3.2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ

 

Систематизація термінів щодо функціональних продуктів харчування започат- кована введенням ГОСТ Р 52349-2005 «Продукты пищевые, продукты пищевые функциональные. Термины и определения», який введено з 10.07.2006 року. Він включає нові терміни: «функціональний харчовий продукт», «збагачений харчовий продукт», «фізіологічно функціональний інгредієнт», «пробіотичний харчовий продукт», «пробіотик», «пребіотик», «синбіотик».

Стандарт визначає функціональний харчовий продукт як продукт, що призначе- ний для систематичного споживання у складі харчових раціонів всіма віковими групами здорового населення. Він знижує ризик розвитку захворювань, пов’язаних з харчуванням, зберігає і поліпшує здоров’я за рахунок наявності в його складі фі- зіологічно функціональних харчових продуктів.

Збагачений харчовий продукт — функціональний харчовий продукт, отриманий додаванням одного або декількох «фізіологічно функціональних харчових інгредіє- нтів» до традиційних харчових продуктів з метою попередження або виправлення дефіциту харчових речовин.

Фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт — речовина або комплекс ре- човин тваринного, рослинного, мікробіологічного, мінерального походження або ідентичні натуральним, а також живі мікроорганізми, які входять до складу функ- ціонального харчового продукту, що здатні надавати витончений ефект на одну чи

декілька фізіологічних функцій, процеси обміну речовин в організмі людини за умови систематичного споживання у кількостях, які складають від 10 до 50 % від добової фізіологічної потреби. До фізіологічно функціональних харчових інгредіє- нтів відносять біологічно активні й (або) фізіологічно цінні, безпечні для здоров’я: харчові волокна, вітаміни, мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, пробіотики, пребіотики або синбіотики.

Пробіотичний  харчовий продукт — функціональний харчовий продукт, який зберігає в якості фізіологічно функціонального харчового інгредієнта спеціально виділені штами корисних для людини (непатогенних й нетоксигенних) живих мік- роорганізмів, що сприятливо діють на організм людини, завдяки нормалізації мік- рофлори травного каналу.

Пробіотик — фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт у вигляді кори- сних для людини (непатогенних і нетоксичних) живих мікроорганізмів, які забезпе- чують за умови систематичного споживання в їжі безпосередньо у вигляді препара- тів або біологічно активних речовин до їжі чи до складу харчових продуктів сприятливу дію на організм людини в результаті нормалізації складу й підвищення біологічної активності нормальної мікрофлори кишечника.

Пребіотик — фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт у вигляді речо- вини або комплексу речовин, які забезпечують внаслідок систематичного спожи- вання в їжі за рахунок харчових продуктів сприятливу дію на організм людини в результаті вибіркової стимуляції росту або підвищення біологічної активності нор- мальної мікрофлори кишечника. Основними видами пребіотиків є: ди- і трицукри- ди, оліго- і поліцукриди, багатоатомні спирти, амінокислоти й пептиди, ферменти, органічні низькомолекулярні і ненасичені вищі жирні кислоти, антиоксиданти, ко- рисні для людини рослинні й мікробні екстракти та ін.

Синбіотик — фізіологічно функціональний харчовий інгредієнт, який являє со- бою комбінацію пробіотиків і пребіотиків, в якій останні підсилюють фізіологічні функції й процеси обміну речовин в організмі людини.

Пропонують також інші визначення основного терміну.

На думку відомого німецького вченого проф. К. О. Хонікеля, функціональний

продукт — це:

 харчовий продукт (не добавка, пігулка або порошок), отриманий із природних

інгредієнтів;

 продукт, що входить у щоденний раціон харчування людини;

 продукт, що регулює визначені процеси в організмі.

Частина науковців вважає функціональними продукти, які створені людиною з

метою надання їм певних властивостей, направлених на підтримання здоров’я.

До функціональних в основному відносяться продукти:

 збагачені (з додаванням вітамінів, мікронутрієнтів, харчових волокон та ін.);

 з яких видалені не рекомендовані медиками сполуки (мікроелементи, глікози-

ди, лактоза та ін.);

 в яких видалені деякі речовини і замінені на інші компоненти.

Традиційно їх поділяють на:

 дієтичні, направлені на лікування аліментарно-залежних захворювань;

 профілактичного призначення (серцево-судинні, ожиріння та ін.);

 спеціалізовані, направлені на одну функцію (для спортсменів);

 збагачені (добавлені або заміщені мікронутрієнти);

 БАД до їжі (носії мікронутрієнтів — вітамінів, мінеральних речовин, харчових

волокон, пребіотиків та ін.).