1.9. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ ІНДУСТРІЇ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

 

В останні роки на світовому ринку нових технологій і харчових продуктів ви- значилася тенденція до збільшення кількості якісно нових продуктів, які призначе- ні для попередження різних захворювань, зміцнення захисних сил організму, зни- ження ризику впливу токсичних сполук і сприятливої екологічної дії.


В ринкових умовах харчова промисловість динамічно розвивається за рахунок впровадження нових інтенсивних технологій і випуску на їх основі харчових про- дуктів оздоровчого та профілактичного напрямку, що забезпечує умови підвищен- ня стану здоров’я населення і створює можливість конкурентноздатного виходу на міжнародний ринок.

Проблема здоров’я вирішується двома шляхами. Перше спрямування направле- не на досягнення і підтримку здоров’я на належному рівні, а друге — лікування за- хворювань. Обидва шляхи тісно пов’язані між собою, одначе стратегія й тактика досягнення мети вимагає різних наукових підходів і двох різних систем практично- го розв’язання.

Для реалізації першого спрямування розвитку програми соціально- економічних перетворень в Україні, необхідно забезпечити всі групи населення харчовими продуктами, які б не лише відновлювали енергетичні затрати органі- зму, але й позитивно впливали на нормалізацію його життєдіяльності. Дослі- дження в цьому напрямку розширяються у всьому світі, встановлюючи все нові аспекти функціональної (фізіологічної) ролі тих чи інших інгредієнтів харчових продуктів.

Відомо, що харчування, яке викликає ряд захворювань, характеризується насту-

пними показниками:

 надмірне споживання загального жиру, насичених жирних кислот, холестери-

ну, рафінованого цукру, солі, алкогольних напоїв;

 недостатня кількість поліненасичених жирних кислот, складних вуглеводів,

харчової  клітковини, вітамінів  антиоксидантного ряду,  визначених  мінеральних

елементів.

Академік О.Покровський оцінював їжу не тільки як будівельний та енергетич-

ний матеріал, але й складний фармакологічний комплекс, оскільки компоненти їжі

є біологічно активними речовинами.

Зусилля медиків і технологів направлені на розробку і виробництво нових

харчових продуктів, які не тільки задовольняють потребу людини в енергії, пла-

стичних  матеріалах, але  й  забезпечують імуномоделюючий, біорегуляторний,

реабілітаційний та інші фізіологічні дії на всі органи, системи й функції орга-

нізму.

Збереження і зміцнення здоров’я людини — це основне завдання цивілізованої

держави. За оцінкою експертів, здоров’я нації залежить від системи охорони здо-

ров’я лише на 8—12 %, тоді як соціально-економічні умови, включаючи раціони

харчування, визначають стан здоров’я на 52—55 %.

В Україні відчутний дисбаланс харчування значної частки населення, помітна нестача тваринного білка (30—40 %) і вітамінів (40—60 %).

Задовго до виникнення науки про харчування філософи, а пізніше і лікарі зв’язували раціон харчування із здоров’ям людини. В країнах, де визнаний буд- дизм, широко відоме релігійний напрямок лікувального харчування — «АУВЕДА», у мусульман — «ХІКМЕТ».

Існуюча багато років в Японії традиція лікування харчовими продуктами при- звела до виділення в 1990 р. групи функціональних харчових продуктів. У 1991 р. в Японії була узаконена інструкція з виробництва харчових продуктів ФОШУ— FOSHU — їжа із специфічною лікувальною дією.

Зараз в Японії зареєстрований широкий асортимент найменувань таких продук- тів, а японські дієтологи активно розробляють індивідуальні програми харчування для людей залежно від їх віку, фізичного та фізіологічного стану.


Недосконалість харчового раціону сучасної людини обумовлена наступними чинниками:

 низька харчова цінність харчових продуктів;

 неповноцінний розбалансований раціон;

 низький рівень біодоступності нутрієнтів;

 недостатні знання, низький рівень культури харчування;

 низька купівельна спроможність чисельних верств населення;

 неправильні і шкідливі звички харчування.

Споживання функціональних продуктів гарантує усунення недостатнього хар- чування, поповнення організму необхідними компонентами, а також послаблення токсичної дії елементів, які містяться в продуктах або утворюються в самому орга- нізмі.

