3.10. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Поява на ринку функціональних продуктів значно випереджує знання про них. Тому виникає необхідність у розробці рекомендацій щодо створення цих продуктів, їх класифікації з врахуванням вимог, що ставляться до них.

Термін функціональні продукти харчування тісно зв’язаний з терміном «функ-

ціональне харчування».

Деякі вчені розглядають функціональне харчування з мікробіологічної точки зо-

ру, оскільки пробіотики і функціональне харчування подібні і функціональне хар-

чування — своєрідна форма пробіотиків. Основні групи продуктів, які розгляда-

ються як категорія функціонального харчування, входять як до складу пробіотиків,

так і продуктів функціонального харчування. У разі такого розгляду значну увагу

звертають на відповідні фактори: фізичні, хімічні, біологічні й соціальні. В їх числі

виділяють прямі і непрямі чинники (рис. 3.12).

Частина вчених у визначенні функціонального харчування вносять поняття їжа.

Так, Шюнеман Верена, до функціонального харчування відносить їжу, яка ціленап-

равлено відповідає поживно-фізіологічним вимогам специфічних груп населення

(діти, дорослі, старші люди, етнічні групи, у яких спостерігається незасвоюваність

їжі, завдяки дефіциту деяких ферментів). Тому він пропонує під функціональним

харчуванням розглядати продукти харчування з додатковими функціями, корисни-

ми поживними і фізіологічними характеристиками.

Гольдберг розширив поняття функціональне харчування і звів його до трьох ос-

новних положень:

 воно повинно складати частину щоденного раціону;

 компоненти їжі повинні бути натуральними (природного походження);

 компоненти їжі, поряд з харчовою повноцінністю, повинні сприяти регулю-

ванню відповідної функції організму.

 

Функціональні продукти входять до раціону населення у всьому світі. Деякі країни Європи виділяють державну дотацію на збагачення продуктів харчування різними біологічно активними добавками (БАД). Віднесення виробів до розряду функціональних продуктів харчування визначається вмістом у їх складі одного або декількох компонентів із 12 загальноприйнятих класів сполук:

 харчові волокна;

 олігоцукриди;

 поліненасичені жирні кислоти;

 амінокислоти;

 білки;

 алкалоїди;

 ізопрени і вітаміни;

 холіни;

 молочнокислі бактерії;

 мінеральні речовини;

 антиоксиданти;

 нутрицевтики.

Частка  функціональних продуктів  харчування  у  загальному  обсязі  харчових

продуктів у світі складає близько 1 %, але на перспективу вона буде зростати. В за-

коні ЄС про харчові продукти наводиться таке визначення: «Функціональні харчові

продукти — це будь-який модифікований харчовий продукт або харчовий інгреді-

єнт, який може сприятливо впливати на здоров’я людини, окрім впливу традицій-

них харчових речовин, які він містить».

Науковці ВНДІ м’ясної промисловості ім. В. М. Горбатова запропонували на-

ступне визначення функціонального продукту: «Функціональний продукт являє со-

бою продукт (а не капсули, пігулки, порошки), отриманий із природних інгредієн-

тів. Може і повинен входити в щоденний раціон харчування людини. Внаслідок

вживання стимулює активність імунних реакцій, запобігає розвитку певного захво-

рювання, контролює фізичні процеси в організмі та ін.».

Вчені МДУ прикладної біотехнології розробили загальну схему функціональних

продуктів, основні вимоги та рекомендації щодо їх створення (рис. 3.13).


Під час розробки і створення функціональних продуктів враховують медико-

біологічні вимоги до них і добавок.

Крім медико-біологічних вимог до функціональних продуктів харчування, обов’язковою

умовою їх створення є розробка рекомендацій щодо застосування або клінічна апробація.

Виходячи із вимог до функціональних продуктів харчування, розроблені реко-

мендації з їх створення:

 вибір і обґрунтування направленості функціональних продуктів;

 вивчення медико-біологічних вимог до даного виду функціональних продуктів;

 підбір основи для функціональних продуктів (м’ясної, рослинної та ін.);

 підбір і обґрунтування застосованих добавок;

 вивчення прямого і побічного, шкідливого впливу та алергічної дії добавок;

 підбір і обґрунтування дози добавки або групи застосованих добавок;

 моделювання рецептури продукту, що розробляється;

 моделювання технології продукту з відпрацюванням технологічних параметрів;

 розробка технології функціональних продуктів;

 дослідження якісних і кількісних показників продукту;

 розробка нормативної документації на продукт;

 розробка документацій відносно застосування функціональних продуктів;

 проведення клінічних досліджень продуктів (у випадку необхідності);

 виготовлення дослідної партії виробів;

 сертифікація продукту.

Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в

1984 році (табл. 3.5).

 

 

ДЕЯКІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ  КОНЦЕПЦІЇ

«ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ»  У РІЗНИХ КРАЇНАХ


Таблиця 3.5

 

 

Японія

1955

Розробка і поява на ринку першого ферментованого кисломолочного продукту на основі лак-

тобацил під лозунгом «Добра мікрофлора кишечника забезпечує здоровий організм»

1989

Впровадження у наукову літературу терміну «Функціональне харчування»

1991

Розробка концепції — Харчові продукти, що спеціально використовуються для підтримки здоров’я (FOOD FOR SPECIFIED HEALTH USE — FOSHU) — Продукти, що містять біфідо- бактерії, олігоцукриди, харчові волокна, ейкозапентаєнову кислоту

США

1993

Виділення із складу харчових продуктів спеціальної групи харчових субстанцій, використан-

ня яких знижує ризик виникнення певних захворювань

1998

Виявлення взаємозв’язку між 11-ма харчовими субстанціями і певними захворюваннями (кальцій і остеопороз; тваринні жири, насичені жирні кислоти, холестерин, харчові волокна і серцево-судинні захворювання; цукор та інші вуглеводи і карієс зубів та ін.)

Швеція

1985

Розробка концепції про взаємозв’язок між мікрофлорою травного каналу з різними функція-

ми мікроорганізмів

1990—1996

Виявлення взаємозв’язку між споживанням окремих нутрієнтів і деякими захворюваннями: вуглеводи і ожиріння, натрій і кров’яний тиск, харчові волокна і закрепи, кальцій і остеопо- роз, жири певного складу і атеросклероз, легкоферментовані вуглеводи й карієс зубів, залізо й залізодефіцитні стани

СРСР

1970—1990

Розробка біопрепаратів на основі представників нормальної кишкової мікрофлори для профі- лактики і лікування гострих і хронічних кишкових інфекцій, закрепів, алергії, дисбактеріозів різного походження та ін.

1989

Видання наказу Міністерства охорони здоров’я РФ про виробництво кисломолочного біфі- думбактерину на всіх молочних кухнях для профілактики інфекційних захворювань у дітей раннього віку

 

 

Функціональні продукти за особливістю складу, властивостей і технологічної специфіки одержання поділяються на такі основні категорії:

 традиційні продукти, які містять у натуральному вигляді значну кількість фі-

зіологічно функціонального інгредієнту або їх групи;

 традиційні продукти, в яких технологічно понижений вміст компонентів, шкі-

дливих для здоров’я, які перешкоджають проявленню фізіологічної дії або біозас-

воюваності функціональних інгредієнтів, що входять до складу продукту;

 традиційні продукти, які додатково збагачені функціональними інгредієнтами

за допомогою різноманітних технологічних прийомів.

Функціональні продукти поділяють на такі категорії (М. В. Roberfroid):

 натуральні продукти, які  містять необхідну групу  функціональних інгреді-

єнтів;

 натуральні продукти, з яких вилучений компонент, що перешкоджає прояву

фізіологічної активності присутніх у них функціональних інгредієнтів;


 натуральні продукти, в яких вихідні потенційні функціональні інгредієнти мо- дифіковані таким чином, що вони починають проявляти свою біологічну й фізіоло- гічну активність, або ця активність підсилюється;

 натуральні харчові продукти, в яких за рахунок модифікацій біозасвоюваність функціональних інгредієнтів, що до них входять, підсилюється;

 натуральні продукти, які додатково збагачені функціональним  інгредієнтом або групою інгредієнтів; натуральні або штучні продукти, які в результаті застосу- вання комбінації технологічних прийомів набувають здатності  зберігати й поліп- шувати здоров’я людини або знижувати ризик захворювань.

На ринку в Україні можна виділити наступні групи функціональних продуктів: зернові сніданки, молочні продукти, маргарини й безалкогольні напої, спеціальні харчові продукти. Найбільш динамічно розвиваються наступні групи: молоко й мо- лочні продукти, олієжирова продукція, кондитерські вироби.

