих речовин)

 

Ферментативне розрідження амілосубтиліном Г10х ([Е] = 0,25 %) (Т = 70—75ºС; рН 7,0; τ = 90 хв.)

 

Інактивація ферменту (Т=100 ºС);

регулювання рН, охолодження

 

Ферментативне оцукрювання глюкаваморином Г20х ([Е]=0,12 %)

та амілоризином П10х ([Е]=0,4-0,8 од. АС/г)

(Т=55-62 ºС; рН 5,8; τ=90 хв.)

 

 

Рідка фаза


Центрифугування      Нерозчинний залишок

(харчові волокна)

 

 

 

Нейтралізація Фільтрування

 

Концентрування та сушка

 

Рис. 7.2. Загальна технологічна схема виробництва глюкозних зернових сиропів

 

Таблиця 7.18

 

СКЛАД ГЛЮКОЗНИХ ЗЕРНОВИХ  СИРОПІВ

 

 

Показники

Зернові сиропи з

пшениці

ячменю

вівса

рису

Сухі речовини

60,0

62,2

60,5

64,4

Глюкоза

95,7

96,2

96,4

96,1

Олігоцукриди

3,1

3,4

2,5

2,1

Сума вуглеводів

98,8

98,6

98,9

98,2

Білок

0,3

0,4

0,3

0,5

Жир

0,4

0,6

0,5

0,5

Мінеральні речовини

0,5

0,4

0,4

0,8

Вітаміни, мг/кг

 

 

 

 

Тіамін В1

6,1

2,3

9,3

4,3

Рибофлавін В2

19,3

16,4

17,3

11,8

Нікотинова кислота

3,4

4,1

5,6

3,1

Токофероли

2,8

3,2

4,1

5,6


У процесі виробництва глюкозних сиропів у нерозчинному залишку концентру- ється від 70,3 до 83,2 % харчових волокон (табл. 7.19), які використовуються як біологічно активні добавки.

Таблиця 7.19

 

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КОНЦЕНТРАТІВ ХАРЧОВИХ ВОЛОКОН, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА ГЛЮКОЗНИХ СИРОПІВ З РІЗНОЇ  СИРОВИНИ, % ВІД СУХИХ РЕЧОВИН

 

 

Компоненти комплексу харчових волокон

Сировина, що була використана

пшениця

ячмінь

овес

рис

Геміцелюлози

14,3

16,7

15,3

11,1

Целюлоза

33,1

34,1

29,9

24,3

Пектинові речовини

1,2

2,0

3,1

4,1

Лігнін

34,2

30,4

31,4

30,8

Білок

5,9

6,2

5,8

7,1

Загальний вміст харчових волокон

82,8

83,2

79,7

70,3

 

Біотехнологічні методи застосовуються також для отримання підсолоджувачів з пребіотичною активністю на основі вуглеводів, які не засвоюються організмом лю- дини. Такі підсолоджувачі використовуються у формі сиропів, що містять суміш вуглеводів, частина з яких є селективним живильним субстратом для одного чи де- кількох родів корисних мікроорганізмів. Перспективними вуглеводними підсоло- джувачами з високою стимулюючою здатністю відносно кишкових біфідобактерій є вуглеводи з групи ізомальтоолігоцукридів (ІМОЦ), які відрізняються високою стабільністю, приємним смаком, відсутністю карієсогенності та рядом інших цін- них властивостей.

Розроблена технологія отримання ферментованого препарату з трансглікозидаз- ною активністю, здатного до біоконверсії розчинів мальтози у суміш вуглеводів, одним з основних компонентів якої є ІМОЦ (рис. 7.3).

Внаслідок біоконверсії мальтозного сиропу з використанням препарату транс- глікозидази отримують мультивуглеводні функціональні сиропи, збагачені ІМОЦ, вміст яких достатній для стимулювання пробіотичних бактерій. Вихідною сирови- ною  служить  борошно  пшеничне  2-го  гатунку,  кукурудзяне  90 %-вого  виходу, пшеничні, вівсяні, рисові або кукурудзяні борошенці та інші побічні продукти пе- реробки зернової сировини. Сиропи «Мальтоізин-1» та «Мальтоізин-2» мають м’який та достатньо солодкий смак, їх солодкість за цукрозою становить 45—50 %. Вони містять (у перерахунку на мальтозу від маси сухих речовин) близько 50 % ре- дукуючих речовин (табл. 7.20).