Розвиток виробництва основних груп харчових продуктів ХХІ століття тісно пов’язаний з використанням різноманітних інгредієнтів (харчових добавок, спецій, приправ, комплексних поліпшувачів, нутріцевтиків та ін.). Споживання таких речо- вин випереджує на 2—4 % виробництво решти продуктів харчування.

На Міжнародній конференції з питань харчування, організованої ВООЗ/ФАО (грудень 1992 р.), представники 159 країн, включаючи Україну, одноголосно при- йняли «Всесвітню декларацію і Програму дій відносно харчування».

Для виконання положень цієї Декларації більшість країн, у тому числі й Украї- на, уже сформулювали і реалізують на державному рівні національні програми здо- рового харчування населення. Вони вкрай необхідні, оскільки співвідношення впливу різних чинників на здоров’я нації, згідно оцінки експертів ВООЗ, вигляда- ють наступним чином:

 стан оточуючого середовища впливає на здоров’я людини на 20—25 %;

 генетичні фактори — на 18—20 %;

 система охорони здоров’я — на 8—12 %;

 спосіб життя — на 52—55 %, причому раціон і структура харчування є най-

більш суттєвими складовими цього чинника.

Тому найбільш приоритетною проблемою для України і її харчової промислово- сті є створення принципово нових технологій глибокої комплексної переробки сільськогосподарської сировини у продукти високої якості, які мають оздоровчий вплив на організм людини, забезпечують профілактику аліментарно-залежних ста- нів і захворювань, сприяють ліквідації дефіциту вітамінів, макро — і мікроелемен- тів, інших ессенціальних речовин. Всім цим вимогам відповідають оздоровчі про- дукти — функціональні харчові продукти і функціональні інгредієнти, біологічно активні добавки до їжі та інші групи.

Україна має всі необхідні передумови для створення вітчизняної індустрії здо-

рового харчування. Основними з них можна вважати наступні:

 значні природні ресурси на території України і сировина, потенційно придатна для переробки в оздоровчі продукти;

 структура харчової промисловості дозволяє організувати їх виробництво  на різних типах підприємств харчової промисловості;

 збільшення прогнозованого попиту на оздоровчі продукти пов’язано з неспри-

ятливими екологічними факторами;

 існує тісний зв’язок між харчовою промисловістю та іншими галузями АПК;

 закордонний досвід організації подібного виробництва свідчить про його ви-

соку ефективність, соціальну значимість;

 досить вагомими є експортні можливості даної продукції, оскільки по-перше, на світовому ринку від закордонних аналогів її буде відрізняти нижча  ціна, а по- друге, існують практично не використані ринкові сектори  споживання  цих про- дуктів;

 можливим є розширення вертикальної і горизонтальної структур виробництва: оздоровчі продукти можна випускати в спеціальних цехах  підприємств харчової промисловості;

 загальний інвестиційний клімат в Україні не дуже сприятливий для фінансу- вання виробництва оздоровчих продуктів, які характеризуються значним  соціаль- ним ефектом. Враховуючи їх експортні можливості, конкурентноздатність, достат- ній  рівень  економічної  ефективності,  реально  отримати  необхідні   засоби  для фінансування виробництва оздоровчих продуктів;

 промислова політика на макрорівні пов’язана з розширенням виробництва то- варів поліпшених споживних властивостей, здатних конкурувати на міжнародному ринку зі своїми іноземними аналогами. Промислова політика на макро- і мезорів- нях економіки України повністю сприятлива для організації виробництва оздоров- чих продуктів із різних видів природної сировини.

Забезпечення населення України оздоровчими продуктами має виключно важ- ливе соціальне і політичне значення, створює необхідні умови для продовольчої безпеки і збереження генофонду нації.

На підприємствах галузі можна нарощувати виробництво традиційних, збагаче- них ессенціальними мікронутрієнтами харчових продуктів. Особливо доступними є хліб, хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби з добавками вітамінів групи В, А, Е, кальцію, заліза, йоду, селену; молоко і молочні продукти з полівітамінними комплексами, молочнокислими бактеріями, лактобактеріями; асортимент низькока- лорійних жировмісних продуктів з функціональними інгредієнтами; безалкогольні напої з екстрактами лікарських рослин.