В ніші функціональних продуктів на ринку України виділяється група спеціаль-

них харчових продуктів (табл. 3.6).

 

 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ УКРАЇНИ


Таблиця 3.6

 

 

Виробник

Назва продукту

КП   «Білоцерков-

хлібпродукт»

Продукція    із    зародків    пшениці —    олія    (1-а    фракція),    екстракту- амінокислотно-вітамінно-мінерального комплексу (2-а фракція) і шроту заро- дків пшениці

Київський завод солодових екст- рактів

Полісолодові екстракти — «Золоті зерна» (полісол), «Надія» (холесол), «Ці- лющий» (антигіпоксин). Полісолодові екстракти виготовляють із солодів різ- них злакових і бобових культур з додаванням настоїв лікарських трав і плодів

ТОВ  СГП  «Тав-

рида-Світязь»

Продукти на основі спіруліни

ПП «Чудо-мед»

Спеціалізується щодо випуску продуктів на основі квіткового меду, збагаче-

ного апі-продуктами й фітопрепаратами

Український  нау- ково-медичний центр  проблем остеоартрології

Продукт «Біокальцевіт»

НТСП  «Укрин-

ком»

Сухий бактеріальний концентрат «Окарін» — пробіотик на основі трьох шта-

мів  кишкової  палички  й  одного  штаму  ентерококка.  Esherichia  coli  Г-35

№ 1,2,3 Streptococcus feacalis Г-35 № 4 у концентрації не менш 1x108

СПД «Бегма»

Функціональний продукт під названим «Фітосил», що являє собою серію ком- позицій і мобілізованих біологічно активних речовин лікарських рослин на високодисперсному кремнеземі

ТОВ «Біокор»

Функціональний продукт «Біокоректин» з пектином, що є джерелом ліофілі- зованих чистих культур симбіотичних штамів біфідобактерій (Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium longum), кисломолочних мікроорганізмів (Lactobacterium, Streptococcus thermophilus), високодисперсних фруктових або овочевих порошків і вітамінів. На відміну від інших біологічно активних пре- паратів такого роду  «Біокоректин» містить 70—80 %  біфідобактерій, які є імуномодуляторами. Корисна мікрофлора, що входить у його склад, легко приживається в організмі людей різних вікових категорій — від дітей до літ- ніх людей. Комбінація порошків пектину з мікроорганізмами сприяє виведен- ню токсинів

Фірма «Лекфарма

«Адоніс»

Фіточаї «Доктор». Кожний чай має оптимально підібраний, збалансований склад компонентів і номер, що відповідає його призначенню


Закінчення табл.  3.6

 

Виробник

Назва продукту

ТОВ «Таблетка»

Природні  замінники  цукру —  сорбіт  і  фруктоза.  Сорбіт —  шестиатомний спирт, порошок солодкого смаку. У природі він міститься у ягодах горобини, соку вишень, груш. Він має жовчогінну дію та стимулює роботу кишечника. Фруктоза —  моноцукрид, що  у  вільному  вигляді  зустрічається  у  багатьох фруктах і овочах

ПП   «Парафарма-

ція»

Серію фіточаїв з лікарських рослин: розторопші, ехінацеї, марени, диоскореї, родіоли, сабельника, софори, фіточай «Салеп». Зазначені чаї рекомендуються для включення в раціон харчування як загальнозміцнюючі, протизапальні за- соби для профілактики й у комплексному лікуванні багатьох захворювань

Науково- виробниче            під- приємство   «Еко- мед»

Рослинні    концентрати —    монофракційні,    полікомпонентні    лікувально- профілактичні засоби рослинного походження. Кожний з фітоконцентратів діє на ті або інші тканини організму, поліпшуючи обмінні процеси у них. Рослин- ний концентрат «Джерело» — має імуномоделюючі, радіопротекторні, анти- оксидантні властивості. «Світанок» — радіопротекторну, гепатопротекторну, антитоксичну дію. «Реном» — сприяє регенерації слизових оболонок шлунко- во-кишкового тракту, нормалізує їхні усмоктувальні властивості. Рослинний концентрат  «Діабетин»  проявляє  середню  гіпоглікемічну  й  анорексигенну дію, зменшує явища гіперхолестеринемії, сприяє нормалізації жирового обмі- ну. «Кордевіт» рефлекторно розширює коронарні судини, нормалізує частоту серцевих скорочень, збільшує наповнення шлуночків серця

Фірма  «Інтер-

пом»