Таблиця 7.20

 

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МАЛЬТОЗНИХ СИРОПІВ ІЗ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ

 

 

 

Показник

Сироп, одержаний з

борошна кукурудзяного

90 % виходу

борошна пшеничного

ІІ ґатунку

борошенців пшеничних

Густина, г/см3

1,068

1,083

1,078

Сухі речовини (СР), %

18,0

19,5

18,5

 

Закінчення табл.  7.20

 

 

 

Показник

 

Сироп, одержаний з

 

борошна кукурудзяного

90 % виходу

 

борошна пшеничного

ІІ ґатунку

 

борошенців пшеничних

Вміст сухих речовин у перера-

хунку на мальтозу, %

66,5

70,0

46,4

Мальтоза, % від СР

34,5

39,0

25,2

Глюкоза, % від СР

12,2

16,0

5,8

Білок, % від СР

13,2

14,5

16,5

Кислотність, см3  І  н  NaOH  на

100 г СР

9,0

8,8

9,2

рН

6,0

5,8

5,5

 

Готові біопродукти мають вигляд тонкодисперсних порошків з приємним кис- ломолочним смаком та ароматом. Зернові біопродукти нормалізують мікрофлору, поліпшують травлення, підвищують імунітет. Вони, на відміну від традиційних ки- сломолочних продуктів та препаратів пробіотичних бактерій, не містять лактози. Ці біопродукти корисні людям, що не переносять лактозу (табл. 7.21).

 

 

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ  БІОПРОДУКТІВ


Таблиця 7.21

 

 

 

Біопродукт (зернова сировина)

Вміст біл- ка, % від сухих речо- вин

 

Вміст харчових волокон, % від су- хих речовин

 

 

Пробіотичні культури

 

Пробіотичний ком-

понент

«Біламін»            (яч-

мінь)

17—19

29—30

L. acidophilus

B. adolescentis

Галактоолігоцук-

риди

«Авена» (овес)

19—20

28—29

L. acidophilus

B. longum

Стійкий крохмаль

«Тонус» (гречка)

15—16

24—25

L. acidophilus B. adolescentis L. casei

Стійкий крохмаль

«Мультисеріал» (25 %   ячменю,

25 % гречки, 50 %

сої)

24—26

21—22

L. acidophilus L. termophilus L. bulgaricus

Стійкий крохмаль Галактоолігоцук- риди

«Соєлакт» (соя)

44—47

14—15

L. acidophilus L. termophilus L. bulgaricus

B. adolescentis

Галактоолігоцук-

риди


Розроблено різні види зернових багатокомпонентних інгредієнтів на основі зер-

на пшениці, жита, сої, ячменю, вівса, гречки і їх суміші.

Комплексність біотехнологічного підходу до підвищення функціональності інг-

редієнтів на зерновій основі полягає у:

 застосуванні ряду технологічних і компонентних факторів, що сприяють зага-

льному підвищенню біологічної цінності цільового продукту;

 зміні біополімерного складу шляхом ферментативного гідролізу;

 сумісному використанні про- і пребіотиків.

Виготовлені зернові багатокомпонентні інгредієнти являють собою тонкодиспе-

рсні висушені порошки з приємним кисломолочним смаком і ароматом. Кількість життєздатних лакто- і біфідобактерій становить (5—8) · 108 КУО/г.

Розроблена продукція відрізняється цінними органолептичними властивостями, містить білки, поліцукриди, вітаміни, мікроелементи, пребіотичні вуглеводи, живі клітини молочнокислих і біфідобактерій, які проявляють пробіотичні властивості (табл. 7.22).

Таблиця 7.22

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВИХ  БІОПРОДУКТІВ

 

 

 

Багатокомпонентні інгредієнти

 

Суха речо-вина, %

 

Білки, %

Вуглеводи, г/100 г

 

Кис-лот-ність, °Т

 

 

Пробіотичні культури

 

 

Пребіотичний компо-нент

Енергетична цін-

ність, ккал/100 г

 

 

засвоюваність

 

 

харчові волокна

«Соєлакт»             (на основі зерна сої)

93±1

44±3

12,8±0,4

14,2±0,8

78

L. acidophilus L. termophilus L. bulgaricus

B. adolescentis

Галактоолі-

гоцукриди

380

«Біламіл» (на основі зерна яч- меню)

94±2

17±2

31,7±1,5

29,3±1,4

81

L. acidophilus

B. adolescentis

Ізомальтоо-

лігоцукриди

330

«Авена»   (на  ос-

нові зерна вівса)

95±1

19±1

39,3±1,4

27,7±1,2

76

L. acidophilus

B. longum

Стійкий крохмаль

350

«Тонус» (на ос- нові зерна греч- ки)

95±2

15±1

44,2±2,1

23,8±0,9

85

L. acidophilus B. adolescentis L. casei

Стійкий крохмаль

344

«Мультисеріал» (на   основі  25 % ячменю,       25 % гречки, 50 % сої)

93±1

24±2

27,3±1,0

21,4±0,2

82

L. acidophilus L. termophilus L. bulgaricus

Стійкий крохмаль, галактозолі- гоцук-риди

370

«Трісан» (на ос- нові пшеничних висівок)

92±1

15,2±1

24,6±1,2

33,5±2,1

70

L. acidophilus

B. longum

Харчові во- локна, стій- кий крох- маль

280

 

Зернові добавки нормалізують мікрофлору, поліпшують травлення, підвищують імунітет, очищують організм від шлаків і токсинів. Все це дає можливість віднести їх до нових полікомпонентних інгредієнтів функціонального харчування і прогно- зувати перспективність їх широкого застосування у складі різноманітних харчових продуктів.