УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологія (від грец. phrasis — вислів і logos — поняття, вчення) — це:

Розділ мовознавства, що вивчає сталі звороти мовлення.

Склад фразеологічних одиниць і висловів мови. До складу фразеології входять ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прис­лів'я, приказки, стійкі формули, звороти науково-термінологіч­ного характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери тощо.

Фразеологізм — це стійке сполучення слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризу­ються семантичною злитістю компонентів, цілісністю зна­чення й автоматичним відтво­ренням у мовленні.

Збити з пантелику, біла воро­на, прокрустове ложе, буде й на нашій вулиці свято, зава­рити кашу, коефіцієнт корис­ної дії, мир та лад — великий клад.

Ідіоми — стійкі словосполу­чення, що виражають єдині поняття. Вони втратили свою внутрішню форму й іншою мовою, як правило, не перек­ладаються.

Ускочити в халепу, море по коліна, була не була, замилю­вати очі.

Порівняння — одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем. У них безпосередньо відбива­ються особливості життя і по­буту носіїв мови.

Чистий, як сльоза; їсть, як іржа залізо; мов у воду опу­щений; крутиться, як муха в окропі; білий, як стіна.

Прислів'я — це виражений реченням народний вислів по­вчального змісту, що передає узагальнений суспільний дос­від або формулює життєву за­кономірність.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Обпікся на мо­лоці, то й на воду студить. Не копай під кимсь ями, бо сам у неївпадеш. Вік живи, вік учись.

Приказка — це стійкий ви­слів, який відзначається лако­нічною будовою й викорис­танням образної виразності, але не формулює певної зако­номірності чи правила.

У страху очі великі. І стіни вуха мають. Ні сіло ні впало. М'які слова і камінь крошать.

Крилаті вислови — часто повторювані словесні форму­ли, джерело яких може бути встановлене.

Голос волаючого в пустелі. Лиш боротись — значить жить. Посипати голову попе­лом.

До них належать вислови ви­датних політичних діячів та історичних осіб, цитати з тво­рів письменників, з античної літератури тощо.

Драконівські закони. Неопа­лима купина. І чужому нау­чайтесь, й свого не цурай­тесь.

Афоризм виражає в стислій формі будь-яку думку уза­гальнено.

І в наше віконце загляне сонце. Хто шукає, той знайде. Друзі пізнаються в біді. Через тер­ни до зірок.

Каламбур — фігура мовлен­ня, яка полягає в гумористич­ному використанні багатозна­чності слова або звукової схо­жості різних слів.

Кому весілля, а курці смерть. На Миколи та ніколи. На го­роді бузина, а в Києві дядько. Де раки зимують. Далеко ще чуприні до лисої голови.

Професійні   вислови — це

стійкі словосполучення або ре­чення, що внаслідок переосмис­лення вийшли за межі мови професійних груп і набули об­разного звучання.

Грати першу скрипку; підрі­зати під корінь; закручувати гайки; дати зелену вулицю; і кінці у воду; і пиши пропало.

Народнопоетичні включен­ня — стійкі мовні моделі, які вживаються як зачини чи кін­цівки в народній творчості у вигляді рефренів, евфемізмів.

Як задумав, так і зробив. У добрий час сказати, а в лихий помовчати. Бодай тебе добро не минуло. Вічна пам'ять.

Вислови термінологічного ха­рактеру (з переносним зна­ченням).

Питома вага, зійти з орбіти, вийти на фінішну пряму, три­мати руки на пульсі, міжнарод­ний клімат, поставити наголос.