Біологічно активні добавки серії «Біотроф» — єдині вітчизняні препарати фе- рментного ряду. Розроблена технологія дозволила одержати збалансовану фо- рму природних регуляторів. Для збереження природного складу обраний ідеа- льний  натуральний  консервант —  мед.  Біологічно  активні  добавки  серії

«Ізотроф»— це продукти на основі екстрактів кісточок червоного й чорного винограду та екстрактів цілющих рослин

Науково-

виробнича  фірма

«Екофарм»

Біологічно активна добавка із широким спектром оздоровчої дії, природний парафармацевтик «Він-Віта»— «Виноград, що дарує життя». Це комплекс високоактивних біофлавоноїдів, виділених зі шкірочки й кісточок темних єв- ропейських сортів винного винограду

ПП «БІО Глоб»

Біологічно активні добавки — «БІО Лайф + женшень» і «БІО Лайф + С». Їхню основу складають екстракти рослинного походження — зеленого чаю, жен- шеню, кислоти аскорбінової, стеарату кальцію, метилцелюлози. Добавки при- значені для зниження маси тіла й зміцнення захисних функцій організму

ТОВ  фірма  «Да-

ніка»

Розроблено й запатентована вакуум-конденсаційна технологія переробки рос- линної сировини з високою збереженістю його первісних властивостей, що дозволило створити нову серію біологічно активних добавок «BIOLA». Виро- бляє фітопродукти у вигляді рідин, пігулок і порошків, концентрованих олій, вітамінізованих харчових добавок, натуральних препаратів для оздоровчої ко- сметики

Науково- виробниче      під- приємство            «Го- бор»

Біологічно активна добавка «Мінерол». Це натуральний збалансований про- дукт, що містить до 70 макро- і мікроелементів, у тому числі кальцій, залізо, калій, марганець, йод, цинк, мідь, селен, кремній. «Мінерол» допомагає орга- нізму виконувати одну з його головних  функцій —  детоксикацію, здатний підвищувати адаптаційні можливості організму

Фірма «Інтер- пом» BOO «Союз організації інва- лідів України»

Розробляє й впроваджує принципово нову лінію поліферментних біологічно активних добавок «Полізим». Біологічно активні добавки серії «Полізим» роз- роблені на основі високоактивних ферментів і фіторегуляторів, як консервант використається натуральний мед. Їхнє застосування дозволяє зменшити побі- чні дії хімпрепаратів, підвищити ефективність базисної терапії, скоротити те- рміни лікування


Одним із значних досягнень кінця ХХ століття є розробка принципово нової концепції «пробіотики і функціональне харчування», які включають фундамента- льні й прикладні аспекти здоров’я людини, медицини, нутриціології, її біотехноло- гії. Під поняттям «функціональне харчування» на даний час розуміють такі біологі- чно  активні  добавки  до  їжі  і  продукти  харчування,  які  за  умов  включення  в харчовий раціон забезпечують організм людини не лише енергетичним і пластич- ним матеріалом, оскільки контролюють і моделюють (оптимізують) конкретні фізі- ологічні функції, біохімічні реакції, сприяють підтриманню здоров’я, знижують ри- зик виникнення захворювань і прискорюють процеси видужання, тобто володіють біокоректуючою дією.

Незважаючи на низьку частку пробіотиків і продуктів функціонального харчу- вання (не більше 3 % від загального об’єму харчових продуктів), за прогнозами провідних спеціалістів світу в галузі харчування і медицини, в найближчі 15—

20 років вона досягне 30 % всього продуктового ринку. Завдяки цьому вони на

35…50 % витіснять із сфери реалізації більшість традиційних лікарських препа-

ратів.

Під час створення рецептур продуктів функціонального призначення переважно

використовують багатофакторні методи із значною кількістю обмежень, які врахо-

вують енергетичну, харчову цінність і смакові властивості. Завдяки великому пере-

ліку вихідних компонентів продуктів, а також відповідному числу фізико-хімічних

й технологічних факторів, які використовуються в процесі їх створення, важко у

повному обсязі розв’язати поставлене завдання без застосування інформаційних

технологій — комп’ютерної експертної системи адекватного харчування.

Основу даної системи складають бази знань, даних і мети, які накопичують ін-

формацію про моделі, методи й алгоритми розробок індивідуальних продуктів та

раціонів харчування за критеріями харчової, біологічної й енергетичної цінності,

структурної відповідності та фізіологічної адекватності потребам організму.

