3.9. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ І БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

 

Відношення до біологічно активних добавок до їжі і функціональних продуктів харчування в основному сформулювалось і воно врегульовано на законодавчому рівні. Ще в 1996—1998 рр. появився ряд законних і підзаконних актів, які створили першочергову правову основу. Підзаконні акти — це Постанови уряду, санітарні норми і правила, різноманітні накази, постанови, методичні вказівки МОЗ та ін.

Нормативно-правова основа щодо функціональних продуктів частково закладе-

на в наступних Законах:

 «Про санепідблагополуччя населення»

 «Про безпечність і якість харчових продуктів»

 «Про рекламу»

 «Про захист прав споживачів»

Затверджено також «Положення про порядок експертизи і гігієнічної сертифіка-

ції біологічно активних добавок до їжі».

Міністерством охорони здоров’я затверджено ряд основних і додаткових докумен-

тів, які визначають порядок реєстрації БАД до їжі. В їх числі важливе місце займають

методичні вказівки з визначення безпеки БАД до їжі, санітарні норми і правила, гігіє-

нічні вимоги якості й безпечності продовольчої сировини та продуктів харчування.

Державна  реєстрація  проводиться  через  Департамент  Держсанепідемнагляду

МОЗ. Якщо внаслідок проведення експертизи встановлено, що дана продукція є

безпечною, а також відповідає всім правилам і гігієнічним нормам, то дані про БАД

до їжі заносяться в Держреєстр, а фірмам видається посвідчення про державну ре-

єстрацію продукції, що дає право на виготовлення, ввезення і торгівлю нею.

З 1 вересня 2002 року діють «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчо-

вих продуктів. СанПіН 2.3.2.1078-01». В них чітко прописані вимоги, які ставляться до

складу БАД, тобто що може бути включено і що повинно бути вилучено із складу

БАД. На етикетці необхідно зазначити, що дана БАД не є лікарським засобом.

Біологічно активні добавки класифікують за складом основних компонентів.

У заявках на БАД до їжі і функціональні продукти у формулі винаходу й (або)

описуванні в ряді випадків одночасно з «харчовим» призначенням вказується й

друге — «лікувальне». Рекомендується розділяти ці об’єкти на стадії патентування

винаходів, оскільки їх об’єднання в одній заявці некоректно.

Крім цієї проблеми, існує й друга — заявники, особливо іноземні, часто плута-

ють поняття «харчова добавка» й «біологічно активна добавка до їжі».


Харчові добавки — це природні або синтетичні речовини, які вводяться в харчові продукти з метою надання їм заданих технологічних властивостей, наприклад: арома- тизатори, барвники, емульгатори, стабілізатори, консерванти та ін. Визначення БАД до їжі було дано раніше. За кордоном БАД до їжі називають «food supplements» —

«харчова підтримка» (в США), «food additive», «nutritional additive» — використову- ється термін «збагачення» «enrichment», а також «функціональні продукти» (в Японії), в нашій країні — «БАД до їжі». Однак у перекладі (часто «food supplements» перекла- дають як «харчова добавка») ці терміни втрачають своє справжнє значення, що ви- кликає труднощі й непорозуміння під час оформлення в процесі експертизи.

Кількісний і якісний склад функціональних харчових продуктів найбільш помі- тний серед хлібобулочних виробів, молочних продуктів і напоїв. Поки-що недоста- тньо виробляється м’ясних продуктів функціонального призначення.

З метою поліпшення жирнокислотного складу яловичини необхідна збалансова- на відгодівля тварин, за допомогою якої можна досягти зміщення жирнокислотного складу в напрямку збільшення фракції ненасичених і поліненасичених жирних кис- лот. Вміст і співвідношення лінолевої і α-лінолевої кислот у м’ясі тварин значною мірою визначається раціоном їх відгодівлі. Споживання ковбасних виробів, вигото- влених з додаванням γ-лінолевої кислоти сприятливо впливає на профілактику й лі- кування атонічного дефіциту у людей.

Розглядаються можливості застосування пробіотичних культур, баластних речо- вин  і  вторинних рослинних речовин для  отримання функціональних виробів із м’яса, які сприяли б здоров’ю споживачів.