Використання експертної системи  адекватного  харчування дозволяє за мініма-

льні строки підібрати склад комбінованих продуктів харчування згідно вибраних

критеріїв із заданими обмеженнями на основі різноманітного складу компонентів.

Варіація критеріїв й обмежень дає можливість досягти максимальної ефективності

застосування сировини, інгредієнтів і власне готових продуктів та підібрати най-

більш раціональні технології їх виробництва.

В процесі розробки концепції функціонального харчування вагоме місце займа-

ло  обґрунтування відповідних термінів. Наприклад, акад.  В. А. Тутельян назвав

продукти функціонального харчування «продуктами із заданими властивостями,

збагаченими есенціальними харчовими речовинами та мікронутрієнтами». Розгор-

нуте формулювання наведене одним із провідних спеціалістів з функціонального

харчування Б.А.Шендеровим: «Продукти функціонального харчування — це такі

продукти природного або штучного походження, які призначені для систематично-

го щоденного споживання і проявляють регулюючу дію на фізіологічні функції,

біохімічні реакції й психосоціальну поведінку людини через нормалізацію його мі-

кроекологічного статусу». Основна мета цих продуктів — відновлення нормальної

мікрофлори організму людини.

Ще на початку ХХ століття російський вчений І.І.Мечніков передбачив, що

причиною виникнення багатьох захворювань є змінена мікрофлора, а пізніше він

доказав взаємодію між станом мікрофлори, якістю й тривалістю життя. Мікробіо-

логічна обумовленість багатьох захворювань послужила основою для розробки но-

вого напрямку в медицині й харчовій промисловості — функціональне харчування.


Потенціал ринку функціонально харчування складає 120 млрд дол США або 5 %

від усього об’єму світового харчового ринку.

В  Японії  існує  програма  функціонального  харчування  FOSHU  (Food  for

Specified Health Use), прийнята в 1975 р. і суттєво перероблена в 1991 р. Вона вини-

кла після десятиріччя спеціальних досліджень провідних інститутів на замовлення

МОЗ і благополуччя, як механізм для якісного поліпшення стану здоров’я населен-

ня. Базис цієї програми складає список функціональних харчових добавок, біль-

шість яких направлена на нормалізацію кишкової мікрофлори. Ця програма подібна

до програм в Німеччині, Франції, Фінляндії, Швеції, США, Канаді, Китаї, Кореї і

багатьох інших країнах.

На основі розглянутого матеріалу можна зробити наступні висновки:

 зміна екологічних умов існування людства зумовлює поступову заміну тради-

ційного асортименту харчових продуктів на функціональні;

 ринок продуктів функціонального призначення є одним із перспективних на-

прямків розвитку;

 завдяки специфічній і біологічній дії продуктів функціонального призначення

необхідний посилений державний та громадський контроль за дотриманням вимог

до якості, безпечності, корисності, адекватності їх використання, що потребує роз-

робки необхідної правової бази;

 швидкий розвиток ринку функціональних продуктів вимагає відповідної їх

класифікації;

 існуючий асортимент функціональних продуктів розвивається непропорційно,

поряд з перенасиченими асортиментними групами (безалкогольні напої, кисломо-

лочні напої), існують групи, що нараховують обмежену кількість найменувань про-

дуктів. Тому необхідні дослідження в напрямку розширення асортименту функціо-

нальних продуктів інших груп;

 обов’язковою умовою розвитку ринку функціональних продуктів є якнайши-

рша, перевірена і зрозуміла інформація для споживачів щодо складу й фізіологічної

дії таких продуктів. Це сприятиме усуненню спекуляцій і фальсифікацій в умовах

виробництва й торгівлі.

Сучасний стан товарного ринку в Україні потребує також розробки підходів до

ідентифікації функціональних продуктів, яка є необхідною складовою оцінки спо-

живних властивостей товару в аспекті виявлення фальсифікації, проведення серти-

фікаційних випробувань та інших заходів.

Одним із основних напрямків функціонального харчування можна вважати ліку-

вально-профілактичне. Воно пропонує більш чітку диференціацію стосовно певних

чинників, що діють на організм людини. Лікувальне харчування повинно не лише

підвищувати захисні сили, реактивність організму, але й володіти специфічною на-

правленістю дії. З цією метою відповідні продукти харчування і раціони включають

компоненти, які поповнюють дефіцит БАР, поліпшують функції переважно пошко-

джених органів і систем, нейтралізують шкідливі речовини, сприяють їх швидкому

виведенню з організму.

У процесі створення лікувально-профілактичних продуктів харчування важлива

роль відводиться медико-біологічним вимогам до  сировини, готовим виробам і

БАД, співвідношенню використаних добавок та ін. Ці продукти харчування вико-

ристовують для терапевтичної й хірургічної практики і можуть бути трьох різнови-

дів: оральні, ентеральні й парентеральні.

Найбільш широке розповсюдження отримали оральні продукти харчування з

м’ясною, молочною, рослинною чи комбінованою основою.

 

Розробку лікувально-профілактичних продуктів  харчування здійснюють двома спрямуваннями:

 створення на  основі уже  розроблених продуктів загального призначення  з включенням у їх рецептуру одного або декількох компонентів цільового  спряму- вання, або із заміною складових продукту на інші;

 розробка нових лікувально-профілактичних продуктів без врахування основи рецептур і технологій традиційних продуктів харчування.

Загальний підхід до розробки рецептури лікувально-профілактичних продуктів харчування наведений

Розробку  рецептури  лікувально-профілактичних продуктів  харчування  здійс-

нюють поетапно (рис. 3.17).

Створення лікувально-профілактичних продуктів харчування базується на пев-

них рекомендаціях:

 визначення виду захворювання для якого розробляється продукт;

 вивчення особливостей захворювання;

 вивчення медичних рекомендацій щодо способів і видів приготування продук-

тів і страв, дозволених чи заборонених до споживання;

 підбір основи для розроблення продукту;

 ступінь готовності продукту;

 вибір виду продукту за консистенцією;

 аналіз БАД, які використовуються за відповідних захворювань;

 вивчення медико-біологічних вимог до БАД і продуктів, що виробляються;

 обґрунтування застосування і вибір однієї чи декількох БАД для розробленого

продукту, їх частки;

 вибір способу введення БАД;

 проведення аналізу щодо сумісності кількох використаних БАД;

 аналіз сумісності БАД і вибраної основи продукту;

 оцінка впливу БАД на якісні показники готового продукту;

 обґрунтування режиму, довготривалості і способу прийому в залежності від

форми продукту;

 застосування математичного моделювання і прогнозування під час розробки

рецептур і технологій;

 розробка рецептури продукту;

 

 розробка технології отримання лікувально-профілактичного продукту харчу-

вання;

 дослідження якісних показників готового продукту;

 виготовлення дослідної партії продукту;

 розробка і затвердження наукової документації й рекомендацій щодо застосу-

вання;

 створення етикетки й маркування;

 проведення клінічних досліджень;

 отримання сертифікату якості;

 реалізація продукту.

 

Створено два нових лікувально-профілактичних продуктів з екстрактів фітоко- мпозицій і ячмінного солоду: вітамінвмісний і для лікування захворювань органів дихання. Включення продуктів у схему лікування ослаблених дітей з частими рес- піраторними захворюваннями, рецидивуючим бронхітом, трахеобронхітом показа- ло їх ефективність. Комплекс біологічно-активних речовин, що входять до складу продуктів, дозволяє рекомендувати їх не тільки як джерело вітамінів і засіб, що по-


легшує функціональний стан дихальних шляхів, але і як доповнення до базисної терапії захворювань інших органів і систем.

Продукт  № 1 — з високим вмістом вітамінів та інших біологічно-активних ре- човин. Складається із (г на 100 г сухої сировини): шипшини (плоди) — 20; сморо- дини чорної (плоди) — 20; горобини (плоди) — 20; кропиви (листя) — 20; м’яти (листя) — 20.

Продукт № 2 складається із (г на 100 г сухої сировини): шавлії лікарської (лис-

тя) — 20; анісу (плоди) — 20; сосни (бруньки) — 20; алтею лікарського (корені) —

20; солодкого кореня — 20.

Для підсилення лікувально-профілактичної дії екстракти лікарських трав збага-

чують солодовим екстрактом із пророслих зерен ячменю. Ячмінно-солодовий екст-

ракт отримав визнання як дієтичний продукт і основа для чисельних лікувальних

препаратів. Найбільш цінним у солодовому екстракті є білкові речовини і набір

амінокислот. Лікувальний і профілактичний ефект солодового екстракту визнача-

ється також вітамінним і мінеральним